Україна

You are here

Share page with AddThis

Піклуємося не тільки про якість, а й про безпечність

Картопля
04.12.2020

ЮЛІЯ УМАНСЬКА


Цього року на демонстраційному полі в ТОВ «Гранекс-Черкаси», де пройшов Всеукраїнський день картоплі «Картопляний Блокчейн», за результатами аналізу врожайності картоплі, одним із лідерів став сорт Арізона компанії «Агріко Ураїна». Валова врожайність Арізони становила 92 т/га, з яких 87 т — товарна картопля. Директор ТОВ «Агріко Україна» Микола Гордійчук результатом тішиться, однак на досягнутому його команда не зупиняється: постійно випробовують нові сорти, проводять навчання для фермерів, консультують і роз’яснюють. Останні кілька років «Агріко Україна» пропагує лінійку кулінарних сортів для торговельних мереж, об’єднаних під брендом Papas. Про те, чим живе картопляна галузь сьогодні та які прогнози щодо цін на картоплю нового врожаю, Микола Гордійчук розповів «Майстерні Аграрія».

 

Миколо Павловичу, чим відзначився картопляний сезон у 2020 році?

Почну з підсумків попереднього року. Ціни на картоплю в минулому сезоні здивували всіх. Динаміка була незвичною: від максимуму в період збирання до стабільно високих показників протягом решти сезону.

Натомість станом на початок вересня 2020-го маємо ціну на картоплю вдвічі нижчу порівняно з ціною в цей же час рік тому: на рівні 5–6 грн/кг проти 10–15 грн/кг у минулому сезоні. Ажіотажного попиту не спостерігається. Передумов для високої ціни на картоплю в найближчі два місяці немає. Навпаки, можливий варіант, що після початку масового вибирання картоплі з другої половини вересня ціна просяде.

Зазначу, що висока ціна на картоплю буває раз на 4–5 років, тож минулий рік варто сприймати як виняток, а не правило.

Важливо прогнозувати ціни. В Україні вони майже повністю визначаються ринком, тимчасом як у Європі 80 % урожаю вирощується під замовника, за контрактами. Хоча цей рік нашим європейським колегам додав клопоту: через карантин попит на перероблену продукцію впав, а разом з ним — і ціни на картоплю. Після початку пандемії змушені були закритися або в рази зменшити обсяги продажу всі заклади HoReCa. Через це в Голландії, Бельгії та Німеччині утворився надлишок картоплі фрі. Ціна на відповідні сорти фрі знизилася з 20 євроцентів за кілограм до 6–9 євроцентів. У травні ці надлишки масово завозили до України, адже в нас картопля коштувала  істотно дорожче. Вирощувати сорти для фрі європейським виробникам у поточному сезоні стало нецікаво. Хоча  до початку карантину ринок картоплі фрі зростав на 10–15 % щороку, тоді як ринок крохмалю показував зростання 3–5 % на рік, а ринок чипсів стагнував.

Наскільки суттєво трансформувався картопляний ринок в Україні за останній час? Чи є зміни у співвідношенні обсягів виробництва картоплі промисловими виробниками та господарствами населення? Що відбувається в сегменті переробки?

Істотних трансформацій зазнав сегмент переробки картоплі на чипси. Основними гравцями цього ринку є три потужні підприємства: «Монделіз Україна» в Київській області, «Клуб чіпсів» на Дніпропетровщині, «Пепсіко Україна» («Сандора») на Миколаївщині. Завдяки цьому попит на картоплю чипсових сортів зріс удвічі. Значно збільшило потужність переробки підприємство «Вимал» на Чернігівщині, відповідно, зріс попит на сировину для виробництва картопляного крохмалю. Є інформація про плани будівництва в Україні великого заводу з виробництва картоплі фрі. Тренд до поглиблення переробки сталий, і це радує. Паралельно зростає попит на сорти для переробки, фермери цікавляться технологіями їх вирощування.

Водночас помітних трансформацій на ринку картоплі в цілому не відбулося, адже 94–95 % бульби й досі вирощується на присадибних ділянках. Професійні фермери з мільйона гектарів під картоплею займають лише 50–55 тис. га, тобто 5–6 %. Кілька великих виробників у Київській, Житомирській та Чернігівській областях пішли з ринку або перепрофілювалися на зернові через зміни погодних умов та неготовність інвестувати в зрошення чи оновлення картопляної техніки.

Які особливості вирощування в цьому році?

Волога затяжна весна спровокувала затримку появи сходів картоплі. Відповідно, збирання сортів усіх груп стиглості змістилося на два тижні, адже бульби дозріли пізніше. На початку вересня зазвичай в Україні йде активна збиральна кампанія другого хліба, натомість у поточному сезоні в цей час копали картоплю переважно дрібні фермери, які роблять це вручну або напівмеханізовано. Великі виробники, що мають спеціалізовану техніку, чекали дощів, адже початок осені у більшості регіонів країни відзначився повітряною посухою і температурою до 35 °С. Копання картоплі під час посухи супроводжується утворенням грудочок ґрунту, які травмують бульби. Травмовані бульби погано зберігаються, якість товару знижується, тому в цій ситуації ліпше дочекатися настання сприятливих умов для збирання.

Інвестиції в зрошення актуальні як ніколи, адже в Україні 90 % картоплі вирощується без поливу. Вчасні поливи допомагають отримати якісний урожай, подовжити період вегетації, а за відсутності опадів передзбиральний полив дає змогу зібрати бульби з мінімальними травмами.

Як боролися зі шкідниками та хворобами?

Щодо засобів захисту рослин, ми тісно співпрацюємо з компанією «Сингента». Використовуємо лише оригінальні препарати, оскільки піклуємося не тільки про якість, а й про безпечність вирощеної продукції для кінцевого споживача.

Для ділянки столової картоплі площею 20 га в нашому базовому господарстві ТОВ «Бровари картопля» в с. Семиполки Київської обл. у співпраці з компанією «Сингента» було розроблено Протокол вирощування, який допоміг отримати хороший урожай.

Скажімо, цього року багато господарств мали проблему з ризоктоніозом: коли бульби висаджені у холодний та вологий ґрунт, а сприятливих умов для їх проростання тривалий час немає, збудники ризоктоніозу починають ушкоджувати тендітні проростки. Особливо така проблема зачепила великі господарства, які починають весняну посівну доволі рано, щоб відсадитися в оптимальні терміни. У нашому господарстві посадка була здійснена з 9 по 17 квітня, а масові сходи отримані тільки 11–17 травня. Уникнути проблем на цьому етапі нам допомогла обробка бульб під час висаджування баковою сумішшю препаратів Селест ®  Топ 1 л/га + Юніформ ® 1,5 л/га від компанії «Сингента». Завдання Юніформ ® — захистити саму бульбу й насіннєве ложе від хвороб, а трикомпонентний препарат Селест ®  Топ захищає від ґрунтових шкідників та пошкоджень колорадськими жуками, а також частково від збудників хвороб, які є в ґрунті.

Волога затяжна весна сприяла розвитку на посівах картоплі грибних хвороб, таких як фітофтороз та альтернаріоз. У нашому господарстві превентивні обробки не дали хворобам розвинутися. Першу обробку ми провели 17 червня баковою сумішшю препаратів Ревус ® Топ 0,7 л/га та Енжіо ® 2 л/га, додали страховий про- тизлаковий гербіцид Фюзілад Форте ®. Енжіо ® додали до бакової суміші, оскільки мали поодиноку появу колорадських жуків на полі. Порівняно з попередніми роками кількість обробок від шкідників у поточному сезоні була більшою, адже колорадські жуки значно активніше ушкоджували посіви картоплі. Збільшення популяцій шкідливих організмів було пов’язане передусім зі сприятливими умовами для їх перезимівлі та подальшого розвитку, адже зима була м’якою.

Інсекто-фунгіцидні обробки на полі повторили 23 червня (Ридоміл ® Голд 2,5 кг/га + Ампліго ® 150 г/га + листкове добриво), 1 липня (Ревус ® Топ 0,6 л/га + Енжіо ® 0,2 л/га). Надалі застосовували тільки фунгіциди: 9 липня — Ридоміл ® Голд 2,5 кг/га; 18 липня — Ревус ® Топ 0,6 л/га; 26 — Квадріс ® Топ 0,6 л/га. Обов’язково чергуємо протягом сезону препарати системної та контактної дії, щоб уникнути резистентності.

Цього року через затримку з початком вегетації картопля дозрівала довше, тож і десикацію почали дещо пізніше: першу провели 5 серпня препаратами Ширлан ® 0,4 л/га і Реглон ® Супер 1 л/га, повторно 10 серпня внесли препарат Реглон ® Супер у нормі 1 л/га. Останній пришвидшує відсихання стебла і робить цей процес рівномірним, чого неможливо досягти природним способом, а Ширлан ® знищує спори грибів на стеблі, щоб надалі вони не потрапили в ґрунт та не заразили бульби.

Незважаючи на складні погодні умови, агрономічна служба ТОВ «Бровари картопля» змогла максимально подовжити термін вегетації рослин. І хоча збирання врожаю тільки почалося (у І декаді вересня ми почали копати ранній сорт Констанс столового призначення), перші результати дають підстави сподіватися на отримання якісного продукту.

Важливо, що останні роки фахівці «Сингента» роблять акцент на безпеці споживання готової продукції та правильному застосуванні препаратів з урахуванням максимально допустимого рівня залишків пестицидів. Рушієм для цього стала гармонізація нормативів щодо залишків пестицидів України та Євросоюзу. Та й супермаркети щораз більше уваги звертають на вміст залишків пестицидів у продуктах харчування, зокрема в картоплі. Деякі торговельні мережі вимагають результати лабораторних тестувань продукції перед поставками або просять надати протоколи вирощування.

Минулого року в рамках демополя в ТОВ «Бровари картопля» були проведені аналізи на виявлення залишків пестицидів у кінцевому харчовому продукті, що вирощувався за технологією захисту від «Сингента». В лабораторії PLT зразки врожаю картоплі з демоділянок пройшли відповідне тестування. Результати були чудовими: у зразках картоплі столової білої та картоплі столової червоної із 28 показників 26 виявлено не було, а вміст виявлених речовин був у кілька разів меншим за максимально допустимий рівень згідно з Регламентом ЄС №396/2005.

Оскільки ми зачепили тему правильного застосування пестицидів, поясніть, що таке Протокол вирощування і які його переваги?

На Заході це загальноприйнята методика: протокол вирощування картоплі на чипси чи в торговельні мережі. У протоколах зазначені норми внесення діючих речовин, а кількість їх внесення гарантує, що після збирання в картоплі не буде залишків пестицидів.

Ми разом із компанією «Сингента» ініціювали серію семінарів «Картопляна майстерня», де популяризуємо філософію виробництва і реалізації картоплі за таким принципом. Прийшли до цього, оскільки побачили, що вимоги супермаркетів стали жорсткішими до виробників картоплі, так само як і вимоги споживачів.

Протокол вирощування, точніше його дотримання, допомагає виробнику мати певність у результаті. Фермер повинен обирати і сорти, і технологію вирощування залежно від місця реалізації: в супермаркети, ресторани, на переробку чи для домашнього використання. На жаль, у нас фермери все ще йдуть від зворотного: виростили, а потім шукають, куди продати.

Які спільні проєкти з компанією  «Сингента»вдалося реалізувати?

Останнім часом ми були зосереджені на навчальних проєктах для наших колег-фермерів. У січні 2020 року «Агріко Україна» спільно з компанією «Сингента» провела традиційну «Картопляну майстерню», на якій розповідали про переваги участі в Клубі стратегічних партнерів.

Крім того, в рамках Клубу було закладено демополе кулінарними сортами «Агріко Україна» на площі 20 га із застосуванням препаратів компанії «Сингента» відповідно до розробленого Протоколу. Вирощування  супроводжувалося технічною підтримкою протягом усього сезону сервісами «АгроГід»: від аналізу посадкового матеріалу, налаштування картоплесаджалки й обприскувача до проведення аналізів врожаю 2020 на пестицидні залишки, — щоб фермери могли переконатися в дієвості застосованої схеми захисту та оцінити її переваги.

Цього року ми протестували нашу картоплю після застосування Протоколу вирощування компанії «Сингента» на пестицидні залишки та отримали бездоганні результати. Тож ми впевнені у безпечності нашої продукції для кінцевого споживача.

З 2015 року триває наша співпраця в рамках проєкту «Картопляна майстерня», який ми здійснюємо на базі ТОВ «Бровари картопля». Цього року, на жаль, захід не проводили через карантин.

Результати аналізу на пестицидні залишки після використання Протоколу вирощування від «Сингента»

З тієї ж причини були скасовані спільні навчальні поїздки до українських та зарубіжних господарств.

Ви згадали про Клуб стратегічних партнерів плодоовочевого ринку, учасником якого є «Агріко Україна». Що дала компанії участь у Клубі?

Клуб було створено у 2018 році компанією «Сингента» та проєктом USAID з метою просування українських плодів і овочів на внутрішньому та зовнішньому ринках. Він об’єднує всіх учасників плодоовочевого ринку, які беруть участь у виробничому ланцюжку від вирощування до реалізації товару кінцевому споживачеві. В рамках Клубу передбачалося навчання та консультування учасників, сприяння в обміні досвідом і контактами.

Частиною діяльності Клубу стратегічних партнерів став проєкт Papas, у якому «Сингента» допомогла нам у налагодженні контактів з торговельними мережами GoodWine та METRO, а також у розробці деяких елементів логотипу й упаковки товару.

Papas — це преміальна столова картопля?

Так, це загальний бренд високоякісної картоплі кулінарних сортів. Ніша преміальної столової картоплі для торговельних мереж та ресторанів у Києві була незаповненою, тож ми вирішили працювати в цьому сегменті.

Спочатку мали ідею об’єднати фермерів, стимулювати їх до кооперації й створення продукту з високою доданою  цінністю. Ми ставили собі за мету зробити картоплю бажаною для кінцевого споживача, продавати митий і фасований продукт високої якості, адже порівняти асортимент пакованої картоплі у великому німецькому та українському супермаркетах неможливо.

На жаль, у ході проєкту ми зрозуміли, що ідеї кооперації фермерів в Україні не працюють. Найбільшою проблемою стала відсутність довіри серед фермерів один до одного. Крім того, розуміння якості товару в представників торговельних мереж значно відрізняється від того, що під якістю розуміють фермери. Тому картопля, яка продається під брендом Papas, поки що вирощується в трьох господарствах Київської та Чернігівської областей відповідно до протоколів, розроблених компанією «Сингента». Цей товар повністю від- повідає українським та європейським стандартам якості й безпечності.

Водночас Клуб стратегічних партнерів продовжує діяльність, зосередившись передусім на освітній меті. Ми розповідаємо фермерам, чому їм вигідно вирощувати смачну картоплю із дотриманням протоколів захисту від «Сингента», а вже вони самі вирішують, чи хочуть створювати свою торгову марку й співпрацювати з мережами. Крім того, в рамках Клубу «Сингента» надає фермерам можливість у своїй лабораторії провести агрохімічне дослідження ґрунту, дослідити зразки на заселеність патогенами, що допомагає фермеру ухвалювати швидкі й дієві рішення.

Як «Агріко Україна» стежить за трендами ринку?

Ми постійно ведемо комунікацію з українськими та зарубіжними колегами, відстежуємо, хто і які новинки пропонує. Зокрема, цього року активно обговорювали новий препарат від фітофторозу. «Сингента» на семінар Клубу стратегічних партнерів у січні 2020 року запрошувала польських виробників, які ділилися досвідом вирощування й зберігання картоплі, організації сівозміни. До того ж стежимо за новинами в Інтернеті.

Орієнтуючись на тренди, на яких сортах будете робити акцент?

У контексті змін клімату я б радив фермерам обирати посухостійкі сорти, які забезпечують накопичення врожаю до настання високих температур, тобто вже в липні дають 25–30 т/га. «Агріко Україна» є лідером у сегменті сортів ранньостиглої групи. Основним є сорт Рів’єра, що лідирує на Півдні за скоростиглістю. На другому місці за цим показником — сорт Арізона, також ранній. Із середньопізніх відзначу добре відомий сорт Пікассо.

У співпраці з «Картопляною майстернею» ми пропагуємо лінійку кулінарних сортів для торговельних мереж та ресторанів: Констанс, Мадлен, Есмі — сорти за призначенням (для запікання, смаження й відварювання).

Наостанок поділіться власною думкою щодо того, як вплинув коронавірус на картопляну галузь?

В Україні карантин було запроваджено, коли більшість господарств уже розпродали свою продукцію. На роботах у полі він фактично не позначився. Невдовзі стане зрозуміло, наскільки запроваджені обмеження змінили купівельну спроможність населення у 2020–2021 маркетинговому році та як це позначиться на продажу картоплі нового врожаю. Влітку й на початку осені більшість українців споживають картоплю з присадибних ділянок, тож поки складно робити прогнози.