Україна

You are here

Share page with AddThis

Чистий насіннєвий матеріал як запорука гарного врожаю

Картопля
23.11.2020

НАТАЛІЯ ВОРОБЙОВА,
молодший фахівець лабораторії Білоцерківського діагностичного центру
компанії «Сингента»


Серед сільськогосподарських культур картопля (solanum tuberosum) посідає 4-ту позицію у світі щодо важливості, поступаючись пшениці (triticum aestivum), кукурудзі (zea mays) та рису (oryza sativa). Вона є продуктом харчування для більш ніж 3 млрд жителів планети. За напрямами використання картопля має велике продовольче, технічне і сировинне значення.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), до 2010 року в середньому врожайність картоплі в Україні складала 18,9 млн т. У 2011-му наша країна отримала рекордний урожай картоплі. Протягом останніх 10 років у середньому спостерігається тенденція вирощування цієї культури у межах 22,3 млн т. Лідерами з вирощування картоплі в Україні є Вінницька, Житомирська, Львівська, Рівненська та Чернігівська області (фото 1).

За різними оцінками, площі професійної картоплі в Україні сягають від 55 до 77 тис. га. До п’ятірки найбільших виробників картоплі у 2019 році, за офіційними даними Державної служби статистики України, ввійшли такі області: Вінницька — 36 631,4 тис. ц, Житомирська — 31 961,4 тис. ц, Львівська — 31 311,6 тис. ц, Рівненська — 25 695,2 тис. ц та Чернігівська — 23 836,2 тис. ц.


Фото 1. Динаміка виробництва картоплі в Україні.

 

Високі врожаї картоплі та її цінність як харчового продукту спонукають українських картоплярів щораз шукати нові ринки збуту та методи переробки.

Оскільки Україна є членом низки міжнародних організацій, у тому числі Світової організації торгівлі й Міжнародної конвенції захисту рослин, згідно з Угодою про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, члени СОТ повинні оцінити рівень присутності хвороб або шкідливих організмів, які зазначені у Єдиних карантинних фітосанітарних вимогах, що висуваються до підкарантинної продукції та підкарантинних об’єктів на митному кордоні й на митній території Євразійського економічного союзу (ЄЕС).

Картопля, значною мірою уражується хворобами. Це зумовлено особливостями біології рослини: вегетативне розмноження дає можливість збудникам хвороб існувати в паразитично активній формі як у період вегетації рослин, так і зберігання у бульбах. Соковиті, багаті вуглеводами і водою бульби є сприятливим середовищем для всіх груп збудників захворювань. Циркуляція збудника з року в рік за схемою бульби-стебло-бульби забезпечує його тривале зберігання в останніх у латентній формі.

Тому з метою експорту картоплі продовольчої до країн ЄЕС у період її вегетації необхідно встановлювати ділянки, вільні від таких шкідливих організмів: комовірусу андійської плямистості картоплі (Potato Andean mottle comovirus), андійського латентного тимовірусу картоплі (Potato Andean latent tymovirus), вірусу T картоплі (Potato T virus), альфамовірусу пожовтіння картоплі (Potato yellowing alfamovirus), блідої картопляної нематоди (Globodera pallida), колумбійської галової нематоди (Meloidogyne chitwoodi), несправжньої колумбійської галової нематоди (Meloidogyne fallax), золотистої картопляної нематоди (Globodera rostochiensis), сажки картоплі (Thecaphora solani), раку картоплі (Synchytrium endobioticum), бурої гнилі картоплі (Ralstonia solanacearum), тоспо-вірусу некротичної плямистості бальзаміну (Impatiens necrotic spot virus) та віроїду веретеноподібності бульб картоплі (Potato spindle tuber viroid), кореневої галової нематоди (Meloidogyne enterolobii), несправжньої галової нематоди (Nacobbus aberrans), нематоди кинджала (Xiphinema rivesi), чорного опіку (фомозної плямистості) листя картоплі (Phoma andigena).

Фітопатогенні бактерії та віруси завдають значних економічних збитків сільському господарству. Збудники хвороб постійно супроводжують як культурні, так і дикі види рослин, уражують насіння і всі органи рослин протягом вегетації. Вони порушують нормальний перебіг фізіологічних процесів у рослинах, спричинюють некрози і в’янення рослин, гнилі плодів, що призводить до часткової або повної загибелі рослин. В уражених фітопатогенними бактеріями рослинах зменшується кількість плодів і ягід, погіршується якість продукції та падає врожайність. Часто спостерігається не дозрівання врожаю.

Детальна інформація щодо основних збудників хвороб картоплі бактеріальної та грибної етіології, які досліджуються у діагностичних центрах відповідно до ДСТУ 4014-2001 «Картопля насіннєва. Відбір проб та методики визначення посівних якостей», описані у нашій статті «Морфологія і біологія основних збудників хвороб картоплі та їх контроль» у попередньому номері МА.

Продовжуючи тематику дослідження хвороб картоплі, слід зазначити, що не останнє місце займають вірусні інфекції, які можуть призвести до колосальних втрат урожаю.

Вірус скручування листя картоплі

Вірус скручування листя картоплі або L-вірус картоплі посідає одне з перших місць за шкодочинністю. Втрати врожаю можуть досягати 70 %. Крім того, в бульбах різко зменшується вміст крохмалю.

У первинно заражених рослин зазвичай спостерігається збліднення і почервоніння кінчиків верхівкового листя, яке скручується і стає твердим. Рослини, що виросли з уражених бульб, відрізняються вкороченими пагонами і скрученим не тільки верхнім, а й нижнім листям (фото 2).


Фото 2. Симптоми вірусного скручування листя картоплі, спричинені L-вірусом картоплі.

Зараження від материнської бульби проявляється спочатку скручуванням нижнього листя уздовж середньої жилки. Листя стає жорстким і шарудить, нерідко листя з нижнього боку набуває антоціанового забарвлення.

Хвороба уражає не тільки листя, а й бульби, на зрізі яких помітний сітчастий некроз. Проростання хворих бульб затримується, спостерігаються ниткоподібні паростки. Ознаки ураження посилюються за високої температури повітря і ґрунту та нестачі вологи.

Основний спосіб ураження здорових бульб вірусом скручування картоплі — персистентний (перебуває у тканинах і травних залозах протягом життєвого циклу переносника) кількома видами попелиць, зокрема попелицею персиковою зеленою (Myzus persicae) (фото 3).


Фото 3. Попелиця персикова зелена (Myzus persicae).

Y-вірус картоплі

Симптоми зараження PVY можуть проявлятися як на всій рослині, так і на декількох листках або окремих пагонах.

PVY, залежно від ознак прояву, викликає такі захворювання, як зморшкувата і смугаста мозаїки, хоча ці назви не цілком точно відображають характер візуальних ознак. При зморшкуватій мозаїці поверхня листя стає мозаїчною, горбистою і зморшкуватою. Краї листових пластин загинаються донизу, забарвлення листя світлішає, розвивається зморшкуватість або гофрованість листя між жилками, поступово воно відмирає і повисає (фото 4).


Фото 4. Прояви ураження вегетативної маси картоплі Y-вірусом картоплі.

Смугаста мозаїка відзначається при утворенні некрозів по жилках з нижнього боку листа у вигляді штрихів, смуг і плям. Спочатку ознаки ураження з’являються на нижніх і середніх листках, потім — на верхніх, надалі темно-коричневі штрихи поширюються на черешки й стебла. Стебла стають крихкими. До кінця вегетації майже всі листки, починаючи з нижніх, засихають і повисають на стеблах або опадають.

У польових умовах смугаста мозаїка дуже часто супроводжується зморшкуватістю.

Основним способом передачі є неперсистентний попелицями: попелиця персикова зелена (Myzus persicae), обліпихова картопляна попелиця (Aphis nasturtii), картопляна попелиця (Macrosiphum euphorbiae) — механічним шляхом за допомогою сільськогосподарської техніки, при зберіганні уражених бульб разом зі здоровими (фото 5).


Фото 5. Картопляна попелиця (Macrosiphum euphorbiae).

 

Х-вірус картоплі

Х-вірус картоплі широко розповсюджений у районах вирощування картоплі. Найчастіше інфекція протікає безсимптомно, але іноді на листях може з’являтися слабка плямистість.

PVX проявляється у вигляді розпливчастих світло-зелених плям на листках, які важко розглядаються. Слабкі ознаки краще помітні на молодих рослинах до цвітіння, потім вони слабшають або взагалі зникають. При ураженні сильними штамами на окремих сортах відзначається утворення некрозів на листках і верхівках стебел (фото 6).


Фото 6. Світло-зелені плями на листі картоплі, спричинені Х-вірусом картоплі.

 

Незважаючи на відносно слабкі симптоми інфекції рослин PVX при індивідуальному зараженні, його патогенність для картоплі особливо проявляється за спільної інфекції з іншими несумісними вірусами.

Основні способи поширення вірусу: контактно при взаємодії здорової рослини з хворою; при взаємодії бульб із переносником вірусу ґрунтовим грибом Synchitrium endobioticum; опосередковано через механічні пошкодження сільськогосподарською технікою, а також через резервуар вірусу вищого квіткового паразита повитиці польової (Cuscuta campestris) (фото 7).


Фото 7. Повитиця польова (Cuscuta campestris).

 

S-вірус картоплі

Зустрічається у всіх регіонах вирощування картоплі. У більшості інфікованих її сортів симптоми вірусного ураження не виявляються.

Зрідка в інфікованої рослини може проявлятися проста або ж складчаста мозаїка, залежно від того, який комплекс вірусів наявний у рослині разом із S-вірусом картоплі. Відзначається слабка зморшкуватість і складчастість листя, освітленість забарвлення, глибоке жилкування, іноді крайовий некроз і деформація листової пластини.

S-вірус картоплі хоч і неперсистентний, однак добре переноситься представниками сімейства Aphididae (справжні попелиці): попелиця персикова зелена (Myzuspersicae), зелена цитрусова попелиця (Aphis frangulae), картопляна попелиця (Macrosiphum euphorbiae) та обліпихова картопляна попелиця (Aphis nasturtii). S-вірус картоплі також має широке коло резервуарів, якими слугують бур’яни сільськогосподарських культур, при щільному зберіганні та контакті уражених бульб зі здоровими, а також через сільськогосподарську техніку (фото 8).


Фото 8. Зелена цитрусова попелиця (Aphis frangulae).

 

М-вірус картоплі

М-вірус картоплі або мозаїчне закручування верхніх листків картоплі вважається одним із найбільш поширених вірусів картоплі на планеті. Зустрічається повсюдно. В деяких місяцях відсоток ураження може сягати 100 % посівів. Найчастіше на рослинах картоплі спричиняє латентну інфекцію. Може проявлятися на рослинах у вигляді закручування верхiвкових молодих листкiв, найбільша інтенсивність припадає на період бутонізації. Іноді при ураженні М-вірусом на рослинах спостерігається слабка мозаїчнiсть, однак за високої температури повітря i ґрунту симптоми можуть послаблюватися або взагалі зникати.

Основним способом передачі М-вірусу картоплі є неперсистентний, за допомогою представників сімейства Aphididae (справжні попелиці): попелиця персикова зелена (Myzus persicae), зелена цитрусова попелиця (Aphis frangulae), звичайна картопляна попелиця (Aulacorthum solani).

 

А-вірус картоплі

А-вірус картоплі найчастіше носить латентний характер. Зрідка на вегетативній масі картоплі може спостерігатися характерна деформація листків у вигляді хвилястості, складчастості, кучерявості. Слабка системна міжжилкова крапчастість, яку майже неможливо помітити у польових умовах.

А-вірус картоплі у комплексній інфекції може викликати слабку мозаїку, складчастість або зморшкуватість листя, зумовлену опуклістю міжжилкових проміжків, і прижилкову мозаїку. В полях часто виявляється комплексна інфекція з Х- та Y-вірусами картоплі, що призводить до зниження урожаю бульб майже на 40 %.

Основним способом поширення А-вірусу картоплі є неперсистентний представниками сімейства Aphididae (справжні попелиці): попелиця персикова зелена (Myzuspersicae), зелена цитрусова попелиця (Aphis frangulae), справжня картопляна попелиця (Aulocorthum solani) та обліпихова картопляна попелиця (Aphis nasturtii) — механічно через сільськогосподарську техніку, а також через безпосередній контакт здорових бульб з ураженими (фото 9).

Фото 9. Обліпихова картопляна попелиця (Aphis nasturtii).

З огляду на наявність латентних форм патогенезу для повноцінного експорту картоплі з України до країн, що є членами ЄЕС, необхідно контролювати не лише технологію вирощування картоплі й схеми її захисту, а й фітопатологічне навантаження посадкових площ та насіннєвого матеріалу.

У цьому аграріям може допомогти Білоцерківський діагностичний центр компанії «Сингента», який у рамках технічної програми «АгроГід» надає своїм клієнтам можливість проведення не лише класичної фітоекспертизи посадкового та рослинного матеріалів картоплі, а й ПЛР-діагностики та Імуноферментного аналізу як посівного, так і рослинного матеріалів картоплі.

Сервіси ПЛР-діагностики та імуноферментного аналізу рослинного й насіннєвого матеріалів дозволяють:

• визначити бактеріальні й вірусні захворювання, які важко діагностуються традиційними методами;

• встановити наявність або відсутність збудника;

• встановити відсотковий ступінь ураження середньої проби зразка;

• виявити латентні (форми мікроорганізмів, які існують приховано) інфекції ще до появи видимих симптомів;

• швидко отримати результати — 2–3 доби для рослинного матеріалу, 40 діб для насіннєвого.