Україна

You are here

Share page with AddThis

Сергій Українець: «Якщо хочеш бути привабливим постачальником ― покажи якість, кількість, різноманіття»

Cпеціальні культури
24.11.2020

ЮЛІЯ УМАНСЬКА


Непересічні проєкти під силу тільки непересічним особистостям. У цьому переконуєшся під час спілкування з Сергієм Українцем, у минулому власником бізнесу з виробництва яхт, а нині відомим аграрієм, компанія якого «Тріада-МК» об’єднує кілька напрямів плодоовочівництва та переробки.

Сергій і тепер не полишає захоплення морем, хоча зізнається, що знаходити час для себе дедалі важче: компанія зростає, якраз нині запускають виробництво фруктово-ягідних наповнювачів для молочної промисловості. Уже мають лінію для сортування і власний цех заморозки у м. Вінниця, а також переробний цех у смт Муровані Курилівці Вінницької області, де працює лінія з виготовлення соків, що продаються під брендами Miriada fruits і Rioba (власна марка мережі METRO).

Поля «Тріада МК» знаходяться у с. Снітки на Вінниччині. Раніше це було звичайне село, зараз його оточують сади та ягідники компанії, в які щороку залучають на роботу сотні людей. Оскільки ритейл вимагає асортименту, лінійка фруктово-ягідної продукції для свіжого ринку включає до 30 сортів десертних яблук, малину, лохину, суниці садові та ожину. Половину вирощеного продають на внутрішній фреш-ринок, тобто в супермаркети, решта йде на переробку, а далі продається всередині країни або на експорт: до Італії, Франції, Німеччини.

Крім того, «Тріада-МК» запровадила в селах, де вона працює, проєкти зі спільного вирощування деяких культур, а саме смородини, вишень, гарбузів. Планів мають незміряну кількість, от саме про них та про історію створення фруктово-ягідного світу «Тріада МК» говоримо з його рушієм і натхненником Сергієм Українцем.

Сергію, як Ви прийшли в аграрний бізнес?

Досвіду роботи в аграрному бізнесі в мене не було. Ми з моїми партнерами прислухалися до порад консультантів і у 2012 році взяли в оренду землі у Вінницькій області. Перші кілька місяців були складними, я буквально жив у авто. Кожного дня разом із молодими агрономами, яких взяв на роботу, був у полях, намагався самостійно розібратися в тому, як виглядає аграрний бізнес зсередини. Причому ми принципово на початку брали порожні землі, тобто ті, на яких раніше не велися аграрні роботи.

Які площі нині перебувають під управлінням компанії «Тріада-МК»?

Наш загальний земельний банк ― 380 га, це сади та ягідники. Із них 200 га займає яблуневий сад на середньорослій підщепі ММ 106. Ми свідомо обрали середньорослу підщепу, адже з першого дня розуміли, що будемо займатися переробкою. Рішення вважаю правильним: за собівартістю яблука на ММ 106 виходять дешевшими, ніж на М 9. Переробка їх на соки та заморожування на кубик дають кращі економічні показники, ніж виробництво виключно десертних яблук. Хоча на свіжий ринок ми теж продаємо багато, до 50 % урожаю яблук.

Ще 100 га відведені під вишневий сад, також маємо великий ягідник: на 80 га вирощуємо малину, суниці садові, ожину й лохину.

Культури різнопланові, кожна зі своїми особливостями. Як Ви за таких умов організуєте агрономічну роботу?

У нас кілька агрономів у команді, є відповідальний за сад і окремо за ягідник. Помічники агрономів допомагають залежно від ситуації та сезону вирощування. У кожного напряму є керівник проєкту. Крім того, ми залучаємо незалежних консультантів, з якими співпрацюємо вже багато років. Зокрема, нам допомагає Ніна Дмитраш, консультант із питань сертифікації виробництва за стандартом Global G.A.P.

Яке ключове завдання стоїть перед агрономами?

Все просто: отримати найбільший урожай, заощадити за технологічною картою найбільше коштів. Так хочуть усі власники бізнесу, але дешево і якісно не буває. Два останні роки корективи вносить погода. Раніше ми виходили з того, що маємо найкращу землю, достатньо вологи і помірний клімат. Завдяки цьому можна було виростити якісний щедрий урожай з мінімальною кількістю обробок, без особливих вкладень у полив чи системи захисту від заморозків. Тепер бачимо, що зі зміною клімату треба змінювати технологію, працювати лише за стандартами інтенсивного садівництва. А від кожного агронома очікуємо, що він вчасно побачить проблему, дасть їй правильну оцінку й грамотно спрацює: препаратами чи в інший спосіб.

Наскільки залучені у виробничі процеси саме Ви?

Я беру участь і в ухваленні стратегічних рішень, і в оперативній роботі. Зараз ми запускаємо багато нових проєктів. Буває, що не можемо знайти топ-менеджера в межах району чи області, який міг би дати належний старт певному напряму. Доводиться долучатися самому. А проєкт на проєкт не схожий.

Зараз модно казати, що засновник бізнесу не повинен втручатися в операційну діяльність. Реальність така, що без цього просто неможливо. Час від часу виникають заминки не лише з менеджерами. Кожен рік відбувається зміна сезонних працівників: збиральників, контролерів, бригадирів… Сталий колектив зібрати складно. Хоча є випадки, коли люди йдуть і повертаються, розуміючи, що в нас стабільний заробіток. Коли вчасно платиш нормальну заробітну плату, створюєш зручні умови, то люди працюють із задоволенням. Проте все тією чи іншою мірою потребує включення в процес керівника: не долучишся ― результату не отримаєш.

Розкажіть детальніше про яблуневий сад: якими сортами він закладений, за якими технологіями?

У яблуневому саду понад 80 га засаджено резистентними (імунними) сортами, що мають стійкість до парші й частково до борошнистої роси: Релінда, Ренора, Реанда ― так звані сорти групи «Ре». Початково імунні саджанці були набагато дорожчими, але тепер вони набагато простіші у догляді. Крім того, вони дають плоди з високою цукристістю, тобто в них високий показник Брікс. Це дозволяє соки з них міксувати із соками з яблук зимових сортів та овочів, які мають низький pH. Мікси виходять відмінні, чудово збалансовані за смаком, тому наші соки відрізняються від продукції інших виробників, а особливо смачні в нас такі купажі, як яблуко-гарбуз, яблуко-аронія. Ми прагнемо створювати незвичні для споживача сокові суміші. У них менше цукру ― у пріоритеті саме той натуральний смак, який був у яблучних соках у нашому дитинстві.

Решта яблуневих площ ― під традиційними десертними сортами: маємо різноманітні клони Джонаголду, Симиренка, Голден Делішес, Айдаред, Ред Чіф, Пінова, Пінк Леді ― у цілому до 30 сортів. Останні два в Україні зазвичай погано забарвлюються, але в нас мають чудовий товарний вигляд. Секрет ― у перепадах нічних та денних температур у нашій горбистій місцевості, завдяки цьому шкірка набуває притаманного сортам Пінова й Пінк Леді рожевого кольору. Ми навіть вирощуємо брендовані яблука: фіксуємо на недозрілі плоди наклейку, а після забарвлення шкірки знімаємо її. Під наклейкою шкірка виходить іншого кольору, так можна залишити на плоді будь-який знак чи напис.

Різноманіття сортів ― вимога покупців чи варіант диверсифікації ризиків? Як до такого широкого асортименту ставляться супермаркети?

Один із аргументів за велику кількість сортів ― саме робота із супермаркетами. Ми можемо запропонувати покупцям яблука і ягоди на будь-який смак. Загалом у нашому асортименті понад 20 плодоовочевих позицій. Якщо хочеш бути привабливим постачальником ― покажи якість, кількість, різноманіття. Всі хочуть асортимент, якість і особливо конвеєр поставки. Хоча господарству вже 9 років, ми постійно вивчаємо ринок, це безперервний процес. На прикладі кожного сорту бачимо переваги й недоліки асортименту, який пропонуємо.

Яким був поточний рік для яблуневого саду? Чи були проблеми із захистом від хвороб і шкідників?

У цьому році ми відпрацювали добре, навіть краще, ніж у минулому. Якби не літня посуха і спека в нашому регіоні, то були б цілком задоволені. Особливих проблем у плані захворювань не було, але через заморозки навесні й посуху влітку отримали меншу кількість яблук і меншого калібру. Якби ми не дотримувалися технологічної карти й не вносили вчасно потрібні препарати, то отримали б ще менше. У деяких наших сусідів, які вирощують яблука на середньорослих підщепах без зрошення, як і ми, плоди взагалі осипалися. Тож у нас на загальному фоні результат доволі непоганий, плануємо вийти на врожайність 25 т/га.

Цього року яблуні страждали від надзвичайної кількості попелиць, до того ж різних видів, які дали до п’яти поколінь. Псувала сади і нерви листовійка. По шкідниках добре спрацювали сингентівські препарати Проклейм ®, Актара ®, Лірум ® і Вертимек ®. Проклейм ® ― препарат природного походження з коротким періодом очікування, що особливо цінно на етапах дозрівання. Важливо, що «Сингента» надала нам феромонні пастки, завдяки цьому ми змогли відстежувати літ шкідників і визначитися з найефективнішим часом обробок.

На неімунних сортах спостерігався активний розвиток парші, що змусило нас відходити від технологічної карти. Для боротьби з хворобами в саду та ягіднику також використовували низку препаратів компанії «Сингента», зокрема Хорус ®, Тіовіт ® Джет, Скор ®, Топаз ®, Циделі ® Топ. У цілому продукція від «Сингента» становить 50 % у нашій технологічній карті.

Наскільки відрізняються вимоги до яблук на свіжий ринок і на переробку?

З точки зору пестицидних залишків чи хімічного навантаження вся продукція має бути однаково якісною. Відмінність у тому, що на переробку ми використовуємо некондиційні плоди, які залишилися після сортування (травмовані, після граду). Не використовуємо лише гнилі фрукти. Окрім соків, із цієї сировини виготовляємо заморожені яблучні кубики. Щоправда, для заморожування важливий калібр яблука. Навіть важливіший, ніж для свіжого ринку. Скажімо, на десертне яблуко 5+ покупця ми знайдемо. А для переробки, приміром, на кубик потрібен калібр 7+. Із маленького яблука вихід продукції малий, а відходів багато.

Десертні яблука першого сорту звозимо до холодильника, там зберігаємо, сортуємо і продаємо майже в усіх мережах України. Для переробки закладаємо на зберігання приблизно 1000 т яблук.

Ви задоволені цьогорічним результатом?

І так, і ні. Є проблеми, на які ми не маємо впливу, ― це погодні умови в нашому регіоні. Великі площі посадок постраждали навесні від заморозків, а потім улітку й восени ― від посухи. У вересні дні були сухими й спекотними, а ночі ― сухими й прохолодними. Ми забули, коли востаннє бачили дощ. Через це плоди не набирали потрібної вологи, пеклися на сонці. Процеси дозрівання плодів порушилися, у деяких крохмаль почав швидко переходити в цукри. Плоди, які не набрали потрібного рівня цукристості, ми не можемо пустити на сік чи закласти в холодильник через високий вміст крохмалю й щільність самого плода, тобто їх із високою ймовірністю доведеться вибраковувати. Ще одна проблема: недозрілі яблука почали набувати склоподібності. Як товарні вони теж уже не годяться. Звісно, шкода втрачати врожай після неймовірних зусиль, що докладалися протягом сезону.

Очевидно, що потрібні зміни технології вирощування. Можливо, переведемо сад на полив. Будемо думати й зважувати.

Із посухою можна боротися поливом, а як плануєте зменшувати шкоду від заморозків?

Хочемо експериментувати на невеликих площах із дрібнодисперсними форсунками, які будуть розпилювати воду під час заморозків. На квіткових бруньках утвориться лід, вода в перші хвилини буде віддавати квітам тепло. Далі садом мають рухатися спеціальні установки, які агрегатуються із трактором, вони подають тепле повітря й розтоплюють цей лід. Спробуємо на невеликих площах. Можливо, потім будемо застосовувати в усьому саду. Плюс хочемо отримати консультації щодо препаратів, які допомагають рослинам відновлюватися після заморозків.

Які ще кліматичні аномалії вплинули на виробництво цього року?

Багато неприємностей мали через м’яку безсніжну зиму, яку змінила холодна й непередбачувана весна. Якщо взимку ми мали мінімум за добу -4–5 °С, то у квітні фіксували вночі до -11 °С, а 8–9 травня ― -3 °С. Особливо постраждали від таких умов ягідні культури. У м’якому кліматі вони раніше часу починають вегетувати, і уявіть, що з ними відбувається за низьких весняних температур: плодові бруньки й ніжне молоде листя підмерзають, рослина на старті вегетації отримує стрес, який потім практично неможливо нівелювати.

Яка ситуація цього року у вишневому саду?

Сприятливі умови склалися для розвитку моніліозу, через це ми були змушені провести додаткові обробки. У нас 90 % площ відведено під сорт Лотівка. Він нам подобається особливо — підходить і для переробки, і на продаж для свіжого ринку. Решта 10 % зайнята кількома десертними сортами на свіжий ринок. У підсумку отримали врожайність 5 т/га.

Нам потрібна велика кількість вишні, щоб виробляти наповнювачі для молочних продуктів ― це наш новий напрям переробки на додачу до соків і заморожування. Вишні можуть рости без поливу, значення має передусім якісний посадковий матеріал. Ми знайшли, хто його нам може забезпечити. Тепер є можливість замовляти великі партії, щоб залучати до проєкту фермерів чи одноосібників із площею 5–10 га. Коли ми зможемо створити кластер для вишневого виробництва і наші посадки увійдуть у повне плодоношення, плануємо придбати комбайн для збирання.

Як компанії вдається контролювати якість продукції в умовах, коли постачальниками стають одноосібники або інші фермери?

Із населенням ми працюємо лише по тих культурах, які не потребують застосування складних технологій і де ризики отримання неякісної продукції мінімальні. Для виробництва соків є певні види продукції, які нам не обов’язково вирощувати, а можна просто купувати як давальницьку сировину. Приміром, це аронія, смородина, вишня. Свого часу ми вирішили допомогти населенню та запровадили пілотний проєкт співпраці, аби люди могли працювати на своїй землі й отримувати від цього стабільні гроші.

Плюс у тому, що ми можемо брати в населення будь-яку продукцію (травмовану, попечену, несортовану, окрім гнилої) на переробку: для заморожування, виготовлення соків. Це наша істотна перевага, адже більшість заморожувальних підприємств вимагають від постачальників продукцію тільки високої якості, тимчасом як ми для різних видів переробки можемо приймати різносортний продукт. Зараз закінчуємо будівництво заводу з виробництва наповнювачів для молочної промисловості, якому теж потрібна сировина.

Починали співпрацю з населенням із чорної смородини, у 2016 році просто роздали першу тисячу саджанців цієї культури людям під посадку. Ми не вимагали від них жодних документів, окрім довідки про те, що земля, на якій буде рости саджанець, належить саме цій родині. А також заручились їхньою згодою на те, щоб контролювати ріст саджанців. Ми надали увесь необхідний технологічний та консультаційний супровід наших спеціалістів. У мене не було страху, що люди вчинятимуть нечесно, і більше ми саджанців не побачимо.

Цього року роздавали селянам для вирощування насіння гарбузів. Що цікаво, у них результати виявилися навіть кращими, ніж у нашому господарстві.

Два роки тому ми почали розкорчовувати старі яблуневі сади, які належать людям як паї. Нам передали їх в оренду. Після розпаювання в них кілька років збирали врожай без жодного догляду. У результаті сади позаростали, перетворилися на хащі з дикими звірами. На Півдні й на Вінниччині виникла серйозна проблема з шакалами, які чудово почуваються в таких хащах. Вони неконтрольовано розмножуються, нападають на домашніх тварин, можуть завдати шкоди людям. Корчування таких садів ― дорога процедура, але ми пішли на це. На очищених площах посадили вишні. Після цього до нас стали звертатися мешканці сусідніх сіл, запрошувати до себе, щоб у них теж прибрали старий сад і насадили вишневий.

У вас склалася репутація місцевих меценатів, цим можна пишатися.

Я б не називав нас меценатами. Ми не така потужна компанія, як деякі агрохолдинги, тож поки не можемо дозволити собі великі донорські проєкти. Наша мета ― створювати в місцевості, де ми працюємо, здорове соціальне й економічне середовище. Якщо ми заходимо в певне село чи регіон, намагаємося співпрацювати з місцевим населенням, допомагаємо людям підвищувати добробут. Однак ми не даємо рибу, тобто не роздаємо гроші, а пропонуємо вудки: саджанці або насіння. Плануємо розширювати асортимент за рахунок жимолості чи, можливо, спаржі. Це дає людям перспективу заробити.

Оскільки мова зайшла за ягоди, розкажіть, яке співвідношення ягідних культур у господарстві?

Найбільше маємо малини, до 50 га: основний у нас літній сорт Глен Емпл, менше ремонтантного сорту Джоан Джей. Лохини маємо 10 га. Та якщо оцінювати обсяг докладених зусиль, часу і фінансів, то лохина в нас на першому місці. Висадили її в 2013 році, рослини були слабкими, чотири роки ми дбали, щоб вони стали сильнішими й набрали темп розвитку. У минулому році вийшли на врожайність 5,5 т/га, чому надзвичайно раді. Садових суниць мали 10 га, але половина з них цього літа завершила виробничий цикл, відпрацювавши 4 роки. На переробку використовуємо сорт Зенга Зенгана, також мали такі популярні сорти, як Роксана, Альфа, Азія. Ми залишили 5 га сорту Апріка й трохи сорту Сібілла.

Маємо 2 га ожини. Один гектар висадили 5 років тому: намучилися з нею, поки не поставили шпалеру, і наступного ж року отримали у сім разів більший урожай — 20 т з гектара замість трьох, бо ягоди стало зручно збирати. На цій позитивній хвилі заклали ще гектар. Нещодавно висадили в господарстві чорну смородину й порічки, очікуємо врожай наступного року.

Сади у вас без поливу, а ягідники?

У ягідниках полив ― це необхідність, тому для ягідних культур ми ще на етапі висаджування плануємо зрошення.

Якщо чорна смородина може вижити без поливу, хоча і дасть менший урожай, то лохина, малина, ожина, суниці садові без води загинуть.

Чи були проблеми з сірою гниллю? Адже це непросто забезпечити, щоб ягоди провели деякий час на полицях магазинів без псування і втрати товарного вигляду. Чи приділяєте цьому увагу?

Сіру гниль мали на суницях садових, боролися з нею препаратом Світч ®, який знають усі фермери. Це еталонний фунгіцид компанії «Сингента» з коротким періодом очікування. Та не варто сподіватися лише на препарат, потрібна ще й правильна схема збирання. У нас своя технологія: спочатку працівники збирають на полі всі зіпсовані ягоди, після цього ми проводимо обробку фунгіцидом Світч ®. Ефекту обробки вистачає на кілька тижнів. Звісно ж, ми не збираємо ягоду наступного дня після обробки. Витримуємо її мінімум дві-три доби на полі, збираємо, охолоджуємо, перевозимо до розподільних центрів у м. Київ. Там ягоди сортують, доставляють у супермаркети. Тож до кінцевого споживача вони потрапляють після належної витримки. Окрім суниць садових, Світч ® застосовуємо на яблунях та інших культурах. Альтернативи цьому препарату за якістю та ефективністю поки немає.

Літня малина вважається складнішою технологічно в плані обрізування й захисту порівняно з ремонтантною, а у вас її більше. Чому?

Ключова причина в тому, що в другій половині серпня й на початку вересня, коли плодоносять ремонтантні сорти, у нас іде збирання яблук. Через це ми не можемо відволікатися на збір великих обсягів ремонтантної малини. Натомість у нас є можливість у липні-серпні залучати до збирання людей, бо в господарстві в цей час менше робіт. Сьогодні, коли погодні умови атипові ― то пече, то заливає, маємо ретельно зважувати, які сили на які роботи будуть потрібні, щоб нам їх вистачало.

На одному з ваших переробних підприємств нещодавно було встановлено італійське обладнання, партнером виступив проєкт USAID. Розкажіть, які можливості це відкрило для господарства?

Завдяки інвестиційному партнерству, укладеному у 2018 році з проєктом USAID «Розвиток сільського господарства та сільських територій» (ARDS), ми закупили обладнання для чищення яблук, видалення кісточок із вишні, калібрування, заморожування та зберігання продукції. Обладнання включає лазерну систему сортування. Це дозволило нам збільшити обсяги переробки з менш як 1 т у 2017-му до 4100 т у 2019 році.

Розповім передісторію. Коли ми законтрактували партію замороженого яблучного кубика, то спочатку зробили кубик вручну: за три місяці 20 т. Посадили 70 жінок, вони на китайських дороблених пристроях чистили шкірку яблук, видаляли середину. Тоді ще в нас не було певності щодо збуту. Тепер є багато під- приємств, які роблять кондитерські вироби, їм потрібна яблучна начинка, але вони не можуть посадити велику кількість жінок, щоб вони чистили й нарізали яблука. Для цього потрібне спеціалізоване обладнання та й якість яблука: певний калібр, і щоб воно не темнішало.

Коли ми заморожуємо яблучні кубики, то за технологією від етапу чищення яблука до заморожування нарізаних кубиків проходить дві хвилини. Яблуко не встигає потемніти, і це важливо: в штруделі чи слойці добре видно, коли яблуко янтарного кольору, а коли воно встигло окислитися й потьмяніти. Тож на нашу продукцію є попит.

Які маєте плани розвитку господарства? Чи готові щось змінювати, чи залишите ту структуру виробництва, яка є станом на зараз?

У нас є бажання розширювати виробництво, заходити на нові поля площею і 10, і 40 га, але є стримуючий фактор ― кадри. Ми помітили, якщо в одному селі сконцентрувати посадки однієї чи кількох культур, то для догляду і збирання не вистачає людського ресурсу. Нині радіус перевезення працівників в один бік (із поля додому) становить 80 км ― це немала відстань. Тому ми угіддя розосередили і розширюватися будемо обережно.

Ще один момент: перехід від ручної праці до механічної. Про плани щодо купівлі комбайна для збирання вишень я вже згадував. Однак у саду та ягіднику є ще багато робіт, які можна механізувати. Наприклад, всі знають про таку операцію, як обрізування вусів на суницях. Проводять його в кінці серпня ― на початку вересня. Ми на частину суничного поля запустили спеціальний агрегат ― нашу власну розробку, а частину вусів обрізали вручну. У результаті дійшли висновку, що агрегат виконує операцію гірше, але дешевше і швидше, тож перспектива все-таки за машиною.

Торговельні мережі, з якими ми співпрацюємо, хочуть конвеєр поставок. Його ми можемо забезпечити за рахунок розміщення виробництва на Одещині ― зможемо виходити на поставки на два-три тижні раніше. 

Є кілька районів на Одещині, які спеціалізуються на однотипній продукції: масово вирощують огірки, помідори, редиску, капусту або суниці садові. Раніше одноосібники з цих сіл відправляли вирощену продукцію до Росії, заробляли непогано ― це видно по будинках і авто біля них. Коли кордон було перекрито, то виявилося, що дівати продукцію нікуди. Якість не дуже: Росію влаштовувала, а в Європу таке не відправиш. Українські торговельні мережі теж стали більш вибагливими. Тепер ці господарники й досі не можуть налагодити стійкі канали збуту. Через це до нас звернулася одна з об’єднаних громад Одещини з проханням про співпрацю. Зараз ми влаштовуємо демонстраційну ділянку, на якій хочемо показати інтенсивні технології для отримання найкращої продукції овочів та ягід. Якщо нашу ініціативу підтримає Одеська обладміністрація, то зробимо ягідний хаб і будемо допомагати у вирощуванні культур, на які в нас укладені контракти щодо збуту з мережами. Почнемо з суниць садових: відкритий ґрунт, закритий ґрунт. Головне ― створити конвеєр для мереж, від цього всі будуть у виграші.

Яка ситуація з продажем на експорт? Наскільки відомо, ви отримали перший досвід експорту продукції переробки яблука у Францію у 2018 році. Що відтоді змінилося, яка продукція має найбільший попит у закордонних партнерів? Чи плануєте виходити на експорт зі свіжим продуктом?

Експортуємо тільки заморожені ягоди, широкий асортимент: суниці садові, малину, ожину, а також дикороси, які приймаємо від здавачів. Заморожуємо чищені й нарізані кубиками яблука, які теж мають попит за кордоном, маємо успішний досвід продажу замороженої кубиками дині, цього року плануємо укласти експортні контракти на заморожені кубиками гарбузи. Географія продажу: Італія, Франція, Німеччина, Австрія, Польща, країни Скандинавії. Працюємо з клієнтами напряму, логістика з країнами ЄС доволі зручна. Вищу ціну пропонують Арабські Емірати, є активна зацікавленість мороженими ягодами з боку Китаю, але постачати в цих напрямах складно. У нас на виробництві не так давно була делегація з Казахстану, теж цікавилися нашим асортиментом.

Покупців найбільше приваблює те, що ми є виробником повного циклу: від вирощування до переробки.

Експортувати соки або свіжі яблука та ягоди поки не плануємо. Запити на соки є, але наші обсяги виробництва не такі значні, щоб їх задовольнити. Цього року маємо контракт на поставки соків для мережі МЕТRО під її власною преміальною маркою Rioba, також продаємо їх під нашою маркою Miriada fruits. Виготовляємо соки в упаковках 0,33, 0,7 і 3 л.

Ви відомі своїм захопленням яхтами, адже прийшли в ягідний бізнес із виробництва яхт. Чи вдається знаходити час на хобі, на відпочинок з сім’єю і друзями?

Для мене найкращий варіант відпочинку ― під вітрилами. Влітку на вихідних це вдається частіше. Великий плюс у тому, що в морі я поза зоною досяжності для дзвінків і повідомлень, тож є змога перезавантажитися, відпочити повноцінно й налаштуватися на позитив. Люблю порибалити з сином, для мене це комфортний спосіб провести час, а ще із близькими та друзями.

Коли Ви озираєтеся назад, оцінюючи старт свого плодово-ягідного бізнесу, які думки виникають? Чи все було зроблено правильно?

Якби я міг почати спочатку, то починав би раніше: тоді, коли була державна підтримка садівництва та ягідництва, краще середовище для розвитку. Зараз немає ні спецрежиму ПДВ, ні дотацій, ні реальних компенсацій посадкового матеріалу. Якщо і є програми підтримки, то вони здебільшого лишаються на папері.

Щодо, власне, виробництва, то тут навряд чи я б щось змінював. Вважаю, що стратегію вирощування продукції на свіжий ринок та переробку ми обрали правильно. Ми не залежимо від перекупників, нам ніхто не диктує умови збуту або ціни.

Мені комфортно в аграрному бізнесі. Я розумію те, чим займаюся, і розумію, для чого це роблю. Зараз маю чітку картину, хто такі сільгоспвиробники і що таке аграрний бізнес. Сільгоспвиробники займаються вирощуванням, але не розуміють, як на цьому заробляти гроші. Моя компанія ― це агробізнес. Ми любимо свою справу і заробляємо на ній гроші, і нам приємно працювати з партнерами, з якими ми на одній хвилі.

Сергій Українець розповів про старт участі у Клубі стратегічних партнерів.

У 2020 році ви стали членом Клубу стратегічних партнерів і першим виробником ягід та фруктів, хто готовий використовувати протокол вирощування компанії ≪Сингента≫ задля отримання безпечної продукції. Що спонукало до такого кроку?

Ми прийшли до даного формату вирощування еволюційно, цієї зими будемо розробляти спільно з фахівцями компанії «Сингента» протоколи обробки наших і саду, і ягідників.

«Сингента» ― єдина компанія, яка зацікавила нас потужною консультативною допомогою. Під час пошуку препаратів лише звідти отримали відгук разом із детальними консультаціями й рекомендаціями. Зараз продукція від «Сингента» становить 50 % у нашій технологічній карті. Тож ми дійшли висновку, що хочемо працювати за протоколом, складеним спільно з консультантами компанії. І співпрацювати довго, бо препарати ефективні. Упродовж шести років до нашого арсеналу засобів захисту весь час додаються нові.

Також нас привабило те, що Клуб стратегічних партнерів ― це об’єднання виробників, переробників, представників торговельних мереж, HoReCa, експортерів, у яких є спільне бажання якісно робити свій бізнес. Це платформа, яка надає можливість побудови комунікацій і взаємодії між гравцями ринку, навчання, підвищення якості продукції. Саме на підвищенні якості та кращій взаємодії ми плануємо робити акцент.

Що складніше з точки зору догляду й захисту, сад чи ягідник?

Якщо говорити про збирання, важче проконтролювати ягідник. Якщо про захист, то останніми роками в саду забагато сюрпризів. Наприклад, через більшу інтенсивність розмноження шкідників ми змушені були збільшувати кількість обробок: якщо в минулому році листовійка дала два покоління і ми легко з нею впоралися, то цього року наші сади тероризували п’ять поколінь. Достатньо серйозно змінюється клімат, а з ним і ситуація на полі. Тож цього року через нетипові погодні умови нам довелося на різних культурах відходити від затверджених технологічних карт.

Ви згадали про технологічні карти. Як вони раніше затверджувалися у вашому господарстві?

Схема проста. Після закінчення збирання врожаю ми залучаємо консультантів: і теоретиків (співпрацюємо з Уманським національним університетом садівництва), і практиків із Чернівецької області, і незалежних фахівців. Разом складаємо план захисту на наступний рік. До речі, ми працюємо за стандартами Global G.A.P. Два роки тому отримали відповідний сертифікат, але підтверджувати його треба щороку. Минулого сезону це не зробили, бо через заморозки не отримали той обсяг урожаю, на який очікували. Та ми продовжуємо працювати в рамках вимог цього комплексного документа.

Щоправда, як я зазначав, з наступного року плануємо трохи змінити підхід. Хочемо більш тісно співпрацювати з компанією «Сингента» і здійснювати виробництво за Протоколом вирощування для отримання якісної та безпечної продукції.

Як можна буде пізнати вашу продукцію, вирощену за Протоколом вирощування від «Сингента», у торговельних мережах?

Ми продаємо ягоди під брендом Miriada fruits, під таким самим брендом відправляємо заморожені ягоди на експорт. Яблука поки не експортуємо, але в планах це є. Сьогодні в асортименті компанії кілька видів соку: яблуко-чорниця, яблуко-малина, яблуко-аронія, яблуко-смородина, яблуко-морква, яблуко-буряк, яблуко-гарбуз. Їх продаємо під маркою Rioba (це преміальна марка мережі МЕТRО), а також під нашою маркою Miriada fruits.

У 2021 році, після застосування Протоколу вирощування від компанії «Сингента» та перевірки на пестицидні залишки, ми будемо використовувати лого Клубу стратегічних партнерів як знак якості продукції для кінцевих споживачів.

Що для вас безпечність плодоовочевої продукції? Чому це важливо?

Це важливо для наших споживачів, які хочуть купувати якісну плодоовочеву продукцію. У себе в господарстві проводити складні дослідження на вміст пестицидних залишків та визначення інших складних параметрів ми не можемо, тому для цих цілей залучаємо незалежні лабораторії. Обов’язково їх має бути кілька, щоб була можливість порівняти дані. Дослідження проводимо окремо для кожного виду й навіть сорту продукції безпосередньо перед початком збирання.

Знаємо, що компанія «Сингента» в рамках Клубу стратегічних партнерів надає виробникам можливість проводити деякі види досліджень у своїй лабораторії. У перспективі плануємо такою можливістю скористатися.