Україна

You are here

Share page with AddThis

Виклики у садівництві: шкідники

Cпеціальні культури
01.12.2021

Іван Мринський, кандидат с.-г. наук,

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Сезон 2021 року виявився непростим для садівників. Зниження температур, пов’язане з частими опадами, вплинуло на розвиток основних шкідників саду. Проблемою для садівників також було відтермінування строків хімічних обробок, спричинене погодними умовами.

Одним із викликів сезону як 2020-го, так і 2021 року виявилась плодожерка східна (Grapholita molesta Busck. (рис.1)) — шкідник поліфаг, який пошкоджує плодові культури: кісточкові, зерняткові, особливо плоди і пагони персика, сливи, абрикоса, груші, яблуні, айви, вишні, мигдалю.

Дорослі особини локально розповсюджуються, перелітаючи на відстань 250–300 м, а з допомогою вітру — на значно більші відстані.

Рис. 1. Імаго та личинка плодожерки східної (Grapholita molesta Busck.)

Завдяки використанню феромонних пасток компанії «Сингента» було встановлено, що літ метеликів шкідника на Півдні України розпочався на початку першої декади травня та тривав до другої декади вересня включно. Пік добового прильоту метеликів склав: у травні — 98 екз./добу, червні — 145 екз./добу, липні — 107 екз./добу, серпні — 52 екз./добу, вересні — 16 екз./добу. Середньодобовий приліт імаго за весь період льоту шкідника становив 27 особин. За сезон 2021 року зафіксовано 4 повноцінні покоління шкідника.

Гусениці плодожерки східної проникають у молоді пагони в точку росту, а на яблуні та айві мінують пластинку листка, роблячи хід від верхівки до основи. Коли гусениці досягають здерев’янілих тканин, вони вигризають круглий вихідний отвір і переходять в інший пагін.

Пошкоджені пагони в’януть, скручуються і засихають або розтріскуються вздовж ходу. В плодах гусениця вигризає порожнини, заповнюючи їх екскрементами. Пошкоджує як м’якуш, так і насіння.

За науковими даними, східна плодожерка є найнебезпечнішим економічним шкідником плодових культур і в окремі роки може пошкоджувати 44–53 % молодих пагонів, а в період збирання врожаю — 30–100 % плодів персика, айви тощо. Плоди втрачають товарну якість на 50–100 %.

Рис. 2. Пошкодження пагонів та плодів плодожеркою східною.

Заходи захисту від шкідника:

1. Карантинні. Є об'єктом зовнішнього і внутрішнього карантину.

2. Агротехнічні. Осіння оранка й обробіток ґрунту пристовбурних кругів. Очищення штамбів від відмерлої кори. Систематичне зрізання й спалювання пошкоджених пагонів. Збирання та утилізація пошкодженої падалиці.

3. Біологічні. Розвішування випарників феромону з метою дезорієнтації самців.

4. Хімічні. Обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами перед і через 3–4 доби після цвітіння. Надалі — обприскування інсектицидами, спрямоване на придушення плодожерок та інших шкідників.

Використання препарату Проклейм® з нормою 0,4–0,5 кг/га у поєднанні з феромонним моніторингом забезпечувало високий контроль шкідника, а також зниження чисельності наступних поколінь.

Рис. 3. Феромонна пастка на плодожерку східну у сливовому саду.

За морфологією до виду, описаного вище, близька плодожерка сливова (Grapholitha funebrata Tr.). Шкідник пошкоджує кісточкові культури: сливу, аличу, абрикос, персик, терен, зрідка черешню і вишню.

Згідно з феромонним моніторингом її літ у 2021 році розпочався з 6 травня і тривав до кінця другої декади вересня.

Рис. 4. Імаго та личинка плодожерки сливової (Grapholitha funebrata Tr.).

Пік добового прильоту метеликів склав: у травні — 94 екз./добу, червні — 75 екз./добу, липні — 55 екз./добу, серпні — 54 екз./добу, вересні — 28 екз./добу. Середньодобовий приліт імаго за весь період льоту шкідника становив 24 особини. За сезон 2021 року зафіксовано 3 повноцінні покоління шкідника.

При проникненні в плід гусениця плодожерки сливової обплітає невелику ділянку павутиною і під нею вгризається в шкірочку. Після проникнення закриває отвір павутиною і недогризками плоду. З місць пошкоджень на плодах витікає камедь (глей) у вигляді прозорих крапельок, які звисають і застигають.

Через 3–5 діб гусениця прокладає хід у м’якуші, досягає черешка і перегризає судинноволокнистий пучок, унаслідок чого порушується надходження поживних речовин, ріст плоду припиняється. Пошкоджені плоди набувають фіолетового кольору, передчасно «визрівають» і обпадають. У молодих плодах гусениці пошкоджують м’якуш і незатверділу кісточку, в зрілих вигризають м’якуш навколо кісточки, заповнюючи порожнину екскрементами.

За наявності плодів, які стикаються, гусениці можуть переходити з одного в інший. Закінчивши харчування, гусениці знаходяться всередині не більше доби. Вони залишають плід через вихідний отвір діаметром до 3 мм. Після відходу гусениці цей отвір стає вільним від екскрементів.

Втрати продукції можуть складати від 25 до 100 %.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Очистка штамбів і скелетних гілок від старої кори, прибирання рослинних решток, перекопування ґрунту пристовбурних смуг для знищення зимуючих гусениць, накладення ловчих поясів біля основи штамба; збір падалиці з подальшим її вивезенням із саду; своєчасне збирання ранніх сортів сливи в стислі терміни.

2. Хімічні. Проведення, залежно від чисельності шкідника, одного-двох обприскувань дерев інсектицидами проти кожного покоління. Першу обробку здійснюють на початку відродження гусениць плодожерки — при досягненні суми ефективних температур 190–200 °С (поріг +10 °С). Як показали випробування, задовільних результатів було досягнуто при застосуванні феромону (фунемон) з метою дезорієнтації самців. Економічний поріг шкодочинності: вилов на феромонну пастку п’яти самців за 5 діб під час цвітіння сливи. Високі результати ефективності показав препарат Лірум™ із нормою витрати 1,2 л/га, внесений після цвітіння сливи, що відповідало початку відродження гусениць. Також це дало змогу значно знизити чисельність галового сливового кліща, який у цей період є найбільш вразливим до акарицидів.

Рис. 5, 6. Імаго та личинка плодожерки яблуневої (Cydia pomonella L.).

Літ плодожерки яблуневої (Cydia pomonella L. (рис 5,6)) розпочався 11 травня 2021 року та тривав із невеликими перервами до кінця серпня.

Пік добового прильоту метеликів склав: у травні — 5 екз./добу, червні — 7 екз./добу, липні — 22 екз./добу, серпні — 10 екз./добу. Середньодобовий приліт імаго за весь період льоту шкідника становив 3 особини. За сезон 2021 року зафіксовано 2 повноцінні покоління шкідника.

Гусениця плодожерки яблуневої пошкоджує яблуню, грушу, персик, абрикос, сливу, особлива форма розвивається на волоському горіху.

Гусениці вгризаються в плоди, закриваючи вхідні отвори пробкою з недогризків. У тканині плоду вони проробляють хід до насінної камери, де харчуються насінням. За період життя гусениця пошкоджує від 2 до 3 плодів, які передчасно жовтіють і осипаються. Втрати плодів яблуні досягають 60–70 %. Ця шкода посилюється ще й тим, що більша частина пошкодженого врожаю (до 65 %) буває з периферійної частини крони, яка, як відомо, дає найякісніші плоди.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Після закінчення збирання плодів — збирання і знищення залишків пакувального матеріалу; очищення відмерлої кори зі штамбів і сучків на старих деревах; осіння оранка міжрядь та обробіток ґрунту в пристовбурних кругах; дезінсекція тари, сходів плодосховищ.

2. Біотехнічні. Замість інсектицидів можна застосовувати інгібітори синтезу хітину. Задовільних результатів досягають шляхом розвішування на деревах спеціальних випарників феромонів (поліетиленові й гумові трубки, кільця, шнури, паперові стрічки з витратою 20–100 г/га феромону) з метою дезорієнтації самців.

3. Хімічні. Залежно від чисельності шкідника проводять одне або два обприскування інсектицидами проти кожного покоління. Першу обробку здійснюють на початку масового льоту шкідника. Для першого покоління — вилов на початку утворення зав’язі за 5 діб 3–5 метеликів-самців, для другого покоління — вилов у період росту і дозрівання плодів за 7 днів 2–3 метеликів-самців на феромонну пастку, а подальше збільшення чисельності самців, які потрапили у пастку, свідчить про початок масового льоту. В цей час починається і масове відкладання яєць. Препарат Люфокс™ у нормі 1,0 л/га саме в цей період є найбільш ефективним для контролю шкідника. При подовженому льоті метеликів проводяться додаткові обробки інсектицидами, зважаючи на тривалість їх захисної дії.