Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва вимагає захисту культури від шкідливих організмів з моменту висівання. Протруєння насіння для забезпечення оптимальної густоти стояння рослин є одним із найважливіших заходів у системі захисту всіх без винятку культур, що відповідає основному принципу — максимальний ефект за мінімального негативного впливу на компоненти біоценозу. Обробка насіння — це обов’язковий прийом у технології вирощування, що дає можливість захистити на ранніх етапах органогенезу молоді паростки кукурудзи від насіннєвої, ґрунтової, а в окремих випадках і аерогенної інфекції. Сучасні умови господарювання потребують застосування разом із фунгіцидним протруйником ще й інсектицидного, що дозволяє суттєво зменшити втрати від комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів, а також запобігти розвитку вторинної інфекції на пошкоджених рослинах.

Те, що препарат міцно тримається на поверхні насіння, забезпечує мінімальний його вплив на корисні організми.

Необхідна обробка насіння кукурудзи здійснюється лише кваліфікованим персоналом на спеціальному сучасному обладнанні, оскільки саме в заводських умовах можливе дотримання основних вимог, які висуваються до якісного протруювання насіння кукурудзи:

• Висока якість очищення і калібрування насіннєвого матеріалу перед протруюванням з метою забезпечення його однорідності (розмір фракції, маса тисячі насінин, форма насіння тощо).
• Використання високоефективної системи аспірації з метою забезпечення додаткової очистки від дрібних пилоподібних домішок, які утворюються під час транспортування насіння (транспортом, норіями, транспортерами та ін.) і в подальшому перешкоджають якісному нанесенню протруйника.
• Саме використання сучасних порційних машин для протруєння насіння дозволяє належним чином регулювати час нанесення протруйника на насіння та час змішування обробленого насіння, забезпечуючи тим самим мінімальне травмування насіння за максимально ефективний розподіл робочого розчину по поверхні насінини і, відповідно, точне дозування діючих речовин на кожну насінину. Час обробки насіння має бути мінімально коротким з метою запобігання як його пошкодженню, так і втратам продукту внаслідок підсихання на поверхні обробленого насіння. Оптимальний час нанесення робочого розчину — 15–20 с, перемішування не повинно тривати довше ніж 10–15 с, норма витрати робочої рідини становить 8–12 л/т насіння. Виконати такі вимоги в умовах господарства неможливо.
• Для збільшення адгезивних властивостей і забезпечення максимального закріплення діючих речовин на насінні обов’язкове використання у робочому розчині додаткових полімерів (Sepiret, Incotec, Stahler та ін.). Застосування і сумісність з іншими продуктами для обробки насіння в робочому розчині є унікальними для кожного полімеру і регламентовані його виробником.
• Контроль якості протруювання насіння проводиться в лабораторних умовах шляхом визначення кількості діючих речовин на поверхні насінини, а не методом візуального контролю або ін.
• Не допускається повторне нанесення протруйників на вже протруєне насіння. Для оптимальної якості нанесення інсектицидів (Форс Зеа 280 FS, т. к. с., Круїзер 350 FS, т. к. с. та ін.) їх слід додавати лише до бакової суміші з фунгіцидним протруйником. Під час повторної обробки, окрім пошкодження насіння, втрачається не лише ефективність дорогих інсектицидів, але й діючі речовини фунгіцидів, які вже були нанесені на насіння (рис. 1). Втрати продуктів для обробки насіння в окремих випадках можуть складати більше ніж 40 %, що наближає ефективність їх використання до нуля (рис. 2).