Україна

You are here

Share page with AddThis

Вибір протруйника з огляду на особливості сезону 2016 року

Зернові
08.07.2016

Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників, ТОВ «Сингента»


Вегетаційний період цього року для озимих зернових культур був просто унікальним: небувала посуха восени призвела до висіву насіння у суху або напіввологу землю, рвані сходи або повна їх відсутність, аномально теплі грудень та небачено лютий і січень, раннє відновлення вегетації та тривала, з різкими коливаннями температур і незнаною кількістю опадів весна. Стан озимих зернових цього року постійно непокоїв аграріїв.

І зараз перед хліборобами стоять наступні питання:

  1. Чи дадуть погодні умови зібрати врожай без значних втрат його кількості та якості?
  2. Якою наразі є якість того зерна, що стоїть ще на колосі в полі?
  3. Насіннєвий матеріал якої якості ми отримаємо?
  4. Чим захистити насіння перед висівом?

І ці питання непокоять кожного, хто виходить у поле зернових. Те, що ми бачимо зараз, не може не турбувати. Сьогодні в усіх регіонах України на перше місце вийшли симптоми двох небезпечних хвороб: фузаріозу та септоріозу. Чим це загрожує і наскільки небезпечно те, що ми бачимо?

В останні роки накопичилася значна маса інфекційного початку септоріозу — Septoria tritici Rob. et Desm. (сумчаста стадія — Micosphacrella graminicola (Fuckel) Schroeter) і Stagonospora nodorum Berk. (Leptosphaeria nodorum Muller). Розглянемо більш детально.

Річ у тім, що у 2016 році прояв розвитку септоріозу спостерігався на рослинах озимої пшениці протягом усієї вегетації. Типовими ознаками хвороби є поява спочатку світлих, жовтих, світло-коричневих, а інколи слабо виражених плям із темною облямівкою чи без неї. В центрі плями або по всій її поверхні розміщуються чорні дрібні пікніди. Уражене листя, як правило, всихає. Типові ознаки септоріозу листя можуть змінюватися залежно від стійкості сорту, погодних і агротехнічних умов. Упродовж вегетаційного періоду цього року діагностичні центри компанії «Сингента» встановлювали наявність ураження рослин озимої пшениці листковою формою септоріозу, а в багатьох випадках за допомогою ПЛР-діагностики визначали і наявність збудника Stagonospora nodorum Berk. (Рис. 1).

Отже, на сьогодні ми можемо говорити про те, що існує суттєва небезпека ураження насіннєвого матеріалу збудником септоріозу, а тому контроль цієї хвороби на момент насіння — сходи буде зовсім не зайвим.

Рис. 1. Електрофореграма продуктів ампліфікації рослинного матеріалу озимої пшениці. 1–4 — F. tricinctum; 5–8 — F. cerealis; 9–12 — Septoria nodorum; 13–16 — S. tritici. 1, 5, 9, 13 — зразок № 171; 2, 6, 10, 14 — зразок № 172; 3, 7, 11, 15 — відповідні негативні контролі ПЛР; 4, 8, 12, 16 — відповідні позитивні контролі.

Один із найшкодочинніших збудників захворювання рослин у фазі сходів — гриби роду Fusarium. Дана хвороба здатна уражувати рослини протягом усієї вегетації, для цього необхідно лише краплина вологи і наявність незначної кількості спор збудника.

Розвиватися хвороба починає ще з насіння і, відповідно, симптоми можна побачити, починаючи з моменту сходів. А першим помітним проявом фузаріозу є загнивання насіння і проростків у полі. Виявити наявність захворювання складно, так як для діагностики необхідно провести детальний моніторинг із розкопуванням проростків і насіння, а потім провести відповідні дослідження в лабораторних умовах, тому що подібні симптоми можуть викликати цілий ряд мікроорганізмів. Як правило, на території України діагностикою кореневих гнилей у період сходів нехтують, спираючись не те, що насіння було протруєне, а значить воно захищене. У подальшому шкодочинність фузаріозів буде проявлятися впродовж зимового періоду. Варто зауважити, що взимку можливі варіанти прояву хвороби. Це або кореневі гнилі у разі малосніжної зими, або збудники будуть присутні у патогенному комплексі під назвою «снігова пліснява». Навесні можемо бачити все ті ж кореневі гнилі але вже вторинної кореневої системи, прикореневі гнилі й розвиток листкової форми фузаріозу. І тільки в період молочно-воскової стиглості проявляються симптоми, які викликають велике занепокоєння, — фузаріоз колосу.

Для більш детального розуміння проблеми розглянемо склад «фузаріозного комплексу» на території нашої країни. В науковій літературі описується 21 вид грибів роду Fusarium, які найбільше присутні в патогенному комплексі України. На зернових колосових культурах особливо небезпечними в залежності від року будуть 6–10 видів. У мікологічному комплексі найпоширенішими і найшкодочиннішими є наступні види: F. graminearum, F. culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. heterosporum, F. gibbosum, F. sporotrichiella, F. avenaceum і F. verticillioides (Sacc) Nirenberg (F. moniliforme). Застосовується систематизація грибів роду різних авторів. Звертаємо увагу на те, що в номенклатурі видів відбулися певні зміни відповідно до сучасних концепцій, а саме використовується систематика, яку було прийнято на 8-й міжнародній нараді з гибів роду Fusarium. Зокрема, було ухвалено рішення перейменувати вид F. moniliforme на F. verticillioides. За систематикою К. І. Білай до секції Sporotrichiella включений гриб F. sporotrichiella (перейменований з  F. sporotrichioides) і його різновиди: F. sporotrichiella var. poae, F. sporotrichiella var. tricinctum. За систематикою німецьких вчених (Gerlah, Nirenberg, 1982) секція Sporotrichiella включає F. poae, F. sporotrichioides, F. tricinctum, F. chlamydosporum, а також різновид F. sporotrichioidesvar. Minus. (С. В. Ретьман, Т. Кислих, Т. Гаккаєва).

Навіщо ми так заглибилися в наукові пізнання і систематику грибів роду? Перш за все для того, щоб виробники добре зрозуміли, що коли мова йде про фузаріоз, то це цілий комплекс подібних за будовою і розвитком мікроорганізмів, кожен із яких, окрім загальних рис, має ще й якісь півні особливості, що проявляються за визначених умов. Відповідно, потрібно добре розуміти, що на ці особливості не можна не зважати при побудові системи захисту від вказаних збудників. Правильно побудувати систему, враховуючи всі аспекти і нюанси, досить непросто.

Кожен із зазначених видів має свої характерні симптоми, притаманні тільки йому. Саме тому передусім треба добре розуміти, що від відсоткового співвідношення видів у кожному конкретному агроценозі залежить можливість або неможливість візуалізації симптомів хвороби в полі і, відповідно, час її прояву.

Отже, розглянемо, які збудники дають видимі симптоми в полі.

Далеко не всі збудники фузаріозного комплексу мають особливість залишати «видимий слід» на колосі під час його достигання. Відповідно, візуальна діагностика буде ґрунтуватися перш за все на відсотковому співвідношенні різних збудників.

Проаналізувавши значну кількість наукових робіт учених України, країн СНД, Європи можна говорити по те, що на даний момент простежується чітка тенденція до зменшення кількості видів у патогенному комплексі збудників фузаріозу колосу. Частота ізоляції типових для  наших умов збудників, таких як F. graminearum і F. сulmorum, поступово зменшується, а на домінуючу позицію виходять гриби, які можуть розвиватися в посушливих погодних умовах. Небезпека цих збудників полягає в тому, що візуалізувати їх на стадії формування зерна в умовах кожного конкретного господарства досить важко. А крім створення безпосередньої загрози насіннєвому матеріалу і його якості, вказані збудники секції Sporotrichiella, що виходять на перші місця в патогенному комплексі, ще є продуцентами трихотецинових мікотоксинів, які можуть викликати гострі отруєння у людей і тварин. Окрім того, дослідження, проведені в світі, показують, що в лабораторних умовах штами F. Sporotrichiella при температурі 26–28˚С здатні втричі швидше синтезувати і накопичувати мікотоксини.

Доведено, що на формування видового складу і співвідношення видів значний вплив мають погодні умови, зокрема режим зволоження. При чому основну роль відіграють не всі опади за сезон, а тільки ті, які випадають у період від цвітіння до дозрівання зерна. До того ж саме вони визначають рівень розвитку і поширення хвороби. В умовах України, де кількість опадів у період цвітіння — дозрівання зерна менша ніж 50 мм, домінуючим в комплексі буде Fusarium poae (Peck) Wollenw in Lewis, тоді як при високому рівні зволоження, що характерно для 85 % території України в цьому році, — F. graminearum. Саме тому в посушливі роки виникає складність діагностики фузаріозу колосу, і з цієї ж причини ми добре можемо діагностувати фузаріоз майже на всій території нашої країни, крім деяких областей південної та південно-східної її частини.

За такої погоди й рясних дощів уражені фузаріозом колоски можуть вкриватися також нальотом сапрофітних грибів Alternaria i Cladosporium, від чого колоски стають чорними. Ураження колосу завжди призводить до ураження зерна. На останньому захворювання проявляється наявністю таких ознак: білувата, крейдоподібна поверхня, повна втрата блиску та склоподібності, пухкий, крихкий ендосперм, зморшкуватість і плюсклість із вдавленою глибокою борозенкою, присутність у ній або зародкові зернівки павутинного нальоту гриба; зародок нежиттєздатний і на зрізі темний. За раннього, найнебезпечнішого, зараження колосу у фазі цвітіння утворюється плюскле неповноцінне зерно з низькою чи втраченою життєздатністю. Воно легко відвіюється під час сортування. За пізнього ураження зерно за величиною не різниться із здоровим, але знижуються його посівні якості, а в вологій камері через один-три дні на ньому з'являється наліт гриба. Під час зберігання хворого зерна на токах, у буртах чи зерносховищах за його вологості 18 % і більше хвороба інтенсивно розвивається й поширюється, склеюючи грибницею масу зерна в тверді грудки. Це свідчить про сапрофітні властивості збудників Fusarium. Отже, хворе зерно найнебезпечніше, бо в ньому є інфекція, що слугує джерелом ураження для іншого насіння під час зберігання. У разі висівання насіння з прихованою інфекцією уможливлюється загибель сходів або ослаблення рослин. Такі рослини сприйнятливіші до ґрунтової та аерогенної інфекцій.

Рис. 2. Симптоми розвитку фузаріозу колосу при пізньому ураженні.

Саме тому методи боротьби з фузаріозом (і фузаріозом колосу в тому числі) не повинні бути шаблонними, а мають враховувати всі біологічні особливості патогену.

І перша передумова захисту зерна — це вибір якісного протруйника, який би повністю відповідав фітосанітарному стану кожної конкретної партії насіннєвого матеріалу, кожного конкретного агроценозу, строкам та термінам висіву зернових культур, довгостроковому прогнозу погодних умов.

Звернемося до європейського досвіду. На сьогодні діючою речовиною № 1 у світі для захисту від фузаріозів на початковому етапі розвитку рослин є флудиоксоніл. Кількість насіння, обробленого препаратами, до складу яких входить флудиоксоніл, із року в рік зростає — наразі в різних країнах це  від 30 до 41 %. Беззаперечна ефективність вказаної діючої речовин обумовлена низкою факторів. Перш за все вона відноситься до хімічної групи фенілпіролів. На даний час фенілпіроли представлені на світовому хімічному ринку тільки у якості протруйників насіння. Немає препаратів з цієї хімічної групи, які використовуються в період вегетації. А це говорить про те, що  у збудників мінімальні шанси створити стійкі раси до даної хімічної групи. Це досить важливий фактор, так як рід Fusarium має вірулентну здатність на рівні базидіальних грибів, максимально високу в мікологічному царстві.

Слід пам’ятати, що за способом проникнення флудиоксоніл належить до контактних препаратів і, відповідно, тривалість його знаходження на насінні буде максимально довгою й обумовлена періодом напіврозпаду. До речі, за даними Pesticides manual, період розпаду флудиоксонілу становить 390–530 діб, у залежності від типу ґрунту. Це максимально тривалий період для протруйників.

Завдяки своїй контактній дії та довгочасному періоду напіврозпаду флудиоксоніл значно ефективніше стримує розвиток комплексу мікроорганізмів під назвою «снігова пліснява».

Звертаємо увагу на те, що на сьогодні науковий світ прийняв загальне поняття «снігова пліснява» як комплекс мікроорганізмів, у тому числі грибкової природи, до складу яких входять і гриби роду Fusarium, зокрема і F.nivale (анаморфа Micridochium nivale). 

Рис. 3. Хвороби, що контролюються флудиоксонілом.

Сьогодні неможливо отримати добрий урожай як озимих, так і ярових без використання інсектицидної складової у протруйнику. Комплекс комах, які завдають шкоди посівам озимої пшениці та ячменю з осені, настільки широкий, що передбачити всі фактори неможливо. Це і багатоїдні ґрунтові шкідники, такі як дротяники, несправжні дротяники (рис. 4), хлібний турун, хрущі тощо; прихованоживучі шкідники, злакові мухи , стеблова хлібна блішка; сисні шкідники, зокрема попелиці, цикадки, трипси та ін. 

Рис. 4. Пошкодження озимої пшениці дротяником.

Тіаметоксам — високосистемна діюча речовина, яка швидко проникає в рослину і пересувається по судинній частині, максимально концентруючись в меристемах (точках росту проростка або кореня), захищаючи таким чином як підземну, так і надземну частини рослини від ґрунтових сисних та прихованоживучих шкідників. Ця діюча речовина також  активує синтез антистресових білків у проростках, з чим пов’язаний прояв ефективної рістстимуляції — VIGOR® EFFECT, який виражається в швидкому старті, накопиченні підземної маси і підвищенні врожайності.

Формуляція протруйника Селест® Макс розроблена з урахуванням новітніх досягнень у галузі захисту рослин і має назву «Формула М». За рахунок зниження абразивності обробленого насіння значно зменшується кількість пилу, а це перш за все безпечніші умови праці персоналу, менше часу на очищення обладнання, зменшення піноутворення при приготуванні робочого розчину для більшої зручності. Крім того, краще покриття насіння для забезпечення високої ефективності, навіть за екстремальних умов, інтенсивніше забарвлення для ліпшого візуального контролю. Для того щоб максимально заощадити ваші витрати, технологія Формула М гарантує, що Ваш препарат буде знаходитися там, де повинен — на насінні.

Досліди, проведені на території України, підтверджують беззаперечну ефективність протруйника Селест® Макс. Використання препарату збільшує коефіцієнт кущення озимої пшениці після перезимівлі в 2,2–3,1 рази.

Підведемо підсумок всього вищесказаного.

Основною проблемою посівної кампанії 2016 року буде контроль збудників роду Fusarium. Для отримання дружних сходів і забезпечення належної перезимівлі рослин саме захисту від фузаріозних кореневих гнилей слід приділити максимальну увагу. Найефективнішою діючою речовиною, здатною забезпечити відповідний захист насіння в осінній період цього року, буде флудиоксоніл. Також на сьогодні останній демонструє максимальний ефект з усіх існуючих на нашому ринку протруйників  у захисті від септорізу в осінній період.

Що ж до наявності шкідників — вологий ґрунт створив можливість для розвитку і накопичення у значній кількості дротяників. Їм не потрібно було мігрувати в глибокі, більш вологі шари ґрунту, і наразі ми маємо суттєве ентомологічне навантаження цього шкідника. Подальша тепла і волога погода дасть змогу розвитися сисним шкідникам. Отже, Селест® Макс буде максимально вдалим рішенням для захисту насіння зернових культур.