Україна

You are here

Share page with AddThis

Обґрунтування вибору протруника для зернових культур на посівну кампанію 2017 року

Зернові
14.09.2017

ОТРИМУВАТИ СТАЛІ ВРОЖАЇ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ — ДЕДАЛІ СКЛАДНІШЕ ЗАВДАННЯ ДЛЯ АГРАРІЇВ. ПО‑ПЕРШЕ, ДУЖЕ ЗМІНИЛИСЯ ПОГОДНО‑КЛІМАТИЧНІ УМОВИ НА ТЕРЕНАХ НАШОЇ КРАЇНИ. КОЖНА ПОРА РОКУ ВНОСИТЬ СВОЇ КОРЕКТИВИ, ПЕРЕДБАЧИТИ ЯКІ ПРОСТО НЕМОЖЛИВО. ПО‑ДРУГЕ, НЕСТАБІЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ СУТТЄВО ПОЗНАЧАЄТЬСЯ НА РІВНІ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР. ХОЧ ЯК ПРИКРО ЦЕ ЗВУЧИТЬ, МИ НЕ МОЖЕМО ВПЛИНУТИ НА ЦІ ЧИННИКИ, НАМ ДО СНАГИ ЛИШЕ ПРОАНАЛІЗУВАТИ ЇХ І НАМАГАТИСЯ МАКСИМАЛЬНО ВРАХУВАТИ В ПОДАЛЬШІЙ РОБОТІ.

Спробуймо проаналізувати погодно‑кліматичні умови минулого року і їхній вплив на фітопатологічну ситуацію та визначити, яких чинників ризику ми можемо уникнути і за рахунок чого. Посівна кампанія 2016 року проходила в складних і різних умовах. На зміну браку вологи на початку осені прийшли зливи в окремих регіонах. До того ж ми мали так звану фізіологічну зиму за останні п’ять років, тобто мінусова температура в Україні трималася понад шість тижнів. На частині території ми мали стійкий або порівняно стійкий сніговий покрив, складні погодні умови досить тривалого весняного періоду. Частина Центральної України потрапила в зону недостатнього зволоження. Усе це призвело до зміни фітопатологічної ситуації.

Основні проблеми озимих зернових 2016–2017 років:

1. Суттєве ураження насіннєвого матеріалу грибами роду Fusarium.

2. Сильне ураження посівів озимих культур кореневими гнилями переважно фузаріозної природи.

3. Тривалий період низьких температур навесні з постійним поверненням заморозків.

4. Інтенсивний розвиток хвороб зимового періоду (снігова пліснява, тифульоз).

5. Інтенсивний розвиток септоріозу й фузаріозу листя в ранньовесняний період.

6. Фітотоксичність робочих розчинів.

7. Опади у фазі початок‑середина цвітіння спровокували розвиток фузаріозу й септоріозу колосу.

В умовах весни 2017 року було складно точно діагностувати справжню причину наявних проблем. Завважу, що точна діагностика хвороб можлива лише в лабораторних умовах. На фото (рис. 1) бачимо симптоми прояву піренофорозу на озимій пшениці. У ході лабораторних досліджень було встановлено, що ці симптоми спричинило насичення робочого розчину продуктами захисту рослин і добривами та стресовими чинниками погодних умов. Ми вже сформували врожай озимих зернових 2017 року, і тепер нам слід планувати захист урожаю наступного року. Захист майбутнього врожаю будь‑якої культури починається з вибору протруйника. Те, від чого слід захищати врожай сьогодні, — це фузаріоз, який буде на насіннєвому матеріалі і в регіонах із достатнім зволоженням, і в регіонах, які спіткала посуха. Розвиватися хвороба починає ще з насіння, отож симптоми можна побачити з моменту сходів. Перший помітний прояв фузаріозу — загнивання насіння і проростків у полі. Виявити це непросто, бо для діагностики треба провести детальний моніторинг із розкопуванням проростків і насіння та наступним діагностуванням у лабораторних умовах, адже схожі симптоми викликає ціла низка мікроорганізмів. Як правило, на території України діагностикою кореневих гнилей у період сходів нехтують, мовляв, насіння було протруєно, отже, воно захищено. Надалі шкодочинність фузаріозів проявлятиметься протягом зимового періоду, крім того, можливі варіанти прояву хвороби: або це кореневі гнилі в разі малосніжної зими, або збудники в патогенному комплексі під назвою «снігова пліснява». Навесні можна бачити ті самі кореневі гнилі, але вже вторинної кореневої системи, прикореневі гнилі й розвиток листкової форми фузаріозу. І тільки в період молочно‑воскової стиглості проявляються симптоми фузаріозу колосу, які викликають велике занепокоєння. Для детальнішого розуміння проблеми розгляньмо склад «фузаріозного комплексу» на території нашої країни. У науковій літературі описано 21 вид грибів роду Fusarium, які найчастіше трапляються в патогенному комплексі в Україні. На зернових колосових культурах особливо небезпечні залежно від року 6–10 видів. У мікологічному комплексі найпоширеніші і найбільш шкодочинні F. graminearum, F. culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. heterosporum, F. gibbosum, F. sporotrichiella, F. avenaceum і F. verticillioides (Sacc) Nirenberg (F. moniliforme)

Рис. 1. Симптоми прояву фітотоксичності в умовах 2017 року

Застосовується систематизація грибів роду різних авторів. Слід завважити, що в номенклатурі видів відбулися певні зміни відповідно до сучасних концепцій, використовується систематика, ухвалена на 8‑й міжнародній нараді про гриби роду Fusarium. На ній, зокрема, постановили перейменувати вид F. Moniliforme на F. verticillioides. За систематикою К. І. Білай, до секції Sporotrichiella включено гриб F. sporotrichiella (перейменований із F. sporotrichioides) і його різновиди F. sporotrichiella var. poae та F. sporotrichiella var. tricinctum. За систематикою німецьких науковців (Gerlah, Nirenberg, 1982), до секції Sporotrichiella входять F. poae, F. sporotrichioides, F. tricinctum, F. chlamydosporum та різновид F. sporotrichioidesvar. Minus. (С. Ретьман, Т. Кислих, Т. Гаккаєва).

Навіщо таке заглиблення в науку і систематику грибів? Насамперед щоб виробники добре зрозуміли: коли йдеться про фузаріоз, то це цілий комплекс схожих за будовою і розвитком мікроорганізмів, кожен із яких, крім загальних рис, має ще й певні особливості, які проявляються у визначених умовах. Відтак треба добре розуміти, що на ці особливості не можна не зважати, вибудовуючи систему захисту від названих збудників. Правильно побудувати систему, враховуючи всі аспекти й нюанси, досить непросто. У кожного з названих видів свої характерні симптоми, притаманні тільки йому. Тому передусім треба добре розуміти, що від процентного співвідношення видів у кожному конкретному агроценозі залежить можливість або неможливість візуалізації симптомів хвороби в полі і, відповідно, час її прояву. Розгляньмо, які збудники дають видимі симптоми в полі 

 

ВИД ГРИБАНАЯВНІСТЬ ТИПОВИХ ОЗНАК ХВОРОБИ

ВЕГЕТАТИВНИЙ ОРГАН

ГЕНЕРАТИВНИЙ ОРГАНЗЕРНО
F. graminearum+++++++++
F. culmorum+++++++++
F. sambucinum+++++
F. solani++-
F. heterosporum++--
F. gibbosum+--
F. sporotrichiella+++++
F. avenaceum++++++
F. poae---

F. verticillioides
(F. moniliforme)

++++++++

Таблиця 1. Здатність грибів роду Fusarium викликати типові симптоми фузаріозу

Як видно з таблиці, далеко не всі збудники фузаріозного комплексу залишають видимий слід на колосі під час його достигання. Отже, візуальна діагностика ґрунтуватиметься передусім на відсотковому співвідношенні різних збудників. Проаналізувавши дослідження науковців України, країн СНД, Європи, можна стверджувати, що наразі простежується чітка тенденція до зменшення кількості видів у патогенному комплексі збудників фузаріозу колосу. Частота ізоляції типових для наших умов збудників, як‑от F. graminearum і F. сulmorum, поступово зменшується, а на домінантну позицію виходять гриби, які можуть розвиватися в посушливих погодних умовах. Небезпека цих збудників полягає в тому, що візуалізувати їх на стадії формування зерна в умовах кожного конкретного господарства досить важко. До того ж, крім безпосередньої загрози насіннєвому матеріалу і його якості, вказані збудники секції Sporotrichiella, які виходять на перші місця в патогенному комплексі, — продуценти трихотецинових мікотоксинів. Ці речовини можуть спричиняти гострі отруєння у людей і тварин. Водночас дослідження в різних країнах показують, що в лабораторних умовах штами F. Sporotrichiella при температурі +26…28 °С здатні втричі швидше синтезувати і накопичувати мікотоксини.

Доведено, що на формування видового складу і співвідношення видів великою мірою впливають погодні умови, зокрема режим зволоження. До того ж основну роль відіграють не всі опади за сезон, а тільки ті, які випадають у період від цвітіння до дозрівання зерна. Саме вони визначають рівень розвитку і поширення хвороби. В умовах України, де кількість опадів під час цвітіння і дозрівання зерна менша ніж 50 мм, домінантним у комплексі буде Fusarium poae (Peck) Wollenw in Lewis, а при високому рівні зволоження, що характерно для 85 % території нашої країни цього року, — F. graminearum. Саме тому в посушливі роки буває дуже важко діагностувати фузаріоз колосу. Натомість фузаріоз можна добре діагностувати майже на всій території України, крім окремих областей південної і південно‑східної її частини. Сьогодні багато аграріїв запитують у представників хімічних компаній і науковців, чому, провівши три, а то й чотири хімічні обробки, вони спостерігають на своїх полях усі характерні симптоми розвитку фузаріозу? Спробуємо відповісти, і для початку розгляньмо повний цикл розвитку хвороби. Збудники зберігаються в ґрунті, на рослинних рештках та в зимуючих рослинах у вигляді міцелію, хламідоспор і перитеціїв. Навесні первинне зараження відбувається від аскоспор або конідій. Уражується надземна частина рослин. У весняно‑літній період кількість генерацій залежатиме від погодних умов. Пізні заморозки і повернення холодів сприяють розвитку захворювання, коливання температур протягом доби або кількох тижнів теж стимулюють утворення додаткової кількості конідій. Крім того, внесення азотних добрив у стресових умовах сприяє збільшенню кількості спороношення збудника і зменшує здатність рослини опиратися вторгненню патогену.

Рис. 2. Цикл розвитку грибів роду Fusarium

У 2017 році спостерігалося багато симптомів розвитку фузаріозу на листках. До речі, основна помилка у фітосанітарній діагностиці цього року — те, що багато сільгоспвиробників сплутали симптоми розвитку фузаріозу на листі з симптомами піренофорозу. У погодних умовах 2017 року поля, уражені піренофорозом, миттєво згорали — за 1–1,5 тижні. У переважній більшості випадків підозри на піренофороз у ході детальних лабораторних аналізів було діагностовано розвиток фузаріозу або інших вторинних листкових інфекцій, які просто заселяли ослаблені тканини. Найпоширеніший шлях інфікування колосу пшениці фузаріозом — зараження під час цвітіння через виступаючі пиляки. Згодом біля основи колоскових лусочок з›являються перші симптоми у вигляді бурих водянистих плям. Характерна ознака — завчасне визрівання окремих колосків, які вирізняються білим кольором на тлі зеленого недозрілого колосся. Також інфекція може проникнути в колос із краплями дощу чи роси вже після піку цвітіння. У цьому випадку розвиватиметься інший тип зараження, який призводить до накопичення мікотоксинів, але вже без видимих симптомів на колосі й зерні. Це стосується найпоширенішого збудника цього вегетаційного періоду — Fusarium graminearum. Інші збудники можуть розвиватися і заражувати рослини протягом усього періоду вегетації, викликаючи, крім фузаріозу колосу, інші хвороби, як‑от снігова пліснява, фузаріозна коренева гниль (відмирання продуктивних стебел, пустоколосиця, щуплість зерна). За такої погоди й рясних дощів уражені фузаріозом колоски можуть вкриватися ще нальотом сапрофітних грибів Alternaria i Cladosporium, від чого вони чорніють. Ураження колосу завжди призводить до ураження зерна. На ос‑ танньому захворювання проявляється у вигляді таких ознак: білувата крейдоподібна поверхня, повна втрата блиску і склоподібності, пухкий, крихкий ендосперм, зморшкуватість і плюсклість із вдавленою глибокою борозенкою, наявність у ній або зародкові зернівки павутинного нальоту гриба; зародок нежиттєздатний і на зрізі темний. У разі раннього, найнебезпечнішого зараження колосу у фазі цвітіння утворюється плюскле неповноцінне зерно з низькою чи втраченою життєздатністю. Воно легко відвіюється під час сортування. У разі пізнього ураження зерно за величиною не відрізняється від здорового, але знижуються його посівні якості, а у вологій камері через один‑три дні на ньому з›являється наліт гриба. Під час зберігання хворого зерна на токах, у буртах чи зерносховищах при його вологості 18 % і більше хвороба інтенсивно розвивається й поширюється, склеюючи грибницею масу зерна у тверді грудки. Це свідчить про сапрофітні властивості збудників Fusarium. Отже, хворе зерно найнебезпечніше, бо в ньому є інфекція, яка слугує джерелом ураження для іншого насіння під час зберігання. У разі висівання насіння з прихованою інфекцією уможливлюється загибель сходів або ослаблення рослин. Такі рослини сприйнятливіші до ґрунтової й аерогенної інфекцій.

Саме тому методи боротьби з фузаріозом (і фузаріозом колосу зокрема) мають бути не шаблонні, а повинні враховувати всі біологічні особливості патогену. Загальне правило в боротьбі з фузаріозом колосу в Україні та інших європейських країнах — застосування фунгіцидів триазольної групи в період цвітіння. У разі вчасного внесення триазоли запобігають розвитку фузаріозу (блокують розвиток ростових трубок у момент їх проростання), відповідно, якщо на момент обробки колос не було інфіковано, то в зерні не утворюватимуться мікотоксини. Обробку слід проводити в момент появи першої квіточки на полі, у такому разі вона буде вчасною і доцільною. Однак на практиці неможливо досягти ідеального результату, застосовуючи лише триазольні фунгіциди. Один колос цвіте 3–5 днів, але залежно від погодних умов період цвітіння може затягнутися до 6–10 днів. Очевидно й те, що всі рослини на полі не перебувають одночасно в однаковій фазі. Часто виникає ситуація, коли на момент застосування фунгіцидів частину рослин уже інфіковано, спори гриба проникли всередину колосу і розвиваються. У такому разі фунгіциди
триазольної групи вже не покажуть максимального результату. Отже, основна передумова ефективного захисту від фузаріозу — вчасне застосування засобів захисту. Перша передумова захисту зерна — вибір якісного протруйника, який повністю відповідав би фітосанітарному стану кожної конкретної партії насіннєвого матеріалу, кожного конкретного агроценозу, термінам висіву зернових культур і довгостроковому прогнозу погодних умов. Звернімося до європейського досвіду. Сьогодні діюча речовина № 1 у світі для захисту від фузаріозів на початковому етапі розвитку рослин — флудиоксоніл.

Кількість насіння, обробленого препаратами, до складу яких входить флудиоксоніл, з року в рік зростає і наразі в різних країнах становить від 30 до 41 %. Беззаперечну ефективність цієї діючої речовини зумовлює низка чинників. Насамперед вона належить до хімічної групи фенілпіролів. Сьогодні фенілпіроли представлено на світовому хімічному ринку тільки у якості протруйників насіння. Немає препаратів з цієї хімічної групи, які використовуються в період вегетації, а це свідчить про те, що у збудників мінімальні шанси створити стійкі раси до фенілпіролів. Це важливий чинник, адже рід Fusarium має вірулентну здатність на рівні базидіальних грибів, максимально високу в мікологічному царстві. За способом проникнення флудиоксоніл належить до контактних препаратів, відповідно, на насінні він буде максимально довго і це зумовлено періодом напіврозпаду. За даними Pesticides manual, період розпаду флудиоксонілу — 390–530 діб залежно від типу ґрунту. Це максимально довго для протруйників. Завдяки своїй контактній дії і тривалому періоду напіврозпаду флудиоксоніл набагато ефективніше стримує розвиток комплексу мікроорганізмів під назвою «снігова пліснява». Науковий світ тлумачить загальне поняття «снігова пліснява» як комплекс мікроорганізмів, зокрема грибкової природи, до складу яких входять і гриби роду Fusarium, серед них F. nivale (анаморфа Micridochium nivale).Нині неможливо отримати добрий урожай озимих чи ярих без інсектицидного складника в протруйнику. Комплекс комах, які з осені завдають шкоди посівам озимої пшениці і ячменю, такий великий, що передбачити всі чинники неможливо. Це і багатоїдні ґрунтові шкідники, такі як дротяники, несправжні дротяники, хлібний турун, хрущі тощо; прихованоживучі шкідники, зокрема злакові мухи, стеблова хлібна блішка; сисні шкідники, як‑от попелиці, цикадки, трипси тощо. Навесні 2017 року спостерігався потужний літ злакових мух, і хоча погодні умови не надто сприяли їхньому розвитку, мухи завдали чималої шкоди посівам ярих зернових культур і кукурудзи. Отже, слід розуміти, що восени 2017‑го злакові мухи становитимуть суттєву загрозу для озимих зернових культур. Саме тому рекомендуємо використовувати для протруєння насіння готовий інсекто‑фунгіцидний продукт Селест ® Макс.

Формуляцію протруйника Селест ® Макс розроблено з урахуванням новітніх досягнень у галузі захисту рослин, і він називається Формула М. За рахунок зниження абразивності обробленого насіння істотно зменшується кількість пилу, а це насамперед безпеч‑ ніші умови праці персоналу, менше часу на очищення обладнання, зменшення піноутворення при приготуванні робочого розчину для більшої зручності. Крім того, краще покриття насіння для забезпечення максимальної ефективності, навіть в екстремальних умовах, інтенсивніше забарвлення для кращого візуального контролю. Щоб максимально заощадити ваші витрати, технологія Формула М гарантує, що ваш препарат буде там, де й повинен, — на насінні. Проведені в Україні досліди підтверджують беззаперечну ефективність протруйника Селест ® Макс. Застосування препарату збільшує коефіцієнт кущення озимої пшениці після зимівлі у 2,2–3,1 рази. У погодних умовах 2017 року посіви озимої пшениці великою мірою страждали від розвитку вірусних захворювань. Віруси — організми складні і нездатні самостійно уражувати рослини. Ураження проходить за рахунок комах — переносників хвороб, таких як цикадки, попелиці тощо. Перший і максимально дієвий етап контролю вірусних хвороб — це використання інсектицидного складника в протруйнику. З огляду на це компанія «Сингента» рекомендує під час осінньої посівної кампанії засто‑ совувати для захисту зернових культур протруйник Селест ® Макс. Отримання сталих урожаїв починається з надійного захисту насіння. Звичайно, неможливо врахувати всі майбутні ризики і застрахуватися від них, однак слід пам’ятати, що високі врожаї — це пе‑ редусім результат використання максимальної низки профілактичних заходів.
Адже, як відомо, з хворобами і шкідниками потрібно не боротися, а запобігати їх розвитку. Сприятливої всім погоди на осінню посівну кампанію!