Україна

You are here

Share page with AddThis

Захист кісточкових культур від деяких розповсюджених хвороб та шкідників на присадибних ділянках

Захист городу, саду, газону
09.04.2017

На кісточкових, як і на всіх плодових культурах, поширена велика кількість шкодочинних об’єктів. Однак є низка хвороб та шкідників, які з року в рік значною мірою пошкоджують кісточкові культури, а іноді можуть повністю знищити врожай. У цій статті розглянемо біологію розвитку найбільш небезпечних об’єктів та рекомендовані компанією «Сингента» засоби захисту від них, за допомогою яких можна уникнути втрат урожаю. 

Для захисту плодових культур у промисловому секторі компанія «Сингента» має значно більший асортимент засобів захисту. Деякі з цих препаратів випускаються у дрібному фасуванні, але наразі реєстрація для застосування їх у приватному секторі очікується.

ШКІДНИКИ

СХІДНА ПЛОДОЖЕРКА. Розповсюджена у Степовій зоні України,  Криму та Закарпатті. Пошкоджує плоди і пагони практично всіх плодових, але перевагу віддає персику, груші, айві, сливі. Шкідник небезпечний для плодів з моменту появи зав’язі й до початку дозрівання. Уражені плоди практично непридатні до споживання. У м’якоті може бути до декількох десятків гусениць плодожерки. У молодих пагонах гусениця робить вертикальні ходи до 15 см, виїдає точки росту. На молодих гілках утворюються тріщини, верхівка в’яне, всихає, часто ламається. Зимує шкідник у коконах на рослинних рештках, під опалим листям і в ґрунті. В період цвітіння кісточкових культур починається літ метеликів та відкладання яєць. В Україні розвивається чотири покоління шкідника. Боротьба з ним  ускладнюється тим, що покоління накладаються одне на одне, тому протягом вегетації культури присутні одразу всі стадії розвитку.

Заходи боротьби. Перше обприскування на кісточкових проводять в кінці цвітіння, використовуючи інсектицид Матч або Проклейм, наступні — препаратами Актеллік,  Енжіо.

ВИШНЕВА МУХА. Є одним із найнебезпечніших шкідників черешні та вишні. Живлячись м’якоттю плодів личинки мух нанівець зводять урожай садоводів. Втрати врожаю черешні становлять 50–60 %, а вишні — до 30 %, особливо пошкоджуються сорти середнього та пізнього строків достигання. Якщо раніше основними районами шкодочинності були Степова зона та Закарпаття, то зараз цей шкідник поширився і у зоні Лісостепу. Зимує вишнева муха у ґрунті, в  пупарії,  на глибині 2–5 см під кронами дерев. Виліт мух зазвичай починається у другій половині травня і триває до середини червня. В лісостепу — на декаду пізніше. На виліт мух значною мірою впливає температура. В степовій зоні  літ починається при сумі ефективних температур (вище ніж 10 °С) 190 °С, а в умовах лісостепу при 205 °С. Після виходу з ґрунту муха додатково живиться протягом 8–14 днів і починає відкладати яйця. Цей період, від початку масового льоту до відкладання яєць, є оптимальним для проведення хімічних обробок.

Заходи боротьби. Профілактичний: осіннє перекопування міжрядь та приштамбових кругів на глибину не менше ніж 15 см. Обприскування інсектицидом Актеллік слід проводити через 8–10 днів після закінчення цвітіння сортів середнього та пізнього строку достигання, повторне — через 10–12 днів.

СЛИВОВІ ПЛОДОВІ ПИЛЬЩИКИ. Найбільш небезпечні  шкідники плодів сливи й інших кісточкових — чорний і жовтий сливовий пильщики. Обидва види зустрічаються повсюди. Літ імаго збігається з цвітінням абрикоса, на квітках якого вони концентруються, споживаючи пилок та нектар. Самиці відкладають яйця у відкриті бутони сливи, розташовуючи яйце у квітці. Місце кладки помітне з зовнішнього боку чашолистка у вигляді випуклої темної плями. У кожну квітку відкладається лише одне яйце, з якого виходить личинка сливового пильщика, глибоко занурюється у зав'язь і живиться її тканинами. Личинки розвиваються в зав'язі впродовж 20–25 днів, пошкоджуючи при цьому 5–6 зав'язей. На поверхні пошкодженого зеленого плода добре видно широкий отвір, з якого витікають темні екскременти, змішані з камеддю. З огляду на біологію розвитку шкідника стає ясно, що найкращим строком для застосування інсектицидів є період цвітіння сливи, але обприскування в цей час заборонено. Саме тому високоефективним є обприскування перед цвітінням та в кінці цвітіння сливи (на дереві залишилося до 5 % квітів або поодинокі, а вся зав'язь має на собі навколоцвітник-«спідничку»), друге обприскування проводять через 7–8 днів. Пошкодження, що завдають личинки пильщика, стають причиною опадання плодів і в окремі роки можуть повністю знищити врожай.

Заходи боротьби. Застосовувати препарати Актара  до цвітіння та Енжіо  після цвітіння.

КУЧЕРЯВІСТЬ ЛИСТКІВ ПЕРСИКА. Перші ознаки хвороби проявляються ранньою весною, одразу після розпускання бруньок. Особливістю гриба є те, що основна маса спор знаходиться під лусочками квіткових та листкових бруньок. Оскільки персик починає розвиток з квіткової бруньки, то спочатку дерево уражують спори, що знаходяться під її лусочками, а після цвітіння розвиваються листкові бруньки, які створюють новий інфекційний фон для розвитку хвороби. Найбільш сприйнятливий персик до ураження збудником кучерявості у період від початку розпускання бруньок до досягнення 8–10-денного віку. Пластинки хворих листків деформуються, потовщуються, набувають жовтого й червоного забарвлення, стають крихкими і засихають. Через 8–12 днів після прояву хвороби на уражених листках як із верхнього, так і з нижнього боків розвивається сумчасте спороношення гриба у вигляді білого або сірого воскоподібного нальоту. Поширення сумкоспор збудника хвороби починається в середині травня, максимуму досягає в кінці місяця і триває до середини червня. Цей період співпадає з розвитком зав’язі й формуванням бруньок у персика. У дощову прохолодну погоду з уражених бруньок у кінці травня розвиваються не тільки хворі листки, а й пагони, що мають спочатку світло-зелений, а потім жовтий колір і пригнічений приріст. Листки на таких пагонах ланцетоподібні та розвиваються у верхній частині пагона. До початку липня хворі пагони засихають. Втрати врожаю за сильного ураження можуть становити 100 %, а в кінцевому підсумку дерева швидко гинуть (засихають). Після збирання урожаю починають формуватися бруньки наступного року. У цей час спори потрапляють на поверхню бруньок і поступово закриваються наступними лусочками, формуючи запас інфекції на наступний рік. Спори збудника кучерявості листків персика, поширюючись по саду в період вегетації та спокою, потрапляють практично на всі органи рослин. Проте найбільш придатним живильним середовищем є камедь. Зберігаючись у ній, збудник хвороби має можливість нагромаджуватися і спричиняти нове зараження дерев.

Заходи боротьби. Обрізка і спалювання уражених гілок не тільки рано навесні та восени, але й у травні, коли симптоми хвороби добре помітні, а розсіювання спор ще не відбулося. До цвітіння 1–2 рази застосовувати препарат Хорус, після цвітіння в залежності від погодних умов обприскувати 1–2 рази сумішшю препаратів Хорус та Скор.

МОНІЛІАЛЬНИЙ ОПІК. Надзвичайно небезпечна хвороба, особливо кісточкових культур, яка уражує не тільки плоди (у вигляді плодової гнилі), але й вегетативні частини рослини. Ураження плодових дерев проходить в період цвітіння, особливо у вологу погоду. Збудник проникає через квіти в гілки та швидко розвивається в них, уражаючи великі вегетативні масиви дерев, а інколи навіть повністю все дерево. Пошкоджені гілки набирають вигляду обпечених (звідси і назва хвороби — «опік»), засихають, а сильно уражені дерева гинуть. При незначному ураженні дерева обов'язково необхідно вирізати пошкоджені його частини, оскільки через 2 тижні починає виділятися камедь, в якій знаходяться спори збудника хвороби і продовжується ураження дерева. Для визначення зони ураження необхідно розрізати його кору, відгорнути її та видалити ділянки хворої частини (вона коричневого кольору) і здорової (світло-зелена). Відрізати хвору частину рослини та провести профілактичне обприскування або замазати рану фунгіцидом.

Заходи боротьби. До цвітіння 1–2 рази застосовувати  препарат Хорус,  після цвітіння в залежності від погодних умов обприскати 1–2 рази сумішшю препаратів Хорус та Скор.

КОКОМІКОЗ ВИШНІ ТА ЧЕРЕШНІ. Збудник хвороби — сумчастий гриб, який найчастіше уражує вишню, черешню, менше  сливу, терен, абрикос. На верхньому боці листка з’являються дрібні плями темно-бурого кольору, на нижньому боці в місцях плями добре видно рожево-білі подушечки конідіального спороношення гриба, які є джерелом вторинної інфекції. Первинні симптоми кокомікозу з`являються в першій половині червня. Впродовж вегетації гриб дає 8–10 генерацій. Інкубаційний період хвороби в залежності від погодних умов триває 8–20 днів. Проростають конідії за наявності краплинно-рідинної вологи і при температурі 19–23 °С. Зимує гриб на опалому листі. При значному ураженні хворобою у дерев починається передчасний листопад. Уже в кінці липня — на початку серпня вони скидають 60–80 % листків, а молоді насадження оголюються повністю. Передчасне масове осипання листя ослаблює рослину, а в суворі зими можливе підмерзання дерев.

Заходи боротьби. До цвітіння двічі та після збору врожаю застосовувати препарат Хорус. Добрий результат дає використання фунгіциду Топаз після цвітіння протягом вегетації.

Компанія Syngenta і ТМ «Професійне насіння» пропонують продукти для комплексних рішень, що допоможуть надійно захистити Ваш урожай. Оригінальні препарати від виробника – гарантія якості, ефективності та швидкого результату. Детальніше за посиланням:

http://semena.in.ua/dobriva_ta_zasobi_zakhistu_1c0/komplekti_1c1?utm_source=sinoptic_branding&utm_medium=banner&utm_campaign=syngenta&utm_term=zzr&utm_content=sinoptic_branding


ОСТЕРІГАЙТЕСЯ ПІДРОБОК! Щоб уникнути придбання фальсифікованого продукту, радимо купувати препарати компанії «Сингента» у спеціалізованих магазинах із продажу засобів захисту рослин та насіння, а також у мережах супермаркетів «Епіцентр», «Леруа Мерлен» і «Нова Лінія». Перелік магазинів ви знайдете на сайті: www.syngenta.ua та у додатку для мобільних пристроїв «Енциклопедія гарного врожаю».

 

З питань застосування та придбання препаратів звертайтеся до Консультаційного центру ТОВ «Сингента» за номером: 8 800 500 44 90 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).