Україна

You are here

Share page with AddThis

На що хворів соняшник минулого сезону та які хвороби будуть актуальними в цьому році

Соняшник
18.05.2020

Олександр Соловйов,
менеджер з технічної підтримки напряму «Фунгіциди на технічних та зернобобових культурах»

 

Ми любимо соняшник за його красу, надійність, витривалість і вигоду. Через економічну привабливість зростає насиченість сівозміни цією культурою і, як наслідок — поширеність хвороб. До того ж соняшник має значний перелік спільних з іншими культурами збудників захворювань. Наприклад, фомопсис та іржа соняшнику уражує такі бур’яни, як нетреба звичайна, та канатник, біла гниль також поширена на ріпакові й сої, а альтернаріоз і вертицильоз уражують майже всі дводольні рослини.

Спираючись на дані діагностичних центрів «АгроГід» (Хмельницького, Білоцерківського, Харківського та Одеського), ми проаналізуємо видовий склад збудників хвороб соняшнику, що найчастіше діагностувалися, і таким чином визначимо найбільш поширені хвороби й оцінимо їх за ступенем небезпеки для культури. На основі цих даних спробуємо зробити прогноз поширення хвороб соняшнику на 2020 рік. Протягом минулого сезону спеціалісти лабораторій проаналізували близько 400 зразків рослинного матеріалу.


Рис. 1. Поширення захворювань по території країни, що діагностувалися в лабораторіях «АгроГід»

 

У центральних та північних областях найчастіше діагностували альтернаріоз (33 %), рідше — склеротиніоз (15 %) та іржу (12 %), також були випадки діагностування фомозу (10 % від загальної кількості зразків).

У Південному регіоні основна маса зразків рослинного матеріалу була уражена альтернаріозом (33 %),   склеротиніозом (33 %) та іржею (15 %).

У Західному регіоні найчастіше діагностували септоріоз (35 %), альтернаріоз (30 %) та фомопсис (12 %).

У Східному регіоні безперечне лідерство за іржею (30 %), далі розташувалися септоріоз (20 %) й альтернаріоз (15 %), діагностували й вугільну гниль (10 %).

Під час аналізу даних результатів слід враховувати, що до лабораторій надходили зразки, на яких були не зовсім виразні ознаки ураження або прояви хвороб, які важко було ідентифікувати. Тобто, в Західному та Центральному регіонах у спеціалістів господарств вже майже не виникає труднощів з діагностуванням, наприклад, проявів склеротиніозу, а в Південному регіоні спеціалісти господарств неодноразово стикалися з іржею.

На основі отриманих результатів та знань ми визначили 5 найбільш поширених та шкодочинних хвороб на соняшнику 2019 року.

На 5-му місці знаходиться фомоз (Leptosphaeria lindquistii, анаморфа: Phoma oleraceae)

Донедавна фомоз  був однією з найпоширеніших хвороб соняшнику на території нашої країни. Причиною тому була менша вимогливість до наявності краплинної вологи на поверхні рослин та тривалості періоду зволоження листя, можливість уражувати рослини протягом майже усього періоду вегетації. Оптимальна температура для розвитку — +22–26 °С. Найчастіше джерелом інфекції слугують рослинні рештки. Проте останні кілька років важливість фомозу значно зменшилася, в тому числі через поширення інших збудників грибних хвороб. Втрати врожаю за сильного розвитку можуть сягати до 25 %.


Рис. 2. Ураження стебла соняшнику фомозом

 

4-те місце посідає фомопсис (Diaporthe helianthi, анаморфа: Phomopsis helianthi.).

За типом пошкодження схожий на фомоз (спочатку розвивається на листовій пластинці, потім переходить на стебло, спричиняючи вилягання), однак на відміну від фомозу фомопсис є більш вимогливим до умов зволоження, тому й діагностують даний збудник частіше в умовах з достатнім зволоженням. Сприятливим температурним режимом для даного збудника є +23–27 °С. Джерелом інфекції можуть бути як рослинні рештки, так і уражене насіння. За сильного ураження може спричиняти зниження натури насіння на 15–25 % та олійності, вилягання рослин.


Рис. 3. Ураження стебла фомопсисом

 

На 3-му місці розташувався септоріоз (Septoria helianthi).

Повсюдно діагностувати ураження соняшнику септоріозом почали не так давно, проте за останні роки патоген набув значного поширення. Зазвичай масове ураження рослин можна помітити вже у фазу 6–8 листочків. Спочатку уражується листя нижнього ярусу, поступово патоген переходить на верхні яруси листя, викликаючи передчасне їх всихання. Сприяють розвитку відносно тепла погода та часті інтенсивні опади. Джерелом первинної інфекції є рослинні рештки. Втрати врожаю за сильного розвитку сягають 15–20 %.


Рис. 4. Ураження септоріозом

 

2-ге місце ділять альтернаріоз та іржа (Alternaria spp., та Puccinia helianthi Schw).

Іржа соняшнику за останній час стала основним захворюванням листового апарату в Південному та Східному регіонах країни. Хвороба чудово пристосована до умов з підвищеним температурним режимом і низьким рівнем вологості повітря та опадів. На перший погляд, ураження іржею можна легко недооцінити, оскільки візуальні симптоми є менш помітними, ніж, наприклад, у септоріозу чи фомозу. Однак, якщо на листовій пластинці спостерігається ураження на рівні 10–15 %, то це означає, що внутрішні тканини листової пластинки майже повністю пронизані міцелієм гриба, який активно споживає необхідні для його росту та спороношення речовини з клітин рослин. За результатами досліджень, за сильного ступеня ураження зменшується натура (від 10 до 19 %) та вміст олії в насінні (4–12 %).

Альтернаріоз на соняшнику за останні кілька років набув значного поширення. Ускладнює діагностування  даного захворювання в польових умовах схожість симптомів прояву з септоріозом та фомозом на початкових стадіях ураження. До того ж у полі зазвичай присутній змішаний тип інфекції. Раніше альтернаріоз частіше діагностували в другій половині вегетаційного періоду. Проте через меншу вибагливість до вологості повітря останні роки ураження збудниками альтернаріозу виявляють протягом усього періоду вегетації. У разі сильного поширення та передчасної втрати листового апарату, недобір урожаю може бути значним.

  
Рис. 5. Ураження листя іржею та альтернаріозом

 

Безперечно, на першому місці знаходиться склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum).

Значному поширенню склеротиніозу сприяло збільшення частки в сівозміні передусім соняшнику та ріпаку. Соя, як і досить велика кількість бур'янів, також може уражуватися склеротиніозом. Тому в нашому розумінні «гарна сівозміна», де, окрім зернових, соняшнику, кукурудзи, присутні ріпак та соя, є ідеальною для накопичення інфекційного фону даної хвороби. Та навіть  збільшення інтервалу між такими культурами наразі не забезпечує ефекту, оскільки склероції зберігають свою життєздатність у ґрунті протягом тривалого часу (7–8 років, а за деякими даними навіть більше).

Ще одним чинником, який сприяв накопиченню інфекційного фону склеротиніозу, став низький рівень використання фунгіцидів на вказаних культурах або й повна їх відсутність. Отже, в будь-якому разі можна очікувати поширення склеротиніозу в регіонах, де культури, що уражуються, є основою сівозміни. Водночас, залежно від погодних умов, буде змінюватися характер проявів (коренева форма чи ураження надземної частини).

  
Рис. 6. Ураження стебла соняшнику склеротиніозом

 

До нашого рейтингу не ввійшла несправжня борошниста роса, оскільки даний патоген поступово втрачає свою актуальність через перехід до вирощування стійких гібридів. Також висока ефективність досягається шляхом протруєння насіння фунгіцидним препаратом Максим® XL. Але часто на полях можна помітити ураження несправжньою борошнистою росою на падалиці соняшнику або на нестійких гібридах, що свідчить про суттєвий інфекційний фон хвороби.

Також дедалі частіше в Південному регіоні діагностується ураження такою хворобою, як вертицильоз, що має схожий характер ураження із прикореневою формою склеротиніозу (ураження відбувається через кореневу систему, чим спричинюється блокування судинної системи та в'янення рослин). Частіше стали виявляти і суху гниль кошиків.

Чинники, що впливатимуть на поширення хвороб соняшнику в 2020 році:

  • велика кількість рослинних решток на поверхні та у верхньому шарі ґрунту з минулого сезону, що збереглися внаслідок браку вологи або мінімального обробітку;
  • суттєве накопичення інфекційного фону склероцій у ґрунті;
  • насиченість сівозміни культурами, що мають спільні захворювання;
  • теплі погодні умови зимового періоду сприяли збереженню інфекцій;
  • ранній посів у непрогрітий ґрунт спричиняє затримку появи й нерівномірність сходів та ослаблення рослин, що сприяє їх ураженню грибними захворюваннями.

Але для того, щоб рослина захворіла, необхідно кілька складових. Першою є джерело інфекції, другою — сприятливі погодні умови і, звісно ж, сама культура. Якщо з першою складовою все зрозуміло, то за умови додавання другої можна очікувати на сильний розвиток захворювань у сезоні 2020 року.

Отже, в сезоні-2020, за умови наявності навіть нетривалого зволоження листового апарату, можна очікувати на поширення альтернаріозу та фомозу, тимчасом як періодичні, але інтенсивні опади призведуть до поширення септоріозу. Часті опади й невисока температура повітря будуть сприяти ураженню вегетативної маси рослин склеротиніозом протягом усього вегетаційного періоду.

За більш посушливих умов, особливо в другій половині вегетаційного періоду, можна очікувати на значне поширення іржі та кореневої форми склеротиніозу.

Тому в будь якому разі потрібно бути готовим до фунгіцидного захисту соняшнику, оскільки за зміни кліматичних умов зазнаватимуть змін і домінуючі збудники захворювань.

Не слід забувати, що шкідники також є переносниками захворювань. Десятки видів клопів, личинки бавовникової совки та попелиці масово поширюються і найбільше шкодять у період від бутонізації до наливу сім’янок. Місця пошкоджень інфікуються збудниками білої гнилі, сухої (Rhizopus spp.), сірої гнилі (Botrytis cinerea) й альтернаріозом.


Рис. 7. Пошкодження шкідниками, що прямо чи опосередковано призводить до ураження хворобами

 

Допомогти у визначенні часу застосування фунгіцидів та інсектицидів може цифровий сервіс прогнозування поширення хвороб та шкідників від Syngenta «Агропрогноз». Даний сервіс заснований на показниках цілої мережі метеостанцій по всій території країни й у разі збігу показників з необхідними для розвитку тієї чи іншої хвороби або шкідника він надсилатиме попередження.

На основі вказаної інформації отримуємо вісім складових успішного захисту соняшнику від хвороб у сезоні 2020 року разом з Амістар ® Голд:

  1. для високої ефективності та тривалості дії Амістар ® Голд краще застосовувати профілактично або згідно з попередженням прогнозу про можливе зараження рослин, але до появи ознак;
  2. для повного контролю хвороб обов’язковим є комплексний захист посівів і від шкідників;
  3. використовуючи Амістар ® Голд, можна бути впевненим у надійності захисту рослин від усього спектра збудників хвороб, що можуть контролюватися фоліарним застосуванням фунгіцидів;
  4. гнучка норма внесення, що дозволяє зменшити витратну частину за низького ризику поширення хвороб та забезпечити необхідний захист;
  5. можливість застосування у будь-яку фазу розвитку рослин за потреби захисту культури, в тому числі авіаметодом;
  6. Амістар ® Голд — ефективне рішення проти кошикової та стеблової форм білої гнилі, важливим критерієм є вчасне застосування;
  7. формуляція Амістар ® Голд насамперед розроблялася для застосування на широколистих культурах із потужним восковим шаром;
  8. гарне поєднання характеристик препарату (тривалість дії, лікувальний і фізіологічний ефект) допомагає реалізувати закладений потенціал урожайності рослини.

Тож бажаємо вам лише чистих листочків та гарних урожаїв з Амістар ® Голд!