Україна

You are here

Share page with AddThis

Ринок озимого ріпаку: світові тенденції

Ріпак озимий
29.04.2020

Ольга Марченко,
менеджер з маркетингу розвитку насіння олійних культур, компанія «Сингента»


Озимий ріпак в Україні переважно є культурою рентабельною, але складною  у вирощуванні. Зокрема, через складні й часом непрогнозовані погодні умови, як-от посуха під час посіву-сходів, несприятливі зими, які впливають на перезимівлю культури, повернення холодів і заморозків навесні, коли рослини починають інтенсивний ріст і розвиток. Наприклад, посівні площі озимого ріпаку у сезоні-2019 у країнах Західної Європи скоротилися майже на 10 % у порівнянні з 2018 роком. І причиною цьому була насамперед нестача вологи в період посіву, що не дало змоги здійснити його нормально, а також отримати повноцінні сходи рослин. Проте багато господарників України продовжують вирощувати цю культуру, незважаючи на негативні чинники. Головною причиною цього, звісно, є приваблива ціна на товарне зерно ріпаку.

Наразі ми живемо в часи, коли дуже важко спрогнозувати хід подій, тенденції ринку тощо. Ситуація на ринку озимого ріпаку у світі змінюється кожен місяць і робити довгострокові прогнози важко (можна, але глобальні світові події вносять свої корективи). Та ми все ж спробуємо проаналізувати основні поточні моменти і передбачити, чого нам варто чекати цього сезону.

Зазвичай насіння ріпаку є затребуваним на ринку Західної Європи, де більша частина ріпакової олії, близько 57 % якої використовується на біодизель. За даними OIL WORLD (ISTA звіт за березень), споживання біодизелю у країнах Європейського Союзу значно знизилося після запровадження їхніми урядами обмежувальних заходів, пов’язаних з боротьбою з Covid-19, та скорочення промислового виробництва.  Основними споживачами ріпакової олії для біодизелю є Німеччина і Франція, проте наразі насиченість руху автомобілів і використання палива істотно зменшилися через обмеження руху. Як результат, запаси біодизелю накопичуються. Його виробники змушені скорочувати використання потужностей, що, своєю чергою, веде до зниження попиту на ріпакову, пальмову та інші олії і жири, які застосовуються для отримання енергії. За прогнозами експертів, попит на ріпакову олію може частково відновитися до кінця травня 2020 року, після того, як країни почнуть поступово послаблювати карантинні заходи і промисловість ввійде в стандартний режим роботи.

Одним із вагомих гравців (споживачів) на світовому ринку споживання і переробки ріпаку є Китай. Зазвичай потреби китайських переробників задовольнялися практично повністю за рахунок імпорту ріпаку з Канади. У серпні-лютому 2019/2020 років імпорт ріпаку з Канади становив лише третину щомісячного обсягу, відвантаженого роком раніше. Причиною цього став досі неврегульований торговий конфлікт між даними країнами. Частину своїх потреб у ріпаку Китай закрив імпортом з Австралії. Деякою мірою тут відкрилися можливості для імпорту ріпаку до Китаю з країн Європи.

Світові експерти прогнозують зменшення світового споживання ріпакової олії на 1,1 млн т (маючи на увазі третє поспіль скорочення). В країнах ЄС використання ріпакової олії може знизитися на 0,7 млн т і на 0,5 млн т у Китаї.

З іншого боку, якщо говорити про ключові регіони вирощування озимого ріпаку у Західній Європі, то погодні умови цієї весни (недостатньо опадів та пізні морози) є не дуже сприятливими для нормального (повноцінного) росту і розвитку культури, що може знизити середні показники врожайності сезону-2020 у цих країнах. А це, своєю чергою, дає надію українським виробникам не лише на реалізацію вирощеної продукції озимого ріпаку, а й на її продаж за достойними цінами.

 

* Використані матеріали:

  1. https://www.oilworld.biz
  2. Oil World (World Supply, Demand and Price Forecasts for Oilseeds, Oils and Meals); ISTA Mielke GmbH - Independent analysts and forecasters. March 2020 report.