You are here

Share page with AddThis

Урожайність соняшнику підвищують експерименти

Новини
02.11.2013

Людмила Морозова 


Загально відомо, що соняшник — економічно вигідна культура, тому й збільшують щороку господарства площі посівів під нього. Особливо, як стверджують у державній службі статистики, на Південному Сході нашої країни.

Водночас зростає і урожайність цієї культури – із 16,5 ц/га у 2012 році до 21,7 ц/га у 2013 р. Звісно, це середній рівень по країні, чимало господарств давно вже показують набагато кращі результати. Два з них – у Дніпропетровській і Запорізькій областях – Farmer нещодавно відвідав та переконався, що й урожайність 40 ц/га – не межа, насамперед завдяки вдало підібраним гібридам, точному дотриманню технології вирощування культури та постійному пошуку нових рішень.

Отже, знайомтеся: ТОВ АФ «Колос», що в Царичанському районі Дніпропетровської області. Соняшник тут, поряд з буряком, дає господарству основний прибуток. Тому зазвичай майже половину всіх площ (900–1000 га) займає саме сонячна квітка, решта – під пшеницею, ячменем, кукурудзою, горохом та цукровим буряком. Як правило, щороку висівають по кілька гібридів соняшнику різних компаній. За останній десяток років перепробували їх чимало, але з 2008-го роблять ставку на гібриди селекції компанії «Сингента» – НК БРІОНК КОНДІАРЕНА ПРОПЕРА ПР. Цієї весни також їх сіятимуть.

– Гібриди «Сингенти» здатні дивувати своєю високою врожайністю і посухостійкістю, – говорить головний агроном господарства Роман Карлов. – Саме тому ми їх обираємо. Наприклад, у надзвичайно посушливому 2012 році гібрид НК Конді дав 43 ц/га (!), в той час як гібрид селекції іншої компанії – лише 14 ц/га. Через те, що на полі, де був посіяний Конді, ґрунтові води залягають не так глибоко, як на інших полях, рослина змогла корінням дотягнутися до вологи і показати якнайкращий результат. Взагалі гібрид НК Конді – поза конкуренцією, зазвичай його врожайність близько 40 ц/га (у 2011 р. ми отримали 39 ц/га, у 2013 р. – 41 ц/га). А торік під час випробовувань на дослідних ділянках систем захисту рослин Конді взагалі показав рекордний результат – 48 ц/га! І це в умовах посушливого клімату, який щороку дедалі більше завдає нам клопоту. НК РОКІ демонструє не гіршу врожайність: у 2013 р. ми мали 40 ц/га, хоч раніше вважали, що і 30 ц/га для ранньостиглого Рокі – добрий результат.

В умовах посушливого Сходу збереження вологи в ґрунті – чи не найголовніший чинник, який впливає на врожайність культури. У «Колосі» дійшли висновку, що найефективніше досягнути цього можна завдяки поверхневому обробітку ґрунту, який застосовують під більшість польових культур, та у поєднанні з глибоким розпушуванням – під соняшник та цукровий буряк. Визначили це експериментальним шляхом, спільно з фахівцями компанії «Сингента». 

–– У 2009 році ми вирішили порівняти рівень вологи в ґрунті під час оранки і глибокого розпушування, – згадує Роман Карлов. – Восени одну ділянку поля виорали на глибину 32 см, на іншій провели розпушення – на 35 см. Після того як пройшов дощ, розкопали яму на лінії, де сходилися обидві ділянки. Виявилося, що на розпушеній частині волога в ґрунті проникла на 20 см глибше, ніж на виораній. Адже у разі оранки плужна підошва гальмувала проникнення вологи глибше і водночас перешкоджала корінню рослини дістатися до води. Навесні ми продовжили експеримент, посіявши на обох ділянках гібрид НК Бріо. У фазі повного цвітіння рослини ми знову розкопали ґрунт і побачили, що на виораній ділянці стрижневий корінь виріс до 30 см та відхилився вбік. Тобто коріння було сильне, але залягало неглибоко в порівнянні з розпушеною ділянкою, на якій корінь сягав понад 40 см без зміни напрямку – глибше ми його не розкопували. Відповідно й урожайність на обох ділянках відрізнялася на кілька центнерів на користь розпушеної частини. Вона була б значно вищою, якби не буря, що поламала соняшник. Відтоді ми під соняшник та цукровий буряк за потреби застосовуємо виключно глибоке розпушення, під решту культур – поверхневий обробіток або no-till, хоч раніше всю землю орали.

Під час іншого експерименту переконалися, що цілком реально отримувати високий урожай соняшнику, висіваючи його з міжряддям 45 см. Тоді гібрид Арена ПР показав результат 28 ц/га (за густоти 45 тис. рослин/га), тоді як на інших полях – 26–30 ц/га (НК Бріо з міжряддям 70 см). Завдяки рівномірнішому (ніж за ширини міжряддя 70 см) розподілу насіння по полю вдалося створити оптимальну площу живлення рослин, раніше затінити ґрунт. До того ж вужчі міжряддя – це менший простір для росту бур’янів. Цього року в господарстві також планують невеликі поля, які межують з полями буряка, засіяти соняшником з міжряддям 45 см – усе однією сівалкою, оснащеною секціями для сівби цих культур.

Ось так, методом постійних експериментів, упродовж кількох останніх років у «Колосі» виробили власну технологію вирощування соняшнику, яка допомагає отримувати стабільно високі врожаї. Втім, підхід до кожного поля індивідуальний, зокрема щодо вибору гібриду, попередника, удобрення, системи обробітку ґрунту та системи захисту рослин. 

–– Головна особливість нашої технології – відсутність оранки, – каже головний агроном. – Якщо попередником соняшнику буде кукурудза, ми збираємо її добрими комбайнами, які якісно подрібнюють стеблову масу. За потреби мульчуємо пожнивні рештки попередника, після чого ґрунт дискуємо в середньому на глибину 10 см – таким чином рештки стерні добре перемішуються з ґрунтом. Потім стерньовою сівалкою вносимо добрива на глибину 15 см смугами. У результаті добриво гарантовано потрапляє прямо до кореня, та ще й волога там добре зберігається. За потреби на зиму робимо глибоке розпушення. Підживлюємо сходи мікроелементами, двічі вносимо бор. Окрім того, на деяких полях на соняшнику застосовуємо фунгіциди, зокрема АМІСТАР™ ЕКСТРА. Утім, для кожного гібрида технологія дещо відрізняється. Наприклад, основну ставку я роблю на НК Конді, тому сію його на найкращих полях і застосовую дорожчу технологію. Цього року сіятиму його після озимої пшениці або гороху – на тих полях і добрива з осені внесені, і ґрунт вичищений від бур’янів. Навесні застосую гербіцид ПРИМЕКСТРА™ TZ ГОЛД – він діє більш м’яко (щороку закуповуємо його по 2–4 т), а також фунгіцид Амістар™ Екстра. З гібридом НК Бріо інша ситуація: оскільки він дещо поступається НК Конді, тому сію його на полях, де трохи менше вологи, можливо, залишається більша маса стерні кукурудзи тощо. І гербіциди на ньому застосовую трохи дешевші – ТРОФІ та ГЕЗАГАРД. Щодо ураження соняшнику хворобами, то тут рік на рік не випадає, але поки що великих проблем не було. До того ж насіння соняшнику протруєно фунгіцидом МАКСИМ XL® – це надійний захист. За потреби можемо протруїти насіння додатково інсектицидним протруювачем КРУЇЗЕР, це гарантує добрі сходи. Головне, що застосовуємо ми тільки оригінальні препарати, бо навіщо ж сіяти добрі гібриди, вносити якісні добрива, а після цього завдати шкоди посівам дешевими препаратами сумнівної якості?

Аналогічним чином міркує і колега Романа Карлова – головний агроном ТОВ «Агро-континент», що в Гуляйпільському районі Запорізької області, Василь Ониськів. Щоправда, систему захисту на соняшнику в цьому господарстві застосовують мінімальну – тільки ґрунтовий гербіцид Трофі компанії «Сингента». Більше просто немає потреби (дякувати Богові, на полях господарства немає вовчка соняшникового). Головний агроном переконаний, що найкращий захист для соняшнику – дотримання технології вирощування: повернення цієї культури на поле не раніше як на четвертий рік та глибокий обробіток ґрунту. Якщо ж з’являються бур’яни, поле виводять під пар і борються з небажаною рослинністю гліфосатами, зокрема препаратом УРАГАН ФОРТЕ компанії «Сингента», або ж механічним способом. Торік на випробувальній ділянці площею 2 га дослідили ще й дію фунгіцидуАмістар™ Екстра на гібриді НК Рокі – й отримали 2,5 ц/га прибавки до врожаю. Тож цього року цей фунгіцид уже застосують на площі 200–300 га. З гібридами соняшнику, які сіятимуть навесні, в господарстві вже визначилися: НК АРМОНІ, НК Рокі, НК АЛЕГО компанії «Сингента». Крім того, планують п’ятьшість гібридів цього виробника, зокрема й високоолеїнових, закласти для випробування на демоділянках. Загалом же під соняшник у господарстві щороку віддають до 25% посівних площ, а це приблизно 1,5 тис. га. Решта – під пшеницею, озимим та ярим ячменем, кукурудзою на силос та на зерно, багаторічними травами. Як бачите, частка соняшнику доволі значна, знову ж таки – завдяки рентабельності цієї культури.

– Соняшник найвигідніший для нас – і щодо собівартості, і щодо окупності, – каже Василь Ониськів. – Перепробували багато гібридів, зокрема й на випробувальних ділянках (щороку висіваємо по 15–20 гібридів різних фірм), але першість – за продукцією компанії «Сингента». У товарних же посівах ми сіємо щонайменше 5–6 гібридів. Загалом вибираємо середньоранні гібриди по вегетації. Найчастіше – мої улюблені НК Рокі, НК Бріо, НК Армоні. Наприклад, НК Рокі – старий гібрид, але за останні роки показує стабільну врожайність 28–30 ц/га. Ми його сіємо найпершим – із 8 квітня, а з 20 серпня вже починаємо збирати врожай – якраз коли на соняшник є ціна, бо в цю пору мало хто його збирає.НК Армоні сіємо на тиждень – два пізніше, він також врожайний (у 2012 р. дав 32,5 ц/га, в 2013-му – 33,5 ц/га). До того ж його можна зберігати і продати пізніше за вигіднішою ціною. Окрім фінансової вигоди, ранні гібриди компанії «Сингента» дають можливість добре підготуватися до сівби озимих. Одразу після соняшнику в господарстві сіють горох або кукурудзу на зелений корм – виходить зайнятий пар. І вже після таких добрих попередників можна сіяти озиму пшеницю.

– На основі багаторічних спостережень я зробив висновок, що для урожайності соняшнику важливі три речі: якість насіння, строки сівби та дотримання технології, – переконаний головний агроном. – Тому під соняшник ми застосовуємо тільки глибокий обробіток – оранку або глибоке розпушення. Для збереження вологи в ґрунті найголовнішим я вважаю дотримання строків сівби. У цьому моя думка повністю збігається з рекомендаціями менеджерів компанії «Сингента», які нам завжди кажуть: «Для сівби «упіймайте» температуру ґрунту на глибині загортання насіння +8…+10 °С», – і це дійсно так. Наприклад, три роки тому я висіяв НК Рокі на демопосіві на два тижні пізніше звичного строку (температура ґрунту була +15…+16°С) – і ми втратили 7 ц/га. Тому тепер я дивлюся не на дату в календарі, а на градусник у ґрунті. Окрім того, у разі пізньої сівби рослина недоотримує вологи для свого розвитку. Аналогічна ситуація і щодо густоти висіву насіння: я пробував сіяти і густіше, і рідше ніж 50 тис. шт./га, але на практиці переконався, що оптимальною є саме 50 тис. шт./га, як радять фахівці компанії «Сингента».