You are here

Share page with AddThis

Технологія захисту озимого ріпаку у весняний період

Новини
15.11.2016

Олександр Зозуля, канд. біол. наук, керівник групи технічних експертів; Геннадій Малина, канд. с.‑г. наук, технічний партнер з підтримки й розвитку олійних культур 


Посіви ріпаку після відновлення весняної вегетації потребують низки заходів з метою створення всіх умов для подальшого інтенсивного росту рослин, утворення гілочок, суцвіть тощо.

Важливу роль у цьому відіграє захист ріпаку від шкідників, хвороб і бур’янів, втрати від яких можуть становити 30-50 % і навіть більше.

Засміченість посівів сільськогосподарських культур негативно впливає на їхню продуктивність. Усі знають, що порівняно з іншими культурами ріпак, зокрема озимий, має високу конкурентну активність і здатний самостійно ефективно пригнічувати бур’яни, особливо в другій половині вегетації. Однак це відбувається лише за певних умов, наприклад, коли навесні в посівах озимого ріпаку оптимальна густота і рівномірно розміщені рослини в рядках, а головне – ще немає багаторічних бур’янів і мало сходів однорічних видів. У такому разі весняне внесення гербіцидів може бути недоцільним і застосовуватися лише як додаткова обробка. Тому не варто відкладати обприскування на весну, адже основна конкуренція з бур’янами відбувається восени і втрата біомаси ріпаку в разі сильної засміченості посівів може становити понад 30 %. Якщо восени було успішно внесено гербіциди, навесні звертають увагу передусім на ті бур’яни, які можуть конкурувати з ріпаком у другій половині вегетації.

У весняний період найбільше шкодять ріпаку бур’яни з родини ромашкових, підмаренник чіпкий, злакові тощо. Отже, якщо навесні спостерігається відростання осотів, видів ромашки, полину, волошки, болиголову та інших культур, застосовують ЛОНТРЕЛ 300 (0,3-0,5 л / га) або ЛОНТРЕЛ ГРАНД (0,12-0,2 кг / га), які ефективно контролюють ці бур’яни в посівах озимого ріпаку. Також можна застосовувати ГАЛЕРА СУПЕР (0,2-0,3 л / га). Крім згаданих видів, Галера Супер ефективно контролює низку інших проблемних бур’янів, як-от підмаренник чіпкий, мак дикий тощо.

Галера Супер – високоефективний післясходовий гербіцид системної дії проти багаторічних і однорічних дводольних бур’янів у посівах ріпаку. Препарат слід застосовувати в період активного росту бур’янів: проти однорічних дводольних – у фазі 2-8 листків, проти багаторічних дводольних і коренепаросткових бур’янів – за їх висоти 10-15 см (розетка).

Оптимальна температура навколишнього середовища для застосування препарату – від +8 до +25 °С. Навесні Галера Супер можна застосовувати до фази появи квіткових бутонів у культури. Крім дводольних бур’янів, посіви ріпаку протягом вегетації можуть засмічувати однорічні й багаторічні злакові бур’яни, для контролю яких використовують ФЮЗІЛАД ФОРТЕ (0,5-2,0 л / га) незалежно від фази розвитку культури. Найбільша ефективність проти пирію повзучого досягається у фазі його кущіння (за висоти 10-15 см) при нормі витрати препарату 1,5-2,0 л / га, проти однорічних злакових бур’янів достатньо 0,75-1,0 л / га препарату у фазі їх сходів (2-3 листки). Головні переваги Фюзілад Форте – швидка дія і безпека для культури.

Навесні, особливо при великих дозах азоту, слід обов’язково використовувати регулятор росту СЕТАР. Весняне застосування Сетару припиняє активний ріст вегетативних органів, не порушуючи процес накопичення поживних речовин. Це сприяє одночасному цвітінню ріпаку та відповідно рівномірнішим термінам дозрівання культури. Крім ретардантного ефекту, у цього препарату чудові фунгіцидні властивості. Сетар найкраще серед інших фунгіцидів контролює фомоз і знищує збудників інших хвороб ріпаку (борошнистої роси, циліндроспоріозу, та ін.). Препарат має лікувальну й профілактичну дію, здатний захищати ріпак протягом місяця.

Найвиправданіша норма витрати препарату навесні – 0,5 л / га. У разі потреби можна застосовувати в баковій суміші з інсектицидами. У період весняного росту ріпаку важливу роль відіграє сірка, яку в цей час інтенсивно засвоює культура. Сірка вкрай потрібна для синтезу амінокислот для утворення білків. У рослині сірка – компонент низки ферментів, які підтримують утворення глюкозидів, що мають фітосанітарну дію. Сірка сприяє підвищенню використання азоту і стабілізує вміст олії в насінні. Поява між жилками на листках жовтих плям, бліде забарвлення рослин, сповільнений ріст і слабке цвітіння, формування дрібних стручків з невеликою кількістю насіння свідчить про дефіцит саме сірки. Для росту й розвитку ріпак потребує 30-40 кг / га сірки. Поповнювати її вміст у ґрунті можна, вносячи гіпс, вапняне борошно. Ще один доступний, дієвий і економічно вигідний захід – листкове підживлення сіркою у вигляді елементарної сірки. Для цього найкраще підходить препарат ТІОВІТ ДЖЕТ, який містить 80 % сірки. Норма позакореневого живлення – 8-12 кг / га. Крім того, Тіовіт Джет ефективний проти борошнистої роси й альтернаріозу. Особливу увагу у весняний період слід приділити захисту ріпаку від шкідників. Це одне з найважливіших питань у технології вирощування озимого ріпаку.

До найнебезпечніших шкідників культури належать передусім ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан та ін. У роки, як-от цей, з оптимальними температурами або температурами, вищими за багаторічні показники, шкідники розвиваються дуже швидко. З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівається на глибині 2-4 см до +6 °С, набирають активності капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens Panz) і великий ріпаковий прихованохоботники (Ceutorhynchus napi Schutze.). Трохи пізніше з’являються капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.), капустяний стручковий комарик (Dasyneura brassicae Winn.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.). Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Тому для моніторингу прихованохоботників використовують жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст чашок оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування. Проти прихованохоботників ефективний інсектицид НУРЕЛ Д (0,6 л / га). З екологічного погляду, має значення регламент застосування інсектицидів проти ріпакового квіткоїда на початку і в період цвітіння озимого ріпаку. Саме в цей період триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди слід вносити надзвичайно обережно, лише ввечері і бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну) дію. Ідеальний у цьому сенсі препарат КАРАТЕ ЗЕОН (0,15 л / га). Його виготовлено за мікрокапсульною технологією, і він має репелентні властивості: віднаджує бджіл від обробленої препаратом території на 10-12 год., тобто до повного зниження небезпечного рівня токсичності для комах. Крім ріпакового квіткоїда, Карате Зеон ефективний також проти інших основних шкідників ріпаку (блішок, біланів, клопів, попелиці та ін.). На озимому ріпаку суттєво зменшують урожайність і погіршують його якість хвороби. Під їхнім впливом у листках рослин зростає вміст каротину, сухої речовини, клітковини, знижується вміст вітаміну С, жиру, протеїну, цукру. На озимому ріпаку найпоширеніші хвороби альтернаріоз (Alternaria brassicicola Wilts та Alternaria brassicae Sacc.), фомоз (Phoma lingam Desm.), несправжня борошниста роса, або пероноспороз (Peronospora brassicae Gaeum.), циліндроспоріоз (Cylindrosporium concentrium Grev.), борошниста роса (Erysiphe communis Grev. J, brassicae Hamm.). Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидом РИДОМІЛ ГОЛД (2,5 кг / га). Далі протягом вегетації для контролю фомозу, альтернаріозу, пероноспорозу, білої і сірої гнилей застосовують фунгіцид АМІСТАР ЕКСТРА (0,75-1,0 л / га).

Якщо треба пришвидшити збирання врожаю (на 5-6 днів раніше за оптимальні строки) або вирівняти дозрівання рослин ріпаку, особливо на посівах, забур’янених підмаренником чіпким і ромашкою, та з метою знизити ураження рослин збудниками фомозу, альтернаріозу, сірої і білої гнилей слід проводити десикацію. Єдиний класичний десикант – препарат Реглон.

Для наземного обприскування використовують РЕГЛОН СУПЕР (2,0-3,0 л / га), для авіаобробки – РЕГЛОН ЕЙР. Ці препарати не впливають на кількість олії в насінні ріпаку і, головне, на її якість. Десикацію проводять до початку збирання врожаю при пожовтінні й побурінні 70-75 % стручків культури. Це дозволяє підсушити рослини бур’янів та обмолочувати ріпак за базової вологості насіння у стручках 10-12 %.