You are here

Share page with AddThis

Септоріоз озимої пшениці. Чого чекати навесні?

Новини
11.11.2016

С. Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер ТОВ «Сингента» 


Нелегкий для сільгоспвиробників 2014 рік закінчився. Є час перепочити, проаналізувати торішні результати, зробити висновки і спланувати дальшу роботу. Використаємо цей час продуктивно і проаналізуємо фітосанітарний стан посівів зернових колосових культур минулого сезону та стан озимини в полі.

Отже, для вирощування зернових колосових культур рік видався складним. Від лютого і аж до збирання врожаю погода постійно вносила корективи в запланований графік роботи, нагадуючи, що людина така сама біологічна одиниця в природі, як і рослини чи тварини. Вплинула вона і на перебіг вегетаційного періоду озимих зернових культур восени 2014 року, тобто на теперішній фізіологічний і фітосанітарний стан озимих пшениці і ячменю. Минулий рік сприяв інтенсивному розвитку, прояву і накопиченню хвороб листя й колосу, чимала кількість інфекційного початку залишилася на насінні і становить суттєву загрозу для майбутнього врожаю. Протягом вегетації особливо небезпечними були три хвороби: борошниста роса (збудник – сумчастий гриб Blumeria graminis (DC) Speer., син. Erysiphe graminis DC., анаморфа Oidium monilioides), септоріоз (Septoria tritici Rob. et Desm., сумчаста стадія – Micosphacrella graminicola (Fuckel) Schroeter), і Stagonospora nodorum Berk. (Leptosphaeria nodorum Muller)) та фузаріоз (Fusarium spp.). У ході фітосанітарної діагностики два з названих патогенів зафіксовано на насіннєвому матеріалі у великій кількості. Тут пропонуємо докладніше розглянути септоріоз.

Прояви розвитку септоріозу на рослинах озимої пшениці спостерігалися протягом усієї вегетації. Типові ознаки хвороби – поява спершу світлих, жовтих, світло-коричневих, інколи слабо виражених плям із темною облямівкою або без неї. У центрі плями або по всій її поверхні містяться чорні дрібні пікніди. Уражене листя, як правило, всихає (рис. 1). Типові ознаки септоріозу листя можуть змінюватися залежно від стійкості сорту, погодних і агротехнічних умов. Збудники хвороби – гриби роду Septoria, серед яких переважають S. tritici Rob. et Desm. (сумчаста стадія – Micosphacrella graminicola (Fuckel)Schroeter), що паразитує переважно на листках, іStagonospora nodorum Berk. (Leptosphaeria nodorum Muller), яка уражує всі надземні органи, зокрема й насіння. Починаючи з весни 2014 р., діагностичні центри компанії «Сингента» виявляли не лише ураження рослин озимої пшениці листковою формою септоріозу, а дуже часто за допомогою ПЛР-діагностики встановлювали наявність збудника Stagonospora nodorum Berk. (рис. 2).

1–4 – F. tricinctum; 5–8 – F. cerealis; 9–12 – Septoria nodorum; 13–16 – S. tritici. 1, 5, 9, 13 – зразок № 171; 2, 6, 10, 14 – зразок № 172; 3, 7, 11, 15 – відповідні негативні контролі ПЛР; 4, 8, 12, 16 – відповідні позитивні контролі ПЛР

Рис. 2. Електрофореграма продуктів ампліфікації рослинного матеріалу озимої пшениці

Головну роль у зараженні і перезараженні рослин відіграють пікноспори гриба, додаткове джерело інфекції – сумкоспори. Спори збудника септоріозу листя формуються в замкнених округлих чорних пікнідах. Конідії (пікноспори) ниткоподібні, безбарвні, дещо вигнуті, з заокругленими кінцями і трьома-п’ятьма перетинками. Симптоми хвороби на сприйнятливих сортах з’являються ще восени, переважно на листках, які торкаються поверхні ґрунту. На відміну від дорослих рослин, плями на сходах кругліші й часто займають усю ширину листка. На них чітко видно чорні цятки – пікніди збудника хвороби. Отже, розвиток хвороби починається з нижніх листків і поширюється рослиною догори, сягаючи максимального ступеня у фазі молочно-воскової стиглості. На дорослих рослинах, залежно від стійкості сортозразків і погодних умов, окремі плями можуть зливатися і покривати більшу частину листкової поверхні. Плями, як правило, світло-коричневі, видовжені вздовж жилкування листків. Вони з’являються і розростаються здебільшого з центральної частини листкової пластинки. Пікніди формуються на верхньому боці листка. Септоріоз найшвидше розвивається від моменту поновлення вегетації озимої пшениці до фази появи прапорцевого листка. Масовому розвитку хвороби сприяє температура 12...25°С, наявність краплинної вологи або відносна вологість повітря 90–100% – за таких умов пікноспори можуть прорости протягом кількох годин після виходу з пікнід, але мінімальний поріг розвитку хвороби – 5°С. Посушливі періоди вегетації гальмують розвиток хвороби. В умовах Південного Лісостепу і Степу України настання посухи повністю стримує розвиток листкової форми хвороби.

Зерно в ураженому колосі стає плюсклим або зовсім не утворюється. Недорозвиненість колоса спричиняє втрати врожаю до 20% і більше. Інфекція зберігається на рослинних рештках і сходах падалиці у вигляді пікнід і міцелію. Крім пшениці збудники септоріозу уражують інші зернові колосові культури і дикі злаки, що теж можуть бути джерелом інфекції. Поріг шкодочинності септоріозу – поява симптомів хвороби на 12% листя.

Вегетаційний період 2014 року максимально сприяв розвитку обох форм прояву септоріозу на всіх етапах онтогенезу культури, внаслідок чого септоріозом уражено чималу частину насіннєвого матеріалу (рис. 3). За даними діагностичних центрів компанії «Сингента», в окремих випадках розвиток септоріозу на насіннєвому матеріалі сягав від 1,5% до 6–10%.

Очевидно, що інфекційний запас збудників обох форм септоріозу в ґрунті, на рослинних рештках і насінні достатній, щоб викликати епіфітотію розвитку захворювання. Всі знають, що для епіфітотії потрібні три максимально важливі чинники: наявність інфекційного початку, сприятливі погодні умови та ослаблена стресовими чинниками рослина.

Розглянемо нинішній стан озимої пшениці. Осінь на всій території України видалася небувало сухою, і наразі основна маса посівів різних термінів сівби незалежно від часу висіву перебуває десь в одному і тому самому стані – фаза 3–5 листків культури – початок кущення. Ця фаза задовільна для зимівлі. Близько 15% загальної кількості висіяних площ (майже 1 млн га) перебувають у фазі ключки – шильця, тобто незадовільному для зимівлі. Крім браку вологи протягом осіннього вегетаційного періоду, рослини в цей самий час відчували постійні фізіологічні стреси: від початку вересня до грудня протягом доби спостерігалися суттєві коливання температури в межах 12°С. Це істотний фізіологічний стрес для будь-якої рослини, особливо якщо вона «молода», і це симптоматично позначилося на рослинах (рис. 4, 5).

Здавалося б, нічого страшного: фізіологічний стрес і жодної інфекції. Проте завжди існує «але», і в умовах кінця 2014 року це чималий інфекційний потенціал агроценозів, погодні умови грудня, які максимально сприяють його реалізації, ослабленість рослин унаслідок браку вологи в ґрунті й фізіологічного стресу. Звісно, погода ще може внести свої корективи, але наразі ми вже маємо ураження рослин інфекцією септоріозу, симптоми якого стануть помітними рано навесні.

 

Септоріоз – дуже складна інфекція не лише в патологічному плані, а й у плані захисту культури. Насамперед треба відзначити, що симптоми септоріозу видно неозброєним оком, коли у міжклітинниках тканин рослини-господаря вже істотно розвинувся міцелій. Борошнисту росу, скажімо, побачити легко: після ураження хворобою з’явля ється поверхневий міцелій, отже, навіть за неістотного її розвитку візуальні симптоми добре помітні. У випадку ж ураження септоріозом міцелій розвивається у міжклітинниках рослини і перші симптоми хвороби – посвітління тканин (невеличкі плямочки) – нагадують брак поживних речовин, фізіологічний стрес тощо. Тобто симптоми майже непомітні, а тим часом міцелій розвивається далі.

Точно діагностувати септоріоз можливо, коли починають утворюватися пікніди. На цей момент міцелій уже настільки розвинувся, що поживних речовин листочка не вистачає. Саме тепер можна помітити хворобу і вжити заходів для боротьби з нею. Фактично це боротьба з добре розвиненим міцелієм, який потрібно стримати в нижньому ярусі листків і не дати йому уразити наступні яруси.

Коли йдеться про збудників, міцелій яких розвивається в міжклітинниках рослиносподарів, то тут як ніде справджується принцип про те, що профілактика набагато дешевша й ефективніша, ніж лікування. До моменту візуалізації септоріозу на рослині максимальний ефект, якого можна досягнути у боротьбі з хворобою, – 5–10%. Далі слід говорити про заходи, які стримують розвиток хвороби, усвідомлюючи, що частину врожаю все-таки втрачено. Умови серпня–грудня 2014 р. створили можливості для повної реалізації інфекційного потенціалу септоріозу як Septoria tritici Rob. et Desm. (сумчаста стадія – Micosphacrella graminicola (Fuckel) Schroeter), так і Stagonospora nodorum Berk. (Lepto sphaeria nodorum Muller).

Отже, слід бути готовими до максимально раннього внесення фунгіцидів, щоб захистити майбутній урожай. Сьогодні на фунгіцидному ринку України є тільки один препарат, який забезпечує фунгіцидну ефективність за температури 6°С, – це препарат ТІЛТ® ТУРБО 575, к. е. Тілт® Турбо – препарат широкого спектра дії з системними властивостями для контролю борошнистої роси, всіх видів іржі й листкових плямистостей на зернових культурах. До складу препарату входять 450 г/л фенпропідину і 125 г/л пропіконазолу. Препарат рекомендовано для захисту пшениці й ячменю від борошнистої роси, бурої й жовтої іржі, септоріозу, гельмінтоспоріозів, ринхоспоріозу. Унікальність препарату полягає в тому, що ефективна захисна дія фенпропідину починається вже за середньодобової температури повітря 5...8°С. Це дуже важливий показник, адже наразі на ринку України немає препаратів, фунгіцидна дія яких проявляється за таких умов. Як правило, ефект від застосування фунгіцидів очевидний лише за середньодобової температури 12°С і вище. Тілт® Турбо можна застосувати на 1–2,5 тижні раніше, отже, його використання буде набагато ефективнішим з біологічного погляду.

Сучасні інгредієнти у складі Тілт® Турбо дають змогу створити високий запас міцності продукту з незмінною ефективністю за різних погодних умов. Завдяки використанню підвищених концентрацій поверхнево-активних речовин, адгезивів і солевантів препарат якісно поширюється поверхнею листкової пластинки і швидко проникає в неї. Понад 14 додаткових речовин забезпечують умови для повної реалізації фотостабільності і стійкості до опадів формуляції Тілт® Турбо.

Препарат унікальний ще й тим, що має профілактичну, лікувальну дії та чітко виражений стоп-ефект для названих хвороб. Діючі речовини препарату переміщуються ксилемою рослин у верхні частини. Це дає змогу ефективно захистити нові листки і попередити нове ураження культури, завдяки чому препарат забезпечує тривалий період захисної дії від 3 до 5 тижнів.

Окремо слід згадати про унікальну дію препарату проти борошнистої роси: застосування Тілт® Турбо повністю зупиняє розвиток хвороби і забезпечує тривалий захисний ефект протягом 5 тижнів. Позаяк цей захист може бути максимально раннім, він гарантує неперевершений на сьогодні економічний ефект.

Серед основних технічних характеристик слід відзначити й те, що Тілт® Турбо сумісний із більшістю гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів, які застосовують на зернових культурах, може також використовуватися в баковій суміші з регулятором росту МОДДУС®.