You are here

Share page with AddThis

Розписка — це просто й вигідно

Новини
01.07.2016

Восени 2014 року — через півтора року після набуття чинності Закону України «Про аграрні розписки» — в Полтавській області стартував пілотний проект аграрних розписок, запроваджений за участі Групи Світового банку та Державного секретаріату з економічних питань Швейцарії (SECO). Згодом проект поширився на Вінницьку, Харківську та Черкаську області. Генеральний директор полтавської групи агрокомпаній ВІНКОР Валерій Орошан був одним із перших, підприємства якого у червні 2015 року оформили аграрну розписку. І не прогадав. Тепер він із готовністю ділиться своїм досвідом, зокрема і з журналом The Ukrainian Farmer.
 

 

- Валерію Георгійовичу, аграрні розписки — новий для України механізм кредитування аграріїв, а ви фактично стали першопрохідцем. Як ви зважилися на такий крок?

- Звісно, перш ніж укладати якісь фінансові угоди, слід прорахувати ризики. У цьому разі зроблено це виважено, вивчивши суть питання, ми побачили, що для підприємства ризики мінімальні — не потрібно сплачувати відсотки та комісію. Навпаки, якщо під час остаточного розрахунку курс долара буде вищим, ніж під час укладання угоди, підприємство (господарство) ще більше отримає коштів у гривневому еквіваленті. І потім, якщо у світі давно вже працюють за аграрними розписками, значить, це вигідно. До речі, вперше про розписки я прочитав в аграрному журналі — у статті розповідалося про досвід Бразилії, де нині цей вид кредитування надзвичайно популярний. Згодом про аграрні розписки ми завели мову з дистрибутором компанії «Сингента», у якої ми купуємо насіння та ЗЗР. І невдовзі мені зателефонували з головного офісу «Сингенти» й запропонували оформити з ними розписку. Так вийшло, що одночасно представники компанії запропонували укласти форвардний контракт на умовах аграрної розписки нашому менеджеру зовнішньоекономічної діяльності. Ось так ми почали співпрацювати з компанією і у фінансовій сфері, хоча досі в жодній їхній програмі фінансових рішень участі не брали.

- Що найбільше вас привабило в аграрній розписці?

- Те, що в разі укладання за аграрними розписками форвардного контракту ми отримуємо передоплату. У червні-липні, коли ми уклали контракти, ці гроші для нас вкрай були потрібні. Адже треба було купувати паливно-мастильні матеріали, запчастини, виплачувати зарплату людям, а ми вже витратилися на посівну кампанію. Натомість найперші кошти, що отримаємо від продажу нового урожаю — ріпаку, надійдуть лише в серпні. Тому така угода для нас — як ковток свіжого повітря, в найбільш напружений момент, коли відчуваєш брак обігових коштів. Так, багато компаній пропонують форвардні контракти, за якими також можна отримати передоплату. Однак потрібно платити високий відсоток за користування цими грішми, а у разі з аграрними розписками такого немає.

- Є два види аграрних розписок — фінансові й товарні. Який ви обрали?

- Товарні. Наша група компаній об’єднує кілька господарства, які відносно самостійні у своїй господарській діяльності. Господарство ТОВ «Агро Перемога» оформило товарну аграрну розписку: частину коштів нам заплатили у червні, а решту зарахували як борг дистрибутору за засоби захисту, які ми в нього брали. Тобто взяли боргове зобов’язання на себе. В липні ТОВ Агрофірма «Червонозаводське бурякогосподарство» також оформило товарну аграрну розписку, після її виконання ми отримали 100% грошових коштів. Обидва варіанти контракту вигідні, умови однакові. Щоразу ми укладали контракт на постачання по 1000 тонн кукурудзи, адже під цією культурою у нас найбільше площ, і вона одна з найприбутковіших.
Основна умова контракту — щоб земельна ділянка, де вирощується культура, яка є предметом застави, перебувала в законному користуванні господарства, інакше аграрну розписку не оформити. До речі, представники компанії «Сингента» та нотаріус, який оформляє аграрну розписку й уносить її в реєстр заставного майна, перевіряли відповідні договори оренди на цю ділянку, лише після цього винесли рішення щодо можливості оформлення аграрної розписки. Ми вирахували, якою буде мінімальна врожайність кукурудзи на нашому полі та в цілому по Лохвицькому району — 6 т/га. За попередніми даними звітного періоду, цін на продукцію та фінансові потреби господарства в коштах, ми вирахували заставну площу майбутнього врожаю. Після цього ми уклали з компанією «Сингента» форвардний контракт, яким зобов’язалися постачати їй урожай кукурудзи із цієї площі в розмірі 1000 т кукурудзи з кожного господарства, і на підставі якого отримали передоплату. Важливо, що угода укладається у валюті, жодні відсотки не стягуються. Ціна фіксується на момент укладання договору — у нашому випадку у червні 139,5 доларів за тонну кукурудзи, у липні — 154 (залежно від дати укладання контрактів). Крім того, згідно з форвардним контрактом, який був чинним до грудня, ми мали право один раз переглядати ціну на кукурудзу, що також вигідно. Адже, наприклад, у серпні ціна на кукурудзу становила вже 160 доларів зо тонну, і в разі фіксації цієї ціни, у грудні контракт «закривається» за новою остаточною ціною.

- Чи складним був сам процес оформлення аграрної розписки?

- Це дуже просто й швидко. Компанія надала нам перелік документів, які слід було підготувати для оформлення розписки: фінансова звітність, заборгованість дебіторська/кредиторська й інформація з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Заявку розглянули протягом 5–7 днів, після чого ми уклали угоду й виставили рахунок на оплату. Від початку укладання угоди й до отримання коштів пройшло всього 10 днів. Для порівняння: оформлення банківського кредиту розтягується на кілька тижнів, а то й місяць. Щоб оформити фінансовий лізинг, потрібен значно ширший пакет документів, треба робити передоплату. Тут же все просто й швидко.

- Окрім такої простоти в оформленні, які ще переваги аграрних розписок перед, наприклад, банківськими кредитами чи лізингом? Адже ви, як видно, користувалися цими фінансовими позиками?

- Так, довелося. Ми ж починали з невеликого господарства площею 2000 га землі. Спершу вирощували цукровий буряк і його насіння, пшеницю, ячмінь, соняшник. Працювали на старих вітчизняних тракторах. Перший трактор «Джон Дір» купили 2006 року в лізинг, бо бракувало коштів. Протягом наступних років взяли ще два, також в лізинг, терміном на 2–3 роки. Так поступово почали виходити з кризи, розраховувалися з боргами, бо техніка почала працювати. З часом удосконалювали технологію, включили в сівозміну ріпак і сою, почали збільшувати частку кукурудзи, додали зернове сорго. Нині обробляємо в цілому близько 14 тис. га землі. І протягом цих років брали в банківських установах короткострокові позики під заставу майна чи врожаю, протягом року їх погашали. Однак, як порівняти з аграрними розписками, банківський кредит і лізинг дуже обтяжливі: на той момент 17–19% річних у банку, 28% — по лізингу. Нині банківську позику можна взяти під 26% річних, а техніку купити в лізинг — під 32%. Тому в запровадженні аграрних розписок ми вбачаємо прогрес. І цього року ми запланували в червні-липні продати вже 5000 т кукурудзи за форвардними контрактами під аграрні розписки. За допомогою цих коштів плануємо частково погасити кредити в банку й поповнити обігові кошти для виробничих потреб.

- Що б ви порадили аграріям, які мають намір оформити аграрні розписки або ще вагаються це зробити?

- Упорядкувати юридичні питання, що стосуються оформлення земельних паїв, бо договори оренди землі мають відповідати площам, які вони займають. Інакше розписки не оформити. А далі нема чого сумніватися — тут ризик мінімальний. Якщо ти знаєш, що в тебе якісний посівний матеріал, відпрацьована технологія, мінімальну врожайність ти отримаєш і таким чином виконаєш зобов’язання по контракту. А щодо ризиків, хочу зазначити, що сільське господарство — суцільний ризик, але якщо не ризикуєш — не досягнеш успіху. От ми не боїмося ризикувати. Коли 2008 року всі продавали кукурудзу нижче за собівартість і далі її вирощування вважалося ризикованим, ми посіяли — і не прогадали. Ми повинні бути першими. Наприклад, ми першими в Лохвицькому районі посадили 28 га саду, одні з перших почали сіяти сорго та квасолю. Ми переймаємо передовий досвід : побачивши, як в Голландії вирощують суниці, посадили і в себе за такою технологією. У Німеччині побачили, що фермери не лише продають ягоди та фрукти власного виробництва, а й дозволяють збирати їх усім охочим, сплачуючи за них меншу ціну, — наступного року запровадимо і в себе такий підхід. Тобто переймаємо все передове. Так і з розписками: почули, що в Полтавській області проходить такий пілотний проект, є компанія, якій можна довіряти, є світовий досвід — запровадили в себе. Це просто.

Джерело: The Ukrainian Farmer, Людмила Морозова