You are here

Share page with AddThis

Поширення і шкодочинність злакових бур’янів у посівах зернових культур

Новини
22.11.2016

Вадим Потьомкін, кандидат сільськогосподарських наук, менеджер з розвитку, компанія «Сингента» 


В умовах глобальних змін клімату на планеті й істотних коливань погоди протягом вегетаційного сезону особливо актуальним завданням стає отримання високих і, головне, стабільних урожаїв сільськогосподарських культур.

Помітне коливання параметрів зовнішнього середовища впливає і на бур’яни. Обстеження посівів в останні роки засвідчують тенденцію до поширення і зростання у північних регіонах країни кількості видів бур’янів, типово теплолюбних і ще донедавна характерних винятково для зони Степу. Наприклад, амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) поширилася на території Сумської і Чернігівської областей, а також на полях Полтавщини, Київщини і Вінниччини; посухостійкий вид багаторічних бур’янів березка польова (Convolvulus arvensis L.) сьогодні масово зростає не лише в зоні Степу, а й на полях Полтавської, Тернопільської, Хмельницької, Львівської областей. Популярний нині мінімальний поверхневий обробіток ґрунту призводить до накопичення насіння бур’янів у верхньому посівному шарі. Ця проблема вимагає ще більшої уваги при використанні технології прямої сівби. Як свідчать різні дані, технологія No-till в Україні дедалі поширюється. Відмова від механічного обробітку ґрунту, який у традиційній технології певною мірою слугував для контролю бур’янів, при нульовій технології корегує процес формування бур’янових угруповань у посівах сільськогосподарських культур.

Широке застосування гербіцидів як один із головних заходів регулювання чисельності бур’янів дозволило помітно зменшити засміченість полів, проте якісний склад бур’янів у посівах істотно не змінився. Низку специфічних бур’янів майже знищено, натомість поширилися інші адвентивні види: бромус покрівельний (Anisantha tectorum), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) та інші, які адаптувалися до нових умов.

Щоб визначити поширення злакових видів бур’янів у зернових культурах, група науковців із Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України під керівництвом М. П. Косолапа 2013 року обстежили посіви пшениці озимої в 10 областях України й АР Крим. Загалом було охоплено 46 районів і 112 населених пунктів.

У посівах озимих зернових культур Лісостепу і Степу України часто траплялися пирій повзучий, вівсюг і метлюг звичайний, а ще було виявлено 6 видів із роду Bromus.

Найбільше метлюга звичайного в посівах зернових культур спостерігалося в Одеській, Київській, Рівненській, Житомирській і Хмельницькій областях; вівсюга – у Київській, Житомирській, Хмельницькій і Рівненській областях; пирію повзучого – по всій території України; бромусу покрівельного – в усіх областях степової зони.

Озимий бур’ян метлюг звичайний – один із найнебезпечніших злакових бур’янів. Більшість виробників гадає, що метлюг не надто загрожує озимій пшениці. Причина такого ставлення в тому, що в перший період вегетації відрізнити сходи метлюга від сходів пшениці може тільки фахівець відповідної кваліфікації. Протягом усього періоду вегетації бур’ян майже непомітний у посіві, і лише перед збиранням він випереджає культурні рослини в рості, проникає у верхній ярус і швидко викидає волоть. На жаль, більшість агрономів помічає цей бур’ян у посівах лише в короткий період перед збиранням, коли змінити ситуацію вже неможливо. У всіх дослідах, навіть із низьким рівнем наявності в посівах озимої пшениці метлюга звичайного (6-15 од./м2), спостерігалася чітка тенденція до зниження врожайності. Якщо кількість цього бур’яну в посіві становила понад 100 од./м2, зниження врожаю сягало 7,5 ц/га, або ж 22% з коливаннями по дослідах від 5,9 до 8,3 ц/га. Вівсюг звичайний (Avena fatua) – другий серед найшкодочинніших видів бур’янів у зернових колосових культурах не лише в Україні, а й у всьому світі. Цей високорослий бур’ян (до 120 см) має кореневу систему, яка здатна проникати на 136-161 см у глибину і розширюватися вбік на 50 см.

Кількість рослин метлюга звичайного, од./м² Ступінь забур’яненості Урожай, ц/га

Зниження урожаю

ц/га %
0-5 Дуже низький 33,9 0,0 0,0
6-15 Низький 32,5 1,4 4,0
16-50 Середній 31,1 2,8 8,2
51-100 Високий 29,3 4,6 13,4
>100 Дуже високий 26,4 7,5 22,0

Достигання насіння у волоті розтягнуте в часі та відбувається згори вниз. Нижні крупні зернівки засмічують зерно, середні осипаються й забезпечують щорічне поновлення сходів, верхні лежать у ґрунті і зберігають життєздатність до 5 років. Сьогодні основні причини появи вівсюга в посівах – це покинуті необроблювані землі, поширення технології мінімального й нульового обробітку ґрунту, потрапляння насіння цього бур’яну з посівним матеріалом.

Чим швидше і чим потужнішу кореневу систему формує культура, тим вища її конкурентоздатність із вівсюгом звичайним. За даними Анни Таскаєвої (1988), вівсюг за рівнем шкодочинності в посівах зернових культур випереджає осот жовтий польовий і поступається лише осоту рожевому. За розрахунками й узагальненими даними, економічний поріг шкодочинності вівсюга в посівах озимої пшениці – 20 од./м2, ярої пшениці – 16 од./м2. Вірогідне зниження врожаю спостерігається за наявності в посіві вівсюга звичайного в середній кількості. Рівень втрат при цьому сягає 2,7 ц/га, або 6,4%. Шкода від одного стебла вівсюга – від 5,3 до 27,1 кг/га.

Контролювати злакові бур’яни в посівах зернових культур особливо складно. Злакові бур’яни набагато ближче до зернових культур, ніж дводольні, тому протизлаковий препарат повинен мати виключну селективність до зернових. Нестабільні погодні умови навесні під час застосування гербіцидів можуть викликати стрес у рослин культури, а відтак ще більшу чутливість до будь-якого зовнішнього впливу, зокрема й до обробки гербіцидами.

Сьогодні найбезпечніший гербіцид для контролю злакових бур’янів у посівах зернових культур – препарат АКСІАЛ компанії «Сингента». Аксіал розроблено для використання винятково в посівах зернових культур. Наявність у препараті антидоту гарантує відсутність жодних пошкоджень рослин культури після використання препарату.

За нормою витрати 1,0 л/га Аксіал повністю знищує більшість злакових бур’янів: метлюг звичайний, вівсюг звичайний, лисохвіст мишохвостиковий, пажитниця багатоквіткова, канареєчник канарський, види мишію. Ефективність застосування препарату проти названих бур’янів – не менше 90-95% залежно від виду бур’яну й погодних умов. Піноксаден (діюча речовина Аксіалу) є системним і протягом 48 годин поширюється по рослині злакових бур’янів, повністю зупиняючи ріст і поділ клітин. Повна загибель бур’янів із симптомами у вигляді хлорозу (пожовтіння) настає через 1-3 тижні після внесення препарату. Бур’яни на момент обробки повинні зійти і мати хоча б 2-3 листки для кращого їх контролю. Оптимальна фаза розвитку злакових бур’янів для надійного контролю препаратом – кущіння. Сурфактант «Адігор», наявний у складі препаративної форми, швидко розчиняє восковий шар, яким укрито злакові бур’яни, та сприяє проникненню діючої речовини всередину шкідливих рослин. Завдяки сурфактанту дощ, навіть через півгодини після застосування препарату, вже не впливає на ефективність його дії. Більшість злакових бур’янів сходять пізніше, ніж дводольні, але якщо треба знищити одночасно злакові й дводольні бур’яни, найкращий партнер для Аксіалу – препарат ДЕРБІ 175 SC, к.с. Сьогодні поєднання Дербі 175 SC, к.с. (0,07 л/га) + Аксіал 045 ЕС (1,0 л/га) – відпрацьована й перевірена бакова суміш, яку компанія «Сингента» рекомендує для комплексного вирішення проблем із бур’янами в посівах зернових колосових культур.