You are here

Share page with AddThis

Основні шкідники зернових культур 2014 року та досвід боротьби з ними

Новини
15.11.2016

В. Дубровін, технічний партнер ТОВ «Сингента» з підтримки та розвитку інсектицидів і гербіцидів на зернових культурах, кандидат сільськогосподарських наук


Серед основних шкідників зернових колосових культур найбільшої шкоди завдають близько 30 видів комах, кілька видів кліщів та нематод. За даними опитувань аграріїв, найбільше зерновим дошкуляють хлібні клопи, трипси, попелиці, хлібні жуки і злакові мухи. Рідше пригадують таких шкідників, як хлібні блішки, п’явиці, хлібний турун та цикадки.

Зима 2013-2014 років була теплою, а в період з мінімальними температурами ґрунт і посіви на більшій частині території України були вкриті шаром снігу 10-12 см. Перезимівля озимих культур, а також їх шкідників пройшла успішно, і навесні на наших полях разом із початком відновлення весняної вегетації з’явилися перші шкідники. 2014 року по всій території України спостерігалося раннє відновлення весняної вегетації, що сприяло отриманню доброго врожаю високої якості. Шкідники також почали виходити з місць перезимівлі на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних строків. Розселення шкідників цього року було відносно незначним.

Серед хлібних клопів найбільш поширені клоп шкідлива черепашка в Степовій зоні та види елії в Лісостепу та Степу. Міграція імаго, що перезимували, на поля відбувається, за різними даними, за середньодобової температури +9,5°С (Л. Л. Андреєв, 1940) або +13-14 °С (О. М. Шумакова, Н. М. Виноградова, 1958). Для їх виходу з місць зимівлі потрібна сума ефективних температур 50,9-68,8°С (О. А. Іванцова, 2013).

У північному Степу перехід середньодобової температури через +9,5°С спостерігався в кінці 3-ї декади березня, через +13°С – у 2-й декаді квітня, а сума ефективних температур досягла 50°С лише у 3-й декаді квітня. Масове заселення посівів клопами, які перезимували, в степовій зоні спостерігалося в 2-й декаді квітня, що збіглося з фазою виходу в трубку в озимої пшениці. Відкладання яєць – у 1-2-й декадах травня. Ембріональний період, за нашими спостереженнями, тривав 12-14 днів (рис. 1). За даними Управління захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України (О. Орлова, 2014), останніми роками спостерігається суттєве зменшення чисельності хлібних клопів, що обумовлено насамперед трофічним чинником. Унаслідок несприятливих умов для розмноження клопів продовжує зберігатися тенденція до зниження заселеності ними місць зимівлі.

Рис. 1. Ембріональний розвиток елії гостроголової

Середньозважені показники їх чисельності в Степу 2014 року становили 1,5 екз. / м², Лісостепу – 0,7 екз. / м², що на 10-20 % нижче, ніж 2013-го. Разом з тим слід зазначити, що, незважаючи на тенденцію суттєвого зменшення запасу цього шкідника в місцях зимівлі, відмічається досить високий рівень заселення ним посівів озимих у весняний період.

За нашими даними, висока чисельність імаго клопа-черепашки (понадпорогова кількість) спостерігалася лише локально у південних та центральних районах Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. Першим за шкодочинністю 2014 року майже на всій території України був трипс пшеничний. Його личинки зимують у ґрунті та на рослинних рештках на глибині 10 см, дуже рідко до 20 см. Личинки трипса, які перезимували, навесні стають активними вже за середньодобової температури +8°С і починають процес перетворення на пронімф і німф. Навесні 2014 року цей процес почався в кінці березня – на початку квітня і завершився до кінця квітня – початку травня. Розвиток пронімфи і німфи першої триває по 3-4 дні, німфи другої – близько 4-6 днів. Закінчення процесу перетворення німф на імаго і заселення рослин озимої пшениці та ячменю спостерігалося саме у фазі появи прапорцевого листка. Згодом дорослі комахи проникали всередину його піхви і до колосу, де вони живляться та добре захищені. Внаслідок живлення прапорцевий листок деформувався, що призводило до зниження асиміляційної здатності листової поверхні, знебарвлення і затримки розвитку листової пластинки, видозміни та відмирання верхніх листків, затримки виходу колоса з обгортки, його викривлення, часткової білоколосиці. Личинки першого віку смокчуть колоскові лусочки, квіткові плівки, зав’язь і зерно не формуються, що стає причиною виникнення череззерниці в колосках пшениці. Личинки другого віку концентруються в борозенці зернівки під колосковою лускою з боку, протилежного борозенці, сприяючи деформації та зниженню маси зерна (воно стає щуплим зі зменшеними натурною масою та масою 1000 насінин). Поширеність злакових попелиць протягом 2014 року була помірною. Більша шкода від них спостерігалася на ярому ячмені, вівсі та на пізніх ярих – кукурудзі й сорго. Найпоширеніший вид – велика злакова попелиця, рідше траплялися звичайна та ячмінна. Відродження яєць, що перезимували, відбувається навесні при температурі +8-10°С. Згодом безкрилі самки-засновниці народжують крилатих самиць-розселенок, які перелітають всередину поля на незаселені рослини. За нашими даними, поява крилатих самиць-розселенок спостерігалася вже в 1-й декаді квітня по всій території України, а в Степовій зоні, навіть наприкінці березня. Максимальна кількість попелиць – у 3-й декаді травня – 1-й декаді червня. Вони живилися на верхніх листках та на молодому колосі. На кукурудзі та сорго попелиці цього року були більш поширені, порівняно з минулим.

Найбільша їх шкода проявляється в тому, що всі види попелиць є переносниками вірусу жовтої карликовості ячменю, який уражує практично всі культурні злаки. На листках уражених рослин з’являється золотаво-жовте забарвлення, яке розповсюджується зверху вниз і переважно з країв листків. Листя у хворих рослин стає жорстким і розміщується більш вертикально, ніж у здорових. При захворюванні спостерігається низькорослість, колоски часто не утворюються, коренева система розвивається повільно, формується щупле невиповнене зерно.

Інтенсивна технологія вирощування зернових культур неможлива без інтегрованого захисту від шкідливих організмів. Ефективним проти шкідників буде застосування всіх технологічних заходів разом: правильна сівозміна, підготовка насіння, якісний обробіток ґрунту та доцільне використання інсектицидів. Економічний поріг шкодочинності залежить від двох головних факторів: вартості втраченої продукції та вартості обробітку. Останніми роками паритет цін на продукцію та інсектициди змістився в бік подорожчання саме продукції, тому рекомендовані раніше пороги шкодочинності варто зменшити. Так, вартість обробітку одного гектара інсектицидом ЕНЖІО® дорівнює приблизно ціні 60 кг / га (!) зерна пшениці. А потенційні втрати урожаю, наприклад, уже від 1 шт. / м² імаго клопа-черепашки становлять 50 кг / га (В.Т. Альохін, 1996), втрата 10 колосків на 1 м² від зараження вірусом жовтої карликовості рослин через живлення попелиць дорівнює втратам зерна близько 100 кг / га, втрати маси колоса від наявності 20 личинок трипса становлять 15 %, тобто при заселенні третини колосків, загальні втрати врожаю становитимуть біля 200 кг / га. Якщо на посіві присутні 3-4 види шкідників, навіть в допороговій чисельності, – втрати врожаю сягають від 300 кг / га і більше.

Сучасна стратегія боротьби зі шкідниками зернових повинна будуватися за принципом застосування інсектицидів на випередження, запобігаючи масовому заселенню посівів та розмноженню шкідників. Дотримуючись такого підходу, а також користуючись рекомендаціями спеціалістів компанії «Сингента» щодо оптимального часу обробки, чергування контактних та контактно- системних препаратів, передові господарства спрацювали дуже ефективно і вчасно.

Унікальний системно-контактний інсектицид Енжіо® містить дві ефективні діючі речовини: неонікотиноїд тіаметоксам і піретроїд лямбда-цигалотрин. Обидва компоненти з різних напрямків діють на нервову систему комах. Тіаметоксам відрізняється від інших неонікотиноїдів тим, що має найбільшу розчинність у воді – 4,1 мг / л. Така його властивість обумовлює виключну системність. Тобто речовина проникає в клітинний сік, стає частиною рослини і рухається від клітини до клітини. Серед інших важливих переваг Енжіо®:

• швидкий стоп-ефект лямбда-цигалотрину;
• тривала (до 30 днів) і висока (до 90 %) ефективність після застосування;
• унікальна ЗЕОН®-технологія мікрокапсуляції препарату посилює його стійкість до ультрафіолетових променів та до змивання – дощ навіть через годину після внесення не зменшує його ефективності, яка залишиться на рівні 90 %;
• на відміну від фосфорорганічних інсектицидів відсутній фітотоксичний вплив Енжіо® в бакових сумішах з іншими пестицидами, що особливо актуально при використанні його з гербіцидами та фунгіцидами;
• «вігор» – ефект тіаметоксаму позитивно впливає на обмін речовин і посилює ростові процеси рослин;
• гектарна норма Енжіо® 0,18 л / га містить одну гектарну норму АКТАРА® і майже дві КАРАТЕ® ЗЕОН.

Сезони щороку різняться, завдяки цьому спеціалісти-аграрії вчаться працювати краще, набувають практичного досвіду. З надією дивимося у майбутнє та сподіваємося на сприятливі умови нового сезону.