You are here

Share page with AddThis

МІЛАГРО® — сучасний найм’якший страховий гербіцид із широким періодом застосування на кукурудзі

Новини
21.11.2016

Роман Анатолійович Гутянський, к. с.-г. н., ст. наук. співроб. лабораторії рослинництва і сортовивчення, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України 


Вирощування кукурудзи для українських сільгоспвиробників сьогодні економічно найвигідніше, адже у неї майже вдвічі вища урожайність порівняно з іншими зерновими, стабільно привабливі ціни та високий попит. проте бур’яни завдають чималих втрат урожаю зерна і зеленої маси кукурудзи, бо конкурують із нею за світло, мінеральні речовини і ґрунтову вологу.

Як свідчать результати багаторічних досліджень Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України, найпоширеніші бур’яни у посівах кукурудзи як пізньої ярої культури — це плоскуха звичайна, мишій сизий і щириця звичайна. На їхню частку в загальній потенційній забур’яненості ґрунту припадає майже 65% загальної кількості всіх бур’янів, які ростуть у посівах цієї культури. Поряд з ними в посівах кукурудзи трапляються й інші ярі види бур’янів: лобода біла, гірчак розлогий, чистець однорічний, гірчиця польова, фалопія березковидна, паслін чорний, щириця біла, осот городній, редька дика, калачики занедбані тощо.

Нерідко трапляються в посівах кукурудзи зимуючі бур’яни, особливо якщо її вирощують за технологією no-till. Це зірочник середній, фіалка польова, талабан польовий, куколиця біла, грицики звичайні, ромашка непахуча, підмаренник чіпкий, скереда покрівельна тощо.

Осот рожевий, березка польова, осот жовтий, кульбаба лікарська, подорожник великий та інші дводольні багаторічні бур’яни стали нині масовими в посівах кукурудзи. Серед злакових багаторічних бур’янів помітно поширився в посівах кукурудзи пирій повзучий. Найбільше його в господарствах, де вирощують багаторічні трави.

Досить серйозно, як свідчать наші останні експедиційні дослідження, посіви кукурудзи засмічують падалиця гречки посівної і проса посівного. Останній вид вельми поширився на багатьох полях, особливо в степовій зоні, і завдає чималої шкоди посівам кукурудзи, бо сформував резистентність до багатьох гербіцидних сполук. Крім гречки посівної і проса посівного, посіви кукурудзи інколи забур’янює падалиця соняшнику, це пов’язано з перенасиченням ним сівозмін, особливо на сході та півдні України.

Отже, контроль бур’янів у посівах кукурудзи має першочергове значення для успішного вирощування цієї культури. Найраціональніше організувати захист посівів кукурудзи від бур’янів за допомогою страхових (післясходових) гербіцидів. У період вегетації культури простіше визначитися з рівнем і типом забур’яненості, тому з огляду на видовий склад бур’янів є можливість вибрати потрібний гербіцид. Крім того, одночасно з страховими гербіцидами можна застосовувати інсектициди, фунгіциди, регулятори росту рослин, мікродобрива тощо.

До страхових гербіцидів, які офіційно дозволено застосовувати в посівах кукурудзи, належить сучасний сульфонілсечовинний препарат МІЛАГРО® (діюча речовина — нікосульфурон, 240 г/л; препаративна форма — концентрат суспензії). Цей препарат — післясходовий гербіцид системної дії для знищення однорічних і багаторічних злакових та основних малорічних бур’янів у посівах кукурудзи. Стисло інформацію про чутливість окремих бур’янів до гербіциду Мілагро® наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Чутливість окремих бур’янів до гербіциду Мілагро 240 SС

Чутливість      бур’янів      

Види бур’янів 
Чутливі   Мишій сизий, мишій зелений, плоскуха звичайна, пальчатка кровоспинна, вівсюг звичайний, сорго алепське, або гумай (з насіння й коренів), пирій повзучий, елевсина індійська, просо волосовидне, тонконіг  (види), пажитниця (види), гірчиця польова, редька дика, суріпиця звичайна, щириця біла, щириця звичайна, щириця жминдовидна, гірчак шорсткий, галінсога дрібноквіткова, портулак городній, комеліна  звичайна, зірочник середній, ромашка (види), грицики звичайні, талабан польовий  
Середньочутливі  Лобода біла, паслін чорний, канатник Теофраста, сить бульбоносна, дурман звичайний, чистець однорічний
Малочутливі  Свинорий пальчастий, осот рожевий, хвощ польовий, березка польова, осот жовтий 

У гербіциду Мілагро® такий механізм дії на бур’яни. Листки й стебла бур’янів поглинають діючу речовину препарату — нікосульфурон, яка флоемою та ксилемою переноситься до меристемних тканин, і далі вона переміщується до кореневої системи бур’янів. Нікосульфурон припиняє поділ клітин, блокуючи синтез ферменту ацетолактатсинтази (ALS), що відповідає за біосинтез основних амінокислот. Бур’яни припиняють свій ріст і не конкурують із культурою за поживні речовини та вологу і з часом гинуть.

Швидкість дії Мілагро® залежить від фази розвитку і фізіологічного стану бур’янів та від метеорологічних умов на момент застосування препарату. Ознаки гербіцидної дії у сприятливих умовах: найчутливіші бур’яни припиняють рости протягом 6 годин після обприскування, через 7–8 діб бур’яни набирають червонуватого відтінку, а повна їх загибель настає протягом 7–20 діб після обробки.

Гербіцид Мілагро® — найбільш селективний до кукурудзи серед усіх відомих сульфонілсечовинних препаратів. Посіви кукурудзи обприскують цим гербіцидом у фазі від 3 до 10 листків культури включно (якщо листки кукурудзи не перекривають доступ робочого розчину до бур’янів). Застосовують препарат у нормі витрати 0,16–0,2 л/га з додаванням поверхневоактивної речовини (ПАР) з розрахунку концентрації робочого розчину 0,1%. Додавати ПАР треба тому, що у листків злаків — найпроблемніших для кукурудзи бур’янів — потужний епідерміс, а зовнішні стінки клітин нерідко інкрустовано кремнеземом. Крім того, поверхня листків і стебел опушена, щоб оберігати надземні органи рослин від різких коливань довколишніх умов. Ці особливості фізично перешкоджають діючій речовині гербіциду проникати в листкову пластину чи стебло злаків. Тому, щоб зменшити силу поверхневого натягу і запобігти зниженню ефективності препарату, слід обов’язково додавати ПАР.

Найдоцільніше застосовувати гербіцид Мілагро® у період активного росту бур’янів в інтервалі температур від +15 °С до +25 °С. Максимальна ефективність досягається, якщо обробляти однорічні злакові і дводольні бур’яни у фазі 1–5 і 1–4 листків відповідно, а багаторічні злакові — при їх висоті 15–25 см. Препарат пригнічує розвиток багаторічних коренепаросткових бур’янів, якщо його застосовувати у фазі розетки в осотів (діаметр розетки — 5–8 см) і при довжині березки польової не більше як 10–15 см. Для контролю однорічних злакових і дводольних бур’янів досить 0,18 л/га Мілагро®. Максимальна норма витрати препарату застосовується у разі переростання бур’янів, великої забур’яненості багаторічними злаковими бур’янами (сорго алепське (гумай), пирій повзучий), у несприятливих метеорологічних умовах.  

Препарат Мілагро® вносять лише наземним обприскуванням. Перед приготуванням робочого розчину, щоб не допустити зниження ефективності дії гербіциду, ретельно перевіряють чистоту бака, трубопроводів і розпилювачів та справність цілого обприскувача. Потім визначають кількість і рівномірність подачі води через розпилювачі і порівнюють з розрахунковими даними за витратою робочого розчину на 1 га. Робочий розчин готують безпосередньо перед обприскуванням. Для цього бак обприскувача заповнюють чистою водою на 1/2 об’єму, вмикають режим змішування і додають потрібну кількість гербіциду. ПАР завжди додають у робочий розчин в останню чергу, коли бак обприскувача заповнено вже на 3/4 об’єму. Потім доливають у бак воду до повного об’єму при ввімкненому режимі змішування. Важливо, що режим змішування має бути увімкнено, щоб підтримувати робочий розчин в однорідному стані. Якщо в баковій суміші використовують гербіцид з іншими пестицидами, рекомендовано таку послідовність змішування препаратів: водорозчинні гранули (в. г.) > змочуваний порошок (з. п.) > вододисперсні гранули (в. д. г.) > Мілагро® > концентрат емульсії (к. е.) > водорозчинний концентрат (в. р. к.) > водний розчин (в. р.). Якщо один із компонентів бакової суміші має водорозчинну упаковку, його треба розчиняти в першу чергу, а вже потім додавати партнерські компоненти бакової суміші. Пестициди у формі в. г, в. д. г., з. п. спочатку розчиняють у воді (готують маточний розчин), а потім додають потрібну їх кількість у бак обприскувача у відповідній послідовності. Кожний наступний компонент додають після повного розчинення попереднього. Норма витрати робочого розчину — 200–400 л/га. Робочий розчин слід використати в день приготування.

Обприскування проводять уранці або ввечері при швидкості вітру до 4–5 м/с, не можна допускати знесення препарату на сусідні культури. Під час обробки слід уникати перекриття смуг внесення. Не варто проводити обприскування при рясній росі і в дощову погоду. Сильні опади протягом 4 годин після внесення препарату можуть знизити ефективність його дії на бур’яни. Нижчі за +8 °С і вищі за +25 °С температури сповільнюють у рослинах бур’янів процеси метаболізму. Для ефективної дії гербіциду на бур’яни треба уникати міжрядних обробок культури за 7 діб до та через 10–14 діб після застосування препарату. У нас чималий досвід використання в посівах кукурудзи діючої речовини препарату — нікосульфурону. Зокрема, ми п’ять років досліджували (табл. 2) ефективність нікосульфурону залежно від рівня забур’яненості посівів кукурудзи насамперед злаковими бур’янами. Щоб створити різні рівні забур’яненості, ми вручну вносили просо посівне під передпосівну культивацію в нормах 1, 3 і 5 млн насінин/ га. Моделювання бур’янів саме цією культурою пояснюється тим, що просо біологічно близьке до таких видів, як плоскуха звичайна і мишій сизий, які навіть отримали назву злакових просовидних бур’янів. До того ж за останні роки просо посівне стало поширеним засмічувачем полів і рудеральних місцезростань у нашій країні.

Таблиця 2. Сира маса бур’янів (г/м2) наприкінці вегетації та урожайність кукурудзи на зерно залежно від рівнів забур’яненості посіву (середнє за 2009–2013 рр.) 

Варіант   Всього 

Зокрема

Урожайність, т/га 
проса посівного  злакових просовидних  дводольних малорічних 
      1 млн/га     
Контроль  1158 328  585  162  1,85 
Нікосульфурон  203  25  139  4,09 
       3 млн/га     
Контроль  1251  732    103 1,53 
Нікосульфурон 108  11   18 3,92 
      5 млн/га     
Контроль  1469  925  364 137 1,13 
Нікосульфурон 348  119  169 14 3,54 

Технологія вирощування кукурудзи була традиційною для зони. Попередник культури — ячмінь ярий. Основний обробіток ґрунту проводили за типом покращеного зябу. Передпосівна підготовка передбачала ранньовесняне боронування і дві культивації. Під останню вносили мінеральні добрива з розрахунку N60P60K60. Висівали ранньостиглий гібрид, а на другий день після сівби поле коткували. Нікосульфурон застосовували в мінімально рекомендованій нормі у фазі 3–5 листків у кукурудзи. Протягом вегетації проводили міжрядні обробки.

Згідно з проведеними дослідженнями, в середньому по фонах забур’яненості і двох термінах обліків найтоксичнішим нікосульфурон був для дводольних малорічних бур’янів, серед яких домінувала щириця звичайна; їх загибель у середньому становила 83%. Зниження кількості злакових однорічних бур’янів і проса посівного становило відповідно 66% і 70%. Усі бур’яни і просо посівне загалом на час першого обліку гинули лише на 67%, а на час збирання урожаю — на 70%. Проте вцілілі рослини були дуже пригніченими і зниження їх сирої маси порівняно з контролем на час збирання урожаю становило для злакових однорічних, дводольних малорічних бур’янів і проса посівного відповідно 70, 89 і 89%. Невисокий рівень забур’яненості коренепаростковими бур’янами (осоти рожевий і жовтий, березка польова) та нерівномірний їх розподіл на дослідному полі не дозволили цілком певно встановити вплив нікосульфурону на ці види.

П’ятирічні дослідження не дали змоги також виявити чіткі закономірності у зміні ефективності гербіциду в контролі бур’янів залежно від їх щільності. Можна тільки говорити про певну тенденцію до зменшення токсичного впливу мінімальної норми внесення препарату на бур’яни при зростанні їх кількості. Імовірно, у разі великої забур’яненості посіву кукурудзи злаковими просовидними бур’янами треба застосовувати максимальні норми витрати препарату.

Визначення певних елементів структури врожаю кукурудзи на зерно засвідчило, що різниця в забур’яненості посіву в окремих варіантах досліду суттєво не вплинула на густоту стояння культурних рослин. Водночас збільшення кількості й маси бур’янів призводило до збільшення відсотка рослин кукурудзи, у яких формувалися недорозвинуті качани. До них віднесено також рослини кукурудзи із сильною череззерницею і недозрілі. А в контролях узагалі майже у третини рослин не було качанів. Урожайність залежала від рівня забур’яненості посіву. Найбільшою вона була за найнижчого рівня забур’яненості.

Нікосульфурон застосовується як самостійно, так і в бакових сумішах із гербіцидами ПІК™ДІАЛЕН СУПЕР®ПРІМА™КАЛЛІСТО®ЕСТЕРОН™ЛАНЦЕЛОТ™. Не можна змішувати його з гербіцидами на основі піридату і бентазону, а також застосовувати в суміші з гербіцидами на основі 2,4–Д (знижується ефективність проти злакових бур’янів). Досліди Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України встановили високу ефективність використання у фазі 3–5 листків у кукурудзи на зерно бакової суміші ПРИМЕКСТРА ГОЛД® із нікосульфуроном. За трирічними даними, ця композиція забезпечувала прибавку урожайності зерна 2,75 т/га порівняно з контролем (із бур’янами). Це майже не поступалося тій прибавці, яку отримали у варіанті з ручними пр полюваннями (контроль, без бур’янів) — 2,86 т/га. На основі цих досліджень колектив авторів (В. С. Зуза, Р. А. Гутянський, В. Г. Матвієць) розробив «Спосіб боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи в післясходовий період». Виробнича перевірка цього способу 2012 року в ДП ДГ «Елітне» (Харківський р-н Харківської обл.) підтвердила зниження загальної маси бур’янів на 97%, що сприяло підвищенню врожайності кукурудзи на зерно на 0,75 т/га.

Не бажано застосовувати нікосульфурон у баковій комбінації з регуляторами росту рослин (не мікродобривами). Наша спроба поєднати в баковій суміші нікосульфурон + Діален Супер® + регулятор росту рослин, який своєю стимулюючою дією послабив токсичний вплив гербіцидів на бур’яни, що призвело до зниження ефективності хімічного прополювання.

Особливо це позначилося на загальній масі бур’янів, яка була на 15% більшою порівняно з варіантом, де гербіциди вносили в баковій суміші без регулятора росту рослин. Зростання загальної забур’яненості у варіанті з регулятором росту спричинило зниження урожайності кукурудзи порівняно з баковою сумішшю гербіцидів (без регулятора росту рослин). Аналіз окремих елементів урожаю кукурудзи на зерно показав, що основна причина його зниження у варіанті, де в баковій суміші з гербіцидами застосовували регулятор росту рослин, — зменшення кількості качанів на рослині, урожайності качанів та виходу зерна з качана.

Нікосульфурон сумісний з інсектицидами групи синтетичних піретроїдів. Водночас при обробці посівів кукурудзи слід уникати його внесення з фосфорорганічними інсектицидами (використовувати їх за 7 діб до або через 4 доби після внесення гербіциду).

Насамкінець слід наголосити, що головна перевага Мілагро® — відсутність післядії на наступні культури у сівозміні. Зокрема, після застосування Мілагро® немає жодних обмежень щодо сівби культур у рік застосування препарату (восени) та навесні наступного року.