You are here

Share page with AddThis

Фузаріоз. Чи знаємо ми ворога в обличчя?

Новини
10.11.2014

Світлана Чоні, канд. с/г наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку фунгіцидів, протруйників та насіння зернових культур, ТОВ «Сингента»


Вегетаційний період 2014 року видався дуже непростим для аграріїв. Прогнози метеорологів не справдилися: замість спекотного й сухого літо було хай і не холодне, але з чималими коливаннями температур у вегетаційний період, з такою кількістю вологи, якої вистачило б, мабуть, на два, а в окремих регіонах і на три роки.

Нині перед хліборобами стоїть кілька питань:


  • Чи дозволять погодні умови зібрати врожай без великих утрат кількості і якості?
  • Яка наразі якість зерна, котре ще стоїть на колосі в полі?
  • Якої якості насіннєвий матеріал ми отримаємо?
  • Чим захистити насіння перед висівом?

Ці питання турбують кожного, хто виходить у поле зернових, бо те, що ми там бачимо зараз, не може не турбувати. Сьогодні в усіх регіонах України масово проявилися симптоми фузаріозу, які дуже чітко помітно на колосі. Чим це загрожує і наскільки симптоми небезпечні? Розглянемо фенотипічні й морфологічні особливості збудника докладніше.

Візуальні симптоми розвитку фузаріозу на колосі – це, по-перше, посвітління окремих колосків на тлі загального забарвлення колосу в період молочно-воскової стиглості; по-друге, утворення жовто-рожевого нальоту на поверхні окремих колосків або всього колосу в період повного дозрівання. Ці симптоми добре знайомі всім виробникам, і сплутати їх з іншими хворобами неможливо. Проте це далеко не всі симптоми прояву хвороби.

Рис. 1. Колосся пшениці з візуальними ознаками розвитку фузаріозу

Розвиватися хвороба починає ще з насіння, тому симптоми можна побачити вже з моменту сходів. Перший очевидний прояв фузаріозу – загнивання насіння і проростків у полі. Помітити його важко, бо для діагностики треба провести детальний моніторинг з розкопуванням проростків і насіння та наступну діагностику в лабораторних умовах. Річ у тім, що схожі симптоми викликає ціла низка мікроорганізмів. Як правило, в Україні нехтують діагностикою кореневих гнилей у період сходів, аргументуючи це тим, що насіння було протруєно, отже, захищено. Надалі шкодочинність фузаріозів проявлятиметься у зимовий період, до того ж узимку можливі варіанти прояву хвороби: це або кореневі гнилі в разі малосніжної зими, або збудники в патогенному комплексі, що їх називають сніговою пліснявою. Навесні спостерігаються ті самі кореневі гнилі, але вже вторинної кореневої системи, прикореневі гнилі й розвиток листкової форми фузаріозу. І лише в період молочно-воскової стиглості проявляються найзагрозливіші симптоми – фузаріоз колосу.

Щоб глибше зрозуміти проблему, розгляньмо склад фузаріозного комплексу на території нашої країни. В науковій літературі описано 21 вид грибів роду Fusarium, які найчастіше наявні в патогенному комплексі України. На зернових колосових культурах особливо небезпечні залежно від року 6–10 видів. У мікологічному комплексі найпоширеніші і найбільш шкодочинні F. graminearum, F.culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. heterosporum, F. gibbosum, F. avenaceum і F. verticillioides (Sacc) Nirenberg (F. moniliforme).

Тут використано систематизація грибів роду Fusarium різних авторів. Слід завважити, що в номенклатурі видів відбулися певні зміни відповідно до сучасних концепцій. Відтепер використовують систематику, ухвалену на VІІІ Міжнародній нараді з грибів роду Fusarium, де вирішено було вид F.moniliforme перейменувати на F. verticillioides. За систематикою В. Й. Білай, до секції Sporotrichiella належить гриб F. sporotrichiella (переіменований з F. sporotrichioides) та його різновиди: F.sporotrichiella var. poae, F. sporotrichiella var. tricinctum. Німецькі науковці Вольфганг Ґерлах і Хельгард Ніренберг (Wolfgang W. P. Gerlach, Helgard Nirenberg 1982) до секції Sporotrichiella відносять F. poae, F. sporotrichioides, F. tricinctum, F. chlamydosporum та різновид F. sporotrichioidesvar. Minus. (С. В. Ретьман, Т. М. Кіслих, Т. Ю. Гагкаєва).

Навіщо це заглиблення в систематику грибів роду Fusarium? Насамперед для того, щоб виробники усвідомлювали: фузаріоз – це цілий комплекс схожих за будовою і розвитком мікроорганізмів, кожен із яких, крім спільних рис, має свої особливості, які проявляються при певних умовах. А отже, не можна не враховувати ці особливості, розробляючи систему захисту від збудників. Правильно вибудувати систему захисту, враховуючи всі аспекти й нюанси, досить непросто.

Кожен із названих видів має характерні симптоми, притаманні лише йому, і треба розуміти, що від процентного співвідношення видів у кожному конкретному агроценозі залежить можливість чи неможливість візуалізації симптомів хвороби в полі та час її візуалізації. Розгляньмо, які збудники мають у полі видимі симптоми.

Табл. 1. Здатність грибів роду Fusarium викликати типові симптоми фузаріозу

 

Як видно з таблиці, далеко не всі збудники фузаріозного комплексу залишають видимий слід на колосі під час його достигання. Відтак можливість візуальної діагностики спиратиметься передусім на відсоткове співвідношення різних збудників.

З наукових праць, здійснених в Україні, країнах СНД і Європи, випливає, що наразі простежується чітка тенденція до зменшення кількості видів у патогенному комплексі збудників фузаріозу колосу. Частота ізоляції типових для наших умов збудників, як-от F. graminearum і F. сulmorum, поступово зменшується, а домінувати починають гриби, які можуть розвиватися в посушливих погодних умовах. Небезпека цих збудників у тому, що візуалізувати їх у стадії формування зерна в умовах кожного конкретного господарства досить важко. Крім безпосередньої загрози насіннєвому матеріалу і його якості, збудники секції Sporotrichiella, які переважають у патогенному комплексі, продукують трихотецинові мікотоксини. Ці речовини можуть викликати гостре отруєння у людей і тварин, крім того, дослідження показують, що в лабораторних умовах штами F. Sporotrichiella при температурі +26...28 ˚С здатні втричі швидше синтезувати й накопичувати мікотоксини.

Доведено, що на формування видового складу і співвідношення видів суттєво впливають погодні умови, зокрема режим зволоження. Головну роль тут відіграють не всі опади за сезон, а лише ті, які випали в період цвітіння до дозрівання зерна, – саме вони визначають рівень розвитку і поширення хвороби. В умовах України, якщо кількість опадів у період цвітіння і дозрівання зерна не перевищуватиме 50 мм, домінуватиме в комплексі Fusarium poae (Peck) Wollenw in Lewis, а при високому рівні зволоження, що цьогоріч характерно для 85 % території України , – F. graminearum. Cаме тому в посушливі роки важко діагностувати фузаріоз колосу і саме тому його зараз можна діагностувати майже на всій території нашої країни, крім окремих областей на півдні і південному сході.

Сьогодні багато аграріїв питають у представників хімічних компаній і науковців, чому після трьох, а то й чотирьох хімічних обробок на їхніх полях спостерігаються всі характерні симптоми розвитку фузаріозу. Спробуємо відповісти на це питання, а для початку розглянемо повний цикл розвитку хвороби.

Збудники зберігаються в ґрунті, на рослинних рештках і в рослинах, які зимують, у вигляді міцелію, хламідоспор і перитеціїв. Навесні первинне зараження спричиняють аскоспори або конідії, уражується надземна частина рослин. У весняно-літній період кількість генерацій залежить від погодних умов. Пізні заморозки і зворотні холоди сприяють розвитку захворювання, коливання температур протягом доби чи протягом кількох тижнів так само стимулюють утворення додаткової кількості конідій. Крім того, внаслідок внесення азотних добрив у стресових умовах збільшується спороношення збудника і зменшується здатність рослини опиратися вторгненню патогена.

Рис. 2. Цикл розвитку грибів роду Fusarium

Протягом 2014 року спостерігалася чимала кількість симптомів розвитку фузаріозу на листі. До речі, головна помилка цьогорічної фітосанітарної діагностики – те, що багато сільгоспвиробників сплутали симптоми розвитку фузаріозу на листі з симптомами піренофорозу. За погодних умов 2014 року поля, уражені піренофорозом, миттєво згорали протягом 1–1,5 тижнів. У ході детальних лабораторних аналізів переважна більшість випадків з підозрою на піренофору показала розвиток фузаріозу в листковій формі.

Найпоширеніший шлях інфікування колосу пшениці фузаріозом – зараження його під час цвітіння через виступаючі пиляки. Згодом біля основи колоскових лусочок з’являються перші симптоми у вигляді бурих водянистих плям. Характерна ознака – завчасне дозрівання окремих колосків, які виділяються білим кольором на тлі зеленого недозрілого колосся.

Рис. 3. Ураження в період цвітіння

Інфекція також може проникнути в колос із краплями дощу чи роси вже після піку цвітіння. У цьому разі розвиватиметься інший тип зараження, який призводить до накопичення мікотоксинів, але вже без видимих симптомів, на колосі й зерні. Це стосується найпоширенішого збудника цього вегетаційного періоду – Fusarium graminearum. Інші збудники можуть розвиватися й заражувати рослини протягом усього періоду вегетації та викликати, крім фузаріозу колосу, інші хвороби, як-от снігова пліснява, фузаріозна коренева гниль (відмирання продуктивних стебел, пустоколосиця, щуплість зерна).

За такої погоди й рясних дощів уражені фузаріозом колоски можуть вкриватися ще й нальотом сапрофітних грибів Alternaria i Cladosporium, від чого вони стають чорними. Ураження колосу завжди спричиняє ураження зерна. На зерні захворювання має такі ознаки: білувата крейдоподібна поверхня, повна втрата блиску і склоподібності, пухкий, крихкий ендосперм, зморшкуватість і плюсклість із вдавленою глибокою борозенкою, зернівка павутинового нальоту гриба в цій борозенці або зародкові, зародок нежиттєздатний, на зрізі темний. Раннє, найнебезпечніше зараження колосу у фазі цвітіння викликає утворення плюсклого неповноцінного зерна з низькою або втраченою життєздатністю. Таке зерно легко відвіюється під час сортування. При пізньому ураженні зерно це за величиною не відрізняється від здорового, однак його посівні якості знижуються, а у вологій камері через один-три дні на ньому з’являється наліт гриба. Під час зберігання хворого зерна на токах, у буртах чи зерносховищах, якщо його вологість сягає 18 % і більше, хвороба інтенсивно розвивається й поширюється, її грибниця склеює масу зерна у тверді грудки. Це засвідчує сапрофітні властивості збудників Fusarium. Отже, хворе зерно найнебезпечніше, бо в ньому є інфекція, яка слугує джерелом ураження іншого насіння під час зберігання. У разі висівання насіння з прихованою інфекцією можлива загибель сходів або ослаблення рослин. Такі рослини чутливіші до ґрунтової й аерогенної інфекцій.

Рис. 4. Симптоми розвитку фузаріозу колосу при пізньому ураженні

Саме тому методи боротьби з фузаріозом, зокрема й фузаріозом колосу, мають бути нешаблонними і повинні враховувати всі біологічні особливості патогена.

Загальне правило в боротьбі з фузаріозом колосу в Україні й інших європейських країнах – застосування фунгіцидів триазольної групи в період цвітіння. У разі вчасного внесення триазоли запобігають розвитку фузаріозу – блокують розвиток ростових трубок у момент їх проростання. Тому якщо на момент обробки колос не було інфіковано, мікотоксини в зерні не утворюватимуться. Обробку слід проводити в момент появи першої квіточки на полі – у цьому випадку вона буде вчасною і доцільною.

Однак на практиці досягти ідеального результату винятково з триазольними фунгіцидами неможливо. Цвітіння одного колосу триває 3–5 днів, але залежно від погодних умов може затягнутися до 6–10 днів, крім того, рослини на полі не перебувають одночасно в однаковій фазі. Тому часто виникає ситуація, що на момент застосування фунгіцидів частину рослин уже інфіковано, спори гриба проникли всередину колоса і там розвиваються, отож фунгіциди триазольної групи не дадуть максимального результату.

Головна передумова ефективного захисту від фузаріозу – вчасне застосування засобів захисту. На жаль, цього року погодні умови не дали змоги вчасно застосувати фунгіциди, і це велика проблема. Внаслідок тривалих дощів обробка зернових культур по колосу затягнулася на 1,5–2 тижні, і коли фунгіцид було нанесено, біологічна ефективність його застосування становила лише 15–45 %. Саме тому зараз треба усвідомити повну картину небезпеки, і докласти всіх зусиль, щоб захистити урожай 2015 року.

Найперша передумова захисту зерна – це вибір якісного протруйника, який повністю відповідатиме фітосанітарному стану кожної конкретної партії насіннєвого матеріалу, фітосанітарному стану кожного конкретного агроценозу, строкам та термінам висіву зернових культур, довгостроковому прогнозу погодних умов.

Сьогодні діюча речовина № 1 у світі для захисту від фузаріозів на початковому етапі розвитку рослин – флудиоксоніл. Кількість насіння, обробленого препаратами, які містять флудиоксоніл, щороку зростає, і нині в різних країнах воно сягає від 30 до 41 %. Беззаперечну ефективність цієї діючої речовин зумовлює низка чинників. Передусім флудиоксоніл належить до хімічної групи фенілпіролів, що їх на світовому хімічному ринку представлено тільки як протруйники насіння. Препаратів із групи фенілпіролів, які застосовуються в період вегетації, не існує, а отже, у збудників мінімальні шанси створити стійкі раси до цієї хімічної групи. І це важливий чинник, адже рід Fusarium на рівні базидіальних грибів має вірулентну здатність, максимально високу в мікологічному царстві.

За способом проникнення флудиоксоніл належить до контактних препаратів, і завдяки періоду напіврозпаду він максимально довго затримається на насінні. За даними довідника пестицидів, період розпаду флудиоксонілу – 390–530 діб залежно від типу ґрунту. Це найдовший час для протруйників. Завдяки контактній дії і тривалому періоду напіврозпаду флудиоксоніл набагато ефективніше стримує розвиток комплексу мікроорганізмів, який називають сніговою пліснявою (див. рис.). Завважмо, що сьогодні науковий світ трактує снігову плісняву як комплекс мікроорганізмів, зокрема й грибкової природи, до складу яких входять гриби роду Fusarium, серед них F. nivale(анаморфа Micridochium nivale).

Рис. 5. Ефективність флудиоксонілу проти збудників хвороб в осінньо-зимовий період

Рис. 6. Ефективність флудиоксонілу порівняно з триазолами

Рис. 7. Хвороби, які контролює флудиоксоніл

Викладене вище підтверджують перші зразки насіннєвого матеріалу з південних регіонів, які надійшли до лабораторії компанії «Сингента»: ураження фузаріозами сягає від 54,5 до 100 %.

Рис. 8. Фітосанітарна експертиза насіннєвого матеріалу озимої пшениці

Викликає занепокоєння і той факт, що багато партій насіннєвого матеріалу мають візуальні симптоми розвитку фузаріозів – щупле насіння з ознаками міцелію і вторинним заселенням сапротрофними грибами.

Рис. 9. Візуальні симптоми розвитку фузаріозів на насіннєвому матеріалі

Отже, головною проблемою посівної кампанії 2014 року буде контроль збудників роду Fusarium. Саме захисту від фузаріозних кореневих гнилей слід приділити максимальну увагу, щоб отримати здорові сходи і забезпечити належну зимівлю рослин. Максимально ефективна діюча речовина, здатна гарантувати відповідний захист насіння восени 2014 року, – флудиоксоніл. Нагадаємо, що його містять протруйники СЕЛЕСТ® МАКССЕЛЕСТ® ТОПМАКСИМ® СТАР МАКСИМ® ФОРТЕ, рекомендовані для захисту зернових колосових культур.