You are here

Share page with AddThis

Бавовникова совка — багатоїдний шкідник сільськогосподарських культур

Новини
17.11.2016

Г. В. Байдик, завідувач кафедри зоології й ентомології 


Бавовникова совка (Helicoverpa armigera Hb., ряд лускокрилі — Lepidoptera, родина совки — Noctuidae) поширена в південних і центральних районах України і має тенденцію заселяти навіть частини північних областей. Пошкоджує кукурудзу, бавовник, томати, тютюн, нут, сорго, гарбузи, кабачки, сою, горох, люцерну, перець, капусту, цибулю, квасолю, арахіс, соняшник, плодові (яблуню, грушу, сливу, персик) та ін., охоче живиться на бур’янах — пасльоні чорному, щириці, блекоті, дурмані тощо.

Розмах крил у метелика — 30–40 мм. Передні крила сірувато-жовті з червоним, рожевим або зеленуватим відтінком, самці світліші за самок. Округла і ниркоподібна плями темно-сірі, нечіткі, поздовжні смуги теж нечіткі. Задні крила світліші, з бурою смужкою біля зовнішнього краю і темною луноподібною плямою посередині. Яйце в діаметрі 0,5–0,6 мм, заввишки 0,4–0,5 мм, спочатку світло-жовтого, пізніше зеленкуватого кольору, з 26–28 радіальними реберцями. Гусениця завдовжки 35–40 мм, мінливого забарвлення від світло-зеленого й жовтого до червоно-бурого і навіть чорного. Голова жовта, з плямами, грудний щиток з темним мармуровим малюнком, уздовж тіла — три широкі темні смужки. Над дихальцями смужка жовта, черевна сторона тіла світла. Світлозабарвлені гусениці майже без малюнка. Тіло, крім грудного щитка, вкрито дрібними шипиками. Лялечка завдовжки 15–22 мм, червонувато-коричнева; кремастер невеликий, гладенький, з двома шипами, гачкоподібно вигнутими на вершині.

Зимують лялечки в ґрунті на глибині 4–10 см. Виліт метеликів починається, коли температура ґрунту на глибині 10 см сягає +15...16 °С, а середньодобова температура повітря — +18...20 °С. Початок масового льоту спостерігається при сумі ефективних температур 260–270 °С і порогу розвитку 15,5 °С. Метелики літають до листопада, літ різних поколінь частково накладається. Для розвитку статевої продукції метеликам потрібне додаткове живлення на квітучих рослинах протягом 3–4 діб. Метелики літають і живляться з настанням сутінок, на світло летять слабо. Восени при зниженні температури повітря їх можна бачити і вдень. Самки відкладають яйця по одному, рідше по 2–3, на листки й генеративні органи рослин: бутони, квітки, приквітки, нитки качанів і волоть кукурудзи, опушені частини стебел. Одна самка в середньому відкладає від 300 до 500 яєць, інколи — до 2700–3000. Ембріональний розвиток триває влітку 2–4 доби, навесні і восени — 4–12 діб.

Гусениці розвиваються від 13 до 22 діб і проходять шість віків, яким властива така ширина головної капсули: I вік — 0,3 мм, II вік — 0,42–0,54 мм, III вік — 0,67–1,0 см, IV вік — 1,2–1,5 мм, V вік — 1,7–2,3 мм, VI вік — 2,3–3,5 мм. У гусениць перших трьох віків дихальця на всіх сегментах округлі, у IV віці на 1–7-му черевних сегментах дихальця округлі, а на восьмому — широкоовальні; у гусениць V і VI віків усі дихальця овальні. Оптимальна температура для розвитку гусениць — +22...28 °С. Гусениці заляльковуються у ґрунті на глибині 4–10 см, рідше глибше. Фаза передлялечки триває влітку 2–3 доби, фаза лялечки — 10–15 діб. Увесь цикл розвитку совки влітку в середньому становить 25–40 діб. Протягом вегетаційного періоду розвивається два-три покоління шкідника.

Гусениці першого віку пошкоджують листя кукурудзи, томатів, люцерни; з другого віку переходять на живлення генеративними органами: пошкоджують нитки качанів, зерна кукурудзи, бутони, квітки, зав’язі і плоди томатів, тютюну, боби й насіння нуту та ін. У плодах вони вигризають чималі й глибокі ямки неправильної форми. В Україні бавовникова совка найчастіше пошкоджує кукурудзу та соняшникв степовій і лісостеповій зонах.

Для виживання лялечок протягом зимово-весняного періоду має значення вологість і температура ґрунту. Різкі коливання температури і промерзання ґрунту при підвищеній вологості спричиняють загибель лялечок, які зимують. Тепла, з достатньою кількістю опадів весна зумовлює розвиток квітучих нектароносів, сприяє живленню самок, які відкладають у такі роки дуже багато яєць, і згодом живленню гусениць. Суха й жарка або, навпаки, з різкими похолоданнями весна обмежує розмноження шкідника.

Відомо біля 50 видів ентомофагів, які знижують чисельність бавовникової совки. Яйця і гусениць першого віку знищує клоп трифлепс (Orius niger Wolff.) із родини Anthocoridae. Одна самка клопа знищує в середньому 160 яєць бавовникової совки, а іноді понад 250. Цей хижак може знищити до 70 % яєць шкідника. Багато яєць знищує золотоочка (Chrysopa sp.). На яйцях бавовникової совки паразитує Trichogramma evanescens West., яка іноді заселяє до 80–100 % яєць; на гусеницях —Bracon hebetor Say., Apanteles kazak Tel. Відомо також низку грибкових, вірусних і бактеріальних хвороб гусениць. Поїдають гусениць і птахи, зокрема шпаки, граки, інші.

За даними державних фітосанітарних інспекторів і спеціалістів відділу методологічного прогнозування, гусениці бавовникової совки першого покоління 2014 року заселяли соняшникові агроценози з середньою щільністю 1,0 екз./рослину, максимальною — 2 екз./рослину. Шкідник пошкоджував у середньому 7,6 % рослин, максимально — 25 % рослин у слабкому і середньому ступені.

Заселеність посівів соняшнику гусеницями бавовникової совки другого покоління зросла втричі. Середня їх щільність на рослину становила 1,0 екз., в осередках — 4,0 екз. Гусениці фітофага пошкоджували 1,8–7,0 % рослин соняшнику. В кукурудзяних агроценозах при щільності 1–3 екз./рослину шкідник завдавав шкоди 1,1–4 % рослин на 2 % обстежених полів.

Згідно з даними державних фітосанітарних інспекторів, восени 2014 року лялечки бавовникової совки виявлено на 10 % обстежених сільськогосподарських угідь з середньою щільністю 0,5–0,9 екз./м².

З огляду на вигідні умови 2015 року, як-от помірний температурний режим і достатня кількість нектароносної рослинності в період льоту метеликів, що сприяє високій плодючості самиць, існує висока імовірність поширення гусениць бавовникової совки та пошкодження ними сільськогосподарських культур в агроценозах більшої частини України. Шкідливість фітофага великою мірою залежатиме і від вчасних хімічних обробок, найефективніших саме проти гусениць молодших віків.

Заходи захисту. Агротехнічні: глибока зяблева оранка, культивація міжрядь просапних і овочевих культур у період масового заляльковування, знищення бур’янів, особливо навесні, з метою погіршити умови живлення метеликів і гусениць, знищення рослинних решток після збирання врожаю. Біологічні: в період відкладання яєць випуск яйцеїда-трихограми по 50–100 тис./га у два терміни: на початку та в період масового відкладання яєць. Хімічні: під час відродження гусениць застосовують інсектициди, дозволені до використання в Україні. На кукурудзі це передусім АМПЛІГО® (0,2–0,3 л/га) та бакові суміші АКТЕЛЛІК™ і КАРАТЕ® ЗЕОН (0,8 л/га + 0,2 л/га), на інших культурах — Карате® Зеон(0,2 л/га), НУРЕЛ™ Д (1,0 л/га) та ін.

Ампліго® містить дві діючі речовини — лямбда-цигалотрин (несистемний інсектицид із класу піретроїдів, має контактну й шлункову дію, модулятор натрієвих каналів) та хлорантраніліпрол (інсектицид із групи антранілових діамінів, потрапляючи в організм шкідників перорально, порушує баланс іонів Ca2+). Завдяки складникам Ампліго® ефективніший у ширшому діапазоні температур порівняно з іншими інсектицидами. А завдяки інноваційній формуляції він стійкіший до УФ-випромінювання та змивання дощем, ніж інші інсектициди. Ампліго® має овіцидну дію, що дуже важливо для ефективного контролю бавовникової совки, літ метеликів якої дуже розтягнуто в часі і так само довго триває відкладання яєць.

Бакова суміш препаратів Актеллік™ і Карате® Зеон ефективна проти бавовникової совки завдяки фумігантним властивостям піриміфос-метилу (блокує активність ацетилхолінестерази і в результаті порушує діяльність нервової системи) та високій початковій токсичності (нокдаун-ефект) лямбда-цигалотрину (модулятор натрієвих каналів). Біологічна ефективність бакової суміші дещо нижча, ніж препарату Ампліго®, але в певних умовах вона може сягати 85–92 %.