Україна

You are here

Share page with AddThis

Ампліго 150 ZC, ф. к. — потужний захист сої від шкідників

Новини компанії
14.06.2019

Микола Дем’янюк, менеджер з технічної підтримки напрям інсектициди, компанія «Сингента»

 

У зв'язку зі зростанням попиту на рослинний білок, соя в Україні сьогодні стала найпопулярнішою  серед усіх зернобобових культур,  а її посівна площа — найбільшою. У 2016–2018 роках вона варіювала в межах 1,7–1,9 млн га, а в попередній період навіть перевищувала 2 млн га. Однак реальна продуктивність культури, попри високий потенціал сучасних вітчизняних та імпортних сортів, у нас і досі залишається невисокою. За даними Державної служби статистики України, торік її урожайність становила в середньому лише 26,4 ц/га (у початково оприбуткованій масі). Це пов’язано з тим, що соя досить чутлива до впливу чинників навколишнього середовища і тому дуже вимоглива до умов вирощування. Ріст і розвиток рослин залежать не тільки від погодних чи ґрунтових факторів, що діють упродовж періоду вегетації, а й від присутніх у соєвих агроценозах шкодочинних та симбіотичних живих організмів, а також від обраної технології вирощування, яка включає в себе сівозміну, системи удобрення, обробітку ґрунту та захисту рослин. Тобто, продуктивність культури визначається і  лімітується багатьма чинниками, якими ми повинні навчитися успішно управляти.

У сучасних умовах фітосанітарна ситуація на полях істотно змінилася. За переходу більшості господарств на короткоротаційні сівозміни (чи навіть взагалі без них), актуалізації мінімального обробітку ґрунту (або й No-till), через розширення ареалів небезпечних шкодочинних організмів рослинам сої дедалі частіше стали дошкуляти різні шкідники. Зокрема, з року в рік на полях спостерігаються масові розмноження різноманітних лускокрилих. У такій ситуації лише потужна система інсектицидного захисту здатна стримати небезпечні інвазії цих фітофагів і забезпечити посівам сої оптимальні умови для максимальної реалізації її генетично закладеного потенціалу.

Шкідливий ентомокомплекс. У посівах сої нараховують близько 100 видів шкідливих комах із різних біологічних груп, частина з яких — спеціалізовані фітофаги бобових рослин. За характером і типом пошкоджень їх поділяють на такі групи: шкідники сходів, вегетативних органів у пізніший період вегетації (листків, стебел) і генеративних органів (бутонів, квітів, бобів із насінням). Найбільш уразливі рослини в періоди закладання генеративних органів і наливу та достигання зерна. Сходи найчастіше ушкоджують ґрунтоживучі шкідники (личинки коваликів — дротяники, пластинчастовусих — хлібних жуків і хрущів, паросткової мухи, підгризаючих совок) та наземні фітофаги (імаго сірого бурякового довгоносика, смугастого й щетинистого бульбочкових довгоносиків). Листя й стебла сої сильно об’їдають гусениці лучного метелика, совки-гамми, бавовникової та люцернової совок, сонцевика будякового(або чортополохівки), американського білого метелика; личинки й імаго прямокрилих (сарани, коників); заселяють і пошкоджують рослиноїдні клопи (люцерновий, польовий або лучний, щитники ягідний, люцерновий і чорношипий) та колонії попелиць (бобової, соєвої, горохової). Слід зазначити, що бавовникова та люцернова совки, крім вегетативних, неабияк шкодять ще й генеративним органам. Окрім совок, боби з насінням пошкоджують гусениці акацієвої вогнівки, а у квітках і зав’язях плодів живляться личинки горохового трипса.

Усі перераховані шкідливі комахи поширені в соєвих агроценозах на території України і добре відомі, як небезпечні шкідники цієї культури. Лише значні розмноження й спалахи чисельності в конкретних видів відбуваються нерегулярно по роках, що залежить від ґрунтово-кліматичної зони, погодних умов поточного й попереднього років (зокрема від суми активних температур і режиму зволоження) та інших чинників.  Нещодавно, в окремі роки, вже траплялися масові спалахи чисельності лучного метелика, бавовникової совки і чортополохівки, які інтенсивно заселяли сою й завдавали рослинам значної шкоди.

Щоб не допустити суттєвих втрат, слід, по-перше, проводити постійний моніторинг поширення і розвитку популяцій фітофагів у різних агроценозах, по-друге, заздалегідь обрати і придбати сучасні надійні інсектициди. А щоб максимально використати їхній потенціал ефективності, правильно проводячи необхідні обробки, насамперед потрібно знати видовий склад, біологічні особливості основних шкідників, терміни їх появи на посівах і періоди максимальної шкодочинності, шкідливі й уразливі до інсектицидів стадії розвитку.

Серед усіх названих вище фітофагів найважливішими й найнебезпечнішими в посівах сої є комахи ряду лускокрилі (Lepidoptera), шкідлива стадія у яких — личинка (гусінь). Основні види, які мають найбільше економічне значення, належать до таких родин, як совки, вогнівки, сонцевики (або німфаліди). Розгляньмо детальніше головних представників лускокрилих із кожної вказаної групи (рис. 1–3, табл. 1).


Рис. 1. Гусениця сонцевика будякового (чортополохівки)


Рис. 2. Пошкодження боба сої гусеницею акацієвої вогнівки


Рис. 3. Гусениця люцернової совки на листку сої

Таблиця 1. Поширення, шкодочинність та біологічні особливості основних лускокрилих шкідників сої

Вид

Ареал в Україні

Органи рослин, які заселяються і пошкоджуються

Зимуючі стадії

Місця зимівлі

Кількість генерацій за рік

Совка-гамма

(Autographa gamma L.)

Повсюдно

Листя

Лялечки (рідше гусениці    й імаго)

У поверхневому шарі ґрунту    і під рослинними рештками (лялечки й гусениці); у тріщинах стовбурів дерев, шпаринах будівель, тощо (імаго)

2–3

Бавовникова совка

(Helicoverpa armigera Hb.)

Степ і Лісостеп

(крім Західного Лісостепу)

Листя та генеративні органи (бутони, квіти, зав'язь, плоди)

Лялечки

У ґрунті, на глибині 4–10 см

2–3

Люцернова совка

(Heliothis viriplaca Hufn.)

Степ і Лісостеп

Листя та генеративні органи (бутони, квіти, плоди, насіння)

Лялечки

У ґрунті, на глибині 6–9 см

2

Лучний метелик

(Pyrausta sticticalis L.)

Повсюдно, більше в

Лісостепу і Північному Степу

Листя, черешки, пагони (молодий приріст), плоди

Дорослі личинки    в коконах

У поверхневому шарі ґрунту

2–3

Акацієва (бобова) вогнівка

(Etiella zinckenella Tr.)

Повсюдно, більше в Степу       і Південному Лісостепу

Насіння (всередині бобів), стулки бобів

Дорослі личинки    в коконах

У ґрунті, на глибині 3–5 см

2–3

Сонцевик будяковий або чортополохівка

(Vanessa cardui L.)

Повсюдно

Листя

Лялечки

На рослинах бур'янів чи рослинних рештках

2–3

 

 

Совки (Noctuidae). Усі види совок, що присутні в посівах сої, є багатоїдними. Найбільш поширена в Україні совка-гамма, яка зустрічається в усіх зонах вирощування сої. Її личинки перших віків виїдають тканини листків з нижнього боку, залишаючи тільки верхній епідерміс, а особини середніх і останніх віків прогризають у листі отвори або скелетують його, залишаючи лише жилки. Бавовникова совка більше розповсюджена в степовій і лісостеповій зонах (крім Західного Лісостепу). Її гусениці першого-другого віків теж скелетують листя або виїдають у ньому дірки, а гусениці третього — шостого віків живляться переважно генеративними органами (бутонами, квітками, зав’яззю і плодами). Люцернова совка теж поширена в основному в Степу і Лісостепу. Молоді личинки скелетують листя, старші — продірявлюють листкові пластинки або об’їдають їхні краї, а пізніше знищують генеративні органи (бутони, квітки, боби й насіння всередині них). Причому у бобах вони вигризають чималі отвори якраз навпроти насінин і вже через ці отвори пошкоджують їх; екскрементів усередині плоду не залишається, бо, живлячись, гусениці перебувають на його поверхні.

Вогнівки (Pyralidae). У цій групі лускокрилих є і поліфаги (лучний метелик), і олігофаги — спеціалізовані шкідники рослин родини бобових (акацієва, або бобова вогнівка). Лучний метелик поширений в Україні повсюдно, але найбільшої шкоди завдає в лісостеповій і на півночі степової зони. Його личинки перших віків після виплодження з яєць живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи їхні тканини і не пошкоджуючи при цьому верхнього епідермісу, а гусениці старших віків грубо об’їдають листя, злегка обплітаючи його павутиною; наприкінці свого розвитку вони можуть навіть пошкоджувати черешки, соковиті пагони та плоди. Акацієва вогнівка так само розповсюджена в усіх регіонах вирощування сої, але основний її ареал — Степ і Південний Лісостеп. Гусениці пошкоджують лише зерно, об’їдаючи його зовні й водночас перебуваючи всередині бобу. При цьому вони можуть переходити з одного плоду в інший. За масового розмноження вогнівка здатна знищити до 50 % урожаю, а то й більше.

Сонцевики (Nymphalidae). Головний представник німфалід на сої — сонцевик будяковий, або чортополохівка. Нині цей фітофаг є одним із домінантних видів лускокрилих на цій культурі, хоча раніше він зовсім не шкодив, і більшість сільгоспвиробників його навіть не знали. Сонцевик — поліфаг, в Україні поширений повсюдно, час від часу масово розмножується, що призводить до спалахів чисельності. На посівах сої гусениці локалізуються осередками й істотно шкодять, скелетуючи листя та обплітаючи його павутиною. У разі зволікання з інсектицидними обробками вони здатні повністю знищити рослини в цих осередках.

Зрозуміло, що за таких потенційних загроз аграрії не можуть дозволити собі знехтувати захисними заходами, адже ризики досить серйозні.

Інсектицидний захист. Для надійного захисту посівів сої та інших культур від лускокрилих шкідників компанія «Сингента» створила інноваційний високотехнологічний інсектицид Ампліго 150 ZC, ф. к. (хлорантраніліпрол, 100 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л). Ця новаторська розробка стала можливою завдяки потужній технологічній базі й значному науково-дослідному потенціалу компанії. Унікальний хімічний склад препарату забезпечує високу ефективність і надзвичайно широкий спектр дії проти комах-фітофагів із понад 15 родин: твердокрилих, напівтвердокрилих, прямокрилих, двокрилих, лускокрилих та ін.

Високотехнологічна формуляція. Препаративну форму Ампліго® — концентрат мікрокапсульованої суспензії — створено за унікальною технологією  Зеон-капсуляції, яку свого часу запатентувала компанія «Сингента». Завдяки захисту від деструктивного сонячного (ультрафіолетового) проміння ця технологія змогла забезпечити триваліший період розпаду піретроїдного складника (лямбда-цигалотрину) і, відповідно, удвічі довший термін його інсектицидної активності. Інша важлива властивість даної формуляції — можливість поступового вивільнення цієї діючої речовини з мікрокапсул після нанесення робочого розчину на листовий апарат рослин, що теж сприяло подовженню періоду ефективної дії.

Додатковими перевагами формуляції Ампліго® є:

  • вища стійкість до змивання інтенсивними опадами завдяки надійному склеюванню полімерних оболонок мікрокапсул з обробленою листовою поверхнею — препарат не змивається дощем вже через годину після обробки;
  • стійкість до швидкого висихання на обробленій поверхні — попередження нерегламентованої втрати ефективності (діюча речовина міститься в мікрокапсулах);
  • вища безпека для користувачів і населення внаслідок зниження вмісту токсичних розчинників та інших летких органічних сполук.

Унікальне поєднання діючих речовин. Як уже було частково сказано, до складу комбінованого інсектициду Ампліго® входять дві контактно-кишкові діючі речовини з різних хімічних класів, які взаємно доповнюють одна одну: лямбда-цигалотрин (синтетичні піретроїди) та хлорантраніліпрол (антраніламіди). Крім високої ефективності, тривалого періоду захисту й широкого спектра контрольованих фітофагів, таке поєднання завдяки різним механізмам дії цих інсектицидних сполук запобігає ще й виникненню у них резистентності.

Лямбда-цигалотрин має надзвичайно широкий спектр інсектицидної активності на шкідників із різних біологічних груп і високу стартову ефективність, яка розвивається миттєво, — «нокдаун-ефект». На організми комах діє, впливаючи на передачу нервових імпульсів між клітинами. Ефективний і проти імаго, і проти личинок фітофагів. При застосуванні на сої такі позитивні його характеристики особливо цінні для надійного контролю гусениць лускокрилих.

Хлорантраніліпрол після потрапляння в організми шкідників блокує роботу м’язів, внаслідок чого комахи втрачають здатність рухатися й живитися. Крім контактно-кишкової, виявляє також трансламінарну дію, тобто здатний крізь епідерміс проникати в мезофіл листка і локально там поширюватися. Фізико-хімічні властивості цієї сполуки, яка належить до нового класу антраніламіди, зумовлюють її повільну деструкцію в рослинних тканинах, а відтак тривалу й стабільну інсектицидну активність. Разом це має надзвичайно важливе значення для ефективного знищення гусениць лускокрилих. З огляду на розтягнуті в часі літ і спаровування метеликів відкладання самицями яєць і відродження з них личинок відбуваються упродовж 2–3 тижнів. Період захисної дії хлорантраніліпролу (і препарату) перевищує 3 тижні, чого цілком достатньо для надійного контролю цих фітофагів. Крім гусениць, ця активна речовина впливає й на яйця, тобто має овіцидну дію. Це означає, що після її контакту з яйцями личинки з них уже не відроджуються. А наявність у складі препарату лямбда-цигалотрину забезпечує максимально широке стадіальне вікно застосування. Наразі Ампліго® — єдиний із зареєстрованих в Україні інсектицидів, який має таку унікальну комбінацію активних речовин і здатний впливати як на нервову, так і на м’язову системи органів шкідливих комах; це також єдиний препарат, що діє на всі важливі стадії розвитку лускокрилих (метеликів, яйця і гусениць). Отже, Ампліго® працює комплексно і за умови правильного (регламентованого) застосування не залишає шкідникам жодних шансів!

Ще одна важлива конкурентна перевага Ампліго® — його висока термостабільність, тобто ефективна дія на шкідників у ширшому діапазоні температур, ніж в інших інсектицидів. Препарат зберігає свої властивості при зростанні температури навіть до +30 °С.

Регламенти і рекомендації із застосування. Згідно з офіційними регламентами компанії «Сингента» інсектицид Ампліго на посівах сої  необхідно використовувати проти бавовникової та люцернової совок, акацієвої вогнівки, чортополохівки й попелиць з нормою витрати 0,2–0,3 л/га. За умови вчасного застосування він буде ефективним і проти всіх інших шкідників ряду лускокрилі. Для надійнішого захисту культури впродовж усього періоду вегетації, особливо в зонах постійних і масових розмножень цих фітофагів, регламентами передбачено дворазове внесення препарату — в разі виникнення такої потреби (рис. 4). Водночас важливо не забувати і про період очікування (мінімальний термін від останньої обробки до збирання врожаю), який у даному випадку має становити не менше як 20 днів.


Рис. 4. Схема застосування Ампліго у посівах сої

Щоб досягти максимальної ефективності, обприскування Ампліго® слід проводити в період масового відкладання яєць — на початку відродження личинок лускокрилих. Особливо важливо дотримуватися цієї рекомендації в боротьбі з акацієвою вогнівкою, личинки якої ведуть прихований спосіб життя і шкодять, перебуваючи всередині плодів. Адже при зволіканні з обробками знищити гусениць, які потрапили в боби, вже неможливо. Отже, саме завдяки тому, що препарат діє на обидві вказані стадії розвитку фітофагів, його без ризику втрати ефективності можна застосовувати в ширшому часовому діапазоні, ніж більшість інших інсектицидів без овіцидної дії.

Як один із цінних технологічних моментів, варто також відмітити й можливість безпечних для культури бакових сумішей Ампліго® з більшістю пестицидів.  Так, у разі збігу оптимальних термінів інсектицидної та фунгіцидної обробок його можна успішно поєднувати із препаратом Амістар® Екстра (0,5–0,75 л/га) — для захисту рослин від хвороб та для фізіологічного ефекту з метою підвищення продуктивності посівів.

Отже, завдяки високій ефективності та тривалому періоду захисної дії унікальний інсектицид Ампліго® здатний надійно й надовго захистити посіви сої, чого раніше не вдавалося домогтися звичайними однокомпонентними препаратами з інших хімічних класів. Щоб досягти успіху, потрібно лише дотримуватися регламентів і рекомендацій компанії «Сингента», які було розроблено на підставі численних польових дослідів й з урахуванням набутого практичного досвіду.