Україна

You are here

Share page with AddThis

Стабільний урожай за будь-яких умов

Кукурудза
14.08.2017

З Володимиром Осадчим, головою ФГ АФ «БАЗИС», що на Черкащині, завжди цікаво поспілкуватися на різні теми — чи то з приводу аграрного життя-буття, чи про розвиток села та держави загалом. Фермер про все має власну думку, і, що особливо приваблює, про серйозні речі говорить з властивим йому почуттям гумору. Цього разу вирішили поговорити про кукурудзу, яка після соняшнику, є однією з найприбутковіших культур у господарстві.

- Володимире Олексійовичу, які нині маєте сподівання на врожай кукурудзи? Як оцінюєте стан посівів?

- Його описати можна двома словами — «кукурудза горить». Тому що тієї кількості опадів, що потрібна для її розвитку, немає й близько. Тепла вистачає, аж з надлишком, а вологи нема. На території нашого господарства з початку весни випало близько 80 мм опадів. У квітні ще дощі проходили, але в травні, як то кажуть, для агронома не було два дощики, у червні був лише один, а в липні — жодного. Натомість у деяких наших сусідів удвічі-тричі більше. Не знаю чому, але нас Бог обділив опадами. Один батюшка каже іншому, що це ти винен, бо прапор повісив на церкві, а другий каже — ти винен, бо на твоєму храмові весь час замок висить. То ж єдиної думки, в чому тут причина, немає, але кількість вологи для нормального розвитку рослини мінімальна. Якщо торік ми сподівалися отримати 10 т/га кукурудзи, то цього року, зважаючи на такі погодні умови, я думаю, що такого результату не матимемо.

Взагалі цей рік видався дуже несприятливим щодо погодних умов. Усі пам’ятають весняні заморозки, не обійшли вони й нас: 20 травня був справжній мороз, від якого постраждала й кукурудза — листки були синього кольору. Антистресанти ми не застосовували, бо, дякувати нашому уряду, не маємо зайвих коштів, щоб їх закупити. Тож кукурудза виходила зі стресу без сторонньої допомоги. А тут ще й спека та брак вологи. От і маємо те, що маємо.

- Як сильно відстає в розвитку кукурудза?

- Мінімум на два тижні. Станом на кінець липня вона у фазі формування качана, але кількість зерен у ряді не відповідає тим стандартам, що мають бути за нормальних умов розвитку. Тобто продуктивність качана десь на 20% менша.

- Як проявили себе різні гібриди за таких складних погодних умов?

- Ми вирощуємо високопродуктивні гібриди кількох найкращих селекційних компаній, і всі вони приблизно однаково переживають стресові ситуації. Поки що ми не можемо виділити з-поміж них найстійкіші до погодних умов, тому результат буде видно, коли збиратимемо врожай. Будемо раді й тому врожаю, що буде. Хоча хочеться кращого. Все, що від нас залежало, ми зробили, але на природу вплинути не можемо.

- Чи були цього року особливості в системі живлення та захисту кукурудзи?

- Ми застосовуємо традиційну технологію вирощування, яку нам рекомендують компанії — виробники насіння. Під час сівби даємо міндобриво, вносимо ґрунтовий і післясходовий гербіциди, проти шкідників застосовуємо трихограму, підгодовуємо елементами живлення. Якщо маємо кошти на закупівлю добрив із мікроелементами, то вносимо ще й такі препарати. Загалом працюємо за загально заведеною схемою. Головне — все зробити вчасно й швидко. На щастя, фітосанітарний стан на посівах кукурудзи нині добрий, от тільки вологи бракує.

- Які характеристики гібридів кукурудзи для вас є особливо цінними? На які гібриди робите ставку?

- Стабільність і надійність. Саме таким вимогам відповідають гібриди компанії «Сингента», яким у структурі кукурудзяного поля належать 40%. Найбільшу частку в структурі всіх посівів кукурудзи має гібрид НК Кобальт (25% площ), далі йде НК Термо — 10%, СИ Ондіна — 2 %. Свого часу ми їх протестували на наших демоділянках і відтоді протягом трьох років постійно висіваємо. Минулі роки вони стабільно родили по 9,5–10 т/га.

Окрім стабільної врожайності для нас важливий ще такий показник, як група стиглості. Ми обрали саме ці гібриди, бо вони середньостиглі — мають ФАО 260-350. Пізні гібриди ми не сіємо, щоб зменшити витрати на досушування, ранні також, бо в наших умовах вони показують меншу врожайність. Окрім того, в нашому господарстві ми напрацювали власну методику збирання врожаю: ранні сорти не поспішаємо збирати, бо маємо в цей період іншу роботу — у першу чергу збираємо силосну групу, а потім переходимо до зернової.

- А яке місце належить кукурудзі в структурі ваших посівів?

- З наших 4000 гектарів ріллі половина площ — під зерновими. Під кукурудзою приблизно 15% посівних площ. Це викликано тим, що в попередні роки доводилося багато витрачатися на досушування, і якщо зважати на фінансовий бік і трудовитрати, то, наприклад, мати 7 тонн пшениці чи 7 тонн ячменю — краще, ніж мати 10 тонн кукурудзи. Ми після кукурудзи сіємо ячмінь і горох — уже навчилися отримувати добрі врожаї цих культур після попередника кукурудзи. Тому, аби зменшити загальні витрати, ми й перешли на середньостиглі сорти кукурудзи.

Маємо 200 гектарів силосної кукурудзи та 700 — зернової. До тисячі тонн кладемо в рукави з вологістю 30–32% і годуємо ВРХ. Ще 500 тонн спрямовуємо на виготовлення комбікорму, а 3–4 тис. тонн продаємо.

- Чи не плануєте наступного року змінити підбір гібридів або змінити площі під певними гібридами?

- Ми у своїй кукурудзі не розчарувалися, бо вона якісна, тож наступного року частку гібридів «Сингенти» в загальній структурі зменшувати не будемо. Для нашого господарства найбільше підходять ті, що ми нині вирощуємо. Спробувати інші для порівняння ми завжди готові, нам менеджери «Сингенти» постійно пропонують нові продукти. Якщо покажуть добрий результат, будемо вирощувати.