Україна

You are here

Share page with AddThis

Анатолій Кисіль: «Пріоритет за посухостійкими гібридами»

Кукурудза
05.12.2017

Група компаній «Байс», яка господарює на земельних угіддях 62 сіл Черкаської та Вінницької областей із загальним банком землі 14 тисяч га, приклад успішного господарства центральної частини України, з керівництвом та фахівцями котрого завжди цікаво поспілкуватися на предмет впливу на врожай погодно-кліматичних умов регіону й особливостей застосовуваної тут технології. Господарство вирощує чотири основні культури (ячмінь, кукурудзу, соняшник та пшеницю) і одним із основних чинників свого успіху в галузі рослинництва вважає партнерство із компанією Syngenta.

Наша вже традиційна розмова із засновником групи компаній «Байс» Анатолієм Кисілем розпочалася із логічного (як на кінець року) запитання:

– Яким же був нинішній сезон для кукурудзи господарства?

– Я в аграрному бізнесі з 1999 року, ніколи не скаржуся. Однак, сезон був складним, без перебільшення. Першого липня по деяких полях нашої агрофірми добре «прогулявся» ураган із градом, від якого постраждало чимало посівів. Ми одержали збитків на мільйони гривень. Було серйозно недоотримано врожай на полях із ячменем (нашою головною культурою) та пшеницею. Ну і, звичайно ж, недобрали й зерно кукурудзи та насіння соняшнику.

– То це була найбільша проблема року? Решту кліматичних перешкод ви не помітили?

– Авжеж, що ні! Головною проблемою уже кілька років є посуха. Ось вона, думаю, дошкуляє по-справжньому в усіх зонах. Тому посухостійкістю гібридів кукурудзи слід перейматися селекціонерам усіх компаній. Адже до більшості наявних на ринку гібридів запитань лишається чимало. По соняшнику удар був менш відчутним – зібрали 28 ц/га, а не запланованих 33 ц/га. Селекція Syngenta вкотре довела своє лідерство.

– Давайте детальніше поговоримо про те, скільки у вас і які саме гібриди кукурудзи від Syngenta? І як вони «тримали удар» посухи?

На демополях ми висіваємо всі гібриди кукурудзи, які фахівці ТОВ «Сингента» пропонують для нашої зони. А в товарних – вирощуємо вісім гібридів. Серед них НК Кобальт (ФАО 320) займає до 50% площ (із усіх 5600 га). У попередні роки цей гібрид зарекомендував себе для нашої зони найкраще з поміж інших. Торік, наприклад, одне поле з цим гібридом (102 га) дало 142 ц/га, інше (54 га) – 156 ц/га. За вологості зерна 22%. На другому місці за поширенням у товарних посівах – гібрид СИ Новатоп, урожайність якого трималася на рівні 90 ц/га. Це, так би мовити, на сьогодні у нас два основних кукурудзяних плеча.

Цього року весна була несприятлива – рання й затяжна, подекуди й із приморозками. Однак наша кукурудза під них не потрапила, бо сіялася пізніше. Проте серпнева спека не дала можливості добре запилитися як НК Кобальт, так і решті гібридів, качан озернився не повністю. Це і вплинуло на врожай. Так, у Вінницькій області у Бершадському районі агрофірма «Джулинка» отримала на круг 45,9  ц/га (йдеться вже про сухе зерно). З весни все було добре – і сходи гарні, й гербіциди спрацювали, а потім, коли кукурудза почала викидати волоть, спека спричинила стерильність пилку, запилення відбулося не більше як на 40%. В агрофірмі «Ліга», що в Уманському районі на Черкащині, посіви менш постраждали, однак спека і нестача вологи теж спричинили недобір урожаю. Хоча збирання ще не завершено, однак тут урожайність не буде вищою 55 ц/га. У господарстві «Байс Агро» волога була, але саме тут, особливо по землях таких сіл, як Бабанка, Вишнопіль та Гродзеве, дошкульно пройшовся смугою 20-25-хвилинний ураган із градом – листя посікло, як лезами, навіть стебла побило. Проте врятувало, що кукурудза ще не викинула волоть. Недобір урожаю теж відчутний. Ще одна наша агрофірма «Легедзино», куди входять землі двох сіл – Доброводи і Легедзино, спека теж завітала. У Доброводах НК Кобальт дав на окремих полях 82 і 78 ц/га, на круг вийшло 74,5 ц/га. Це теж недобір урожаю. По селу Легедзино врожайність 92,2 ц/га, а в одному полі НК Кобальт навіть 120 ц/га всипав при вологості 21%. Однак тут що трапилося: після Івана Купала (7 липня) впродовж трьох днів випав жаданий дощ – спочатку дрібний у 25 мм, потім такий, як треба пішов, разом поля отримали 174 мм. Волога прийшла вчасно. Хоча посіви й були посічені градом. Ну й волоть була ще не викинутою на той час. У НК Кобальт найменший урожай тут був 82 ц/га. В середньому тут отримали 92,2 ц/га у бункерній вазі. Ось така у нас різнобічна ситуація, де чинник вологи однозначно відігравав першу скрипку врожайності.

– То скільки ж тоді на круг у вас кукурудзи виходить?

– Загалом на круг, думаю, все-таки вийдемо на 65 ц/га. Незібрані качани ще стоять на біля тисячі га, однак це – хороші площі, вони підтягнуть показник. Можливо, ще на тиждень роботи. Від погоди залежить. Тоді як минулого сезону в нас, ви ж пам’ятаєте, на круг було 88 ц/га.

Надзвичайно цікаво, що за принципом самозбереження кукурудза дала пасинки від кореневої системи, і це в нас уже не вперше спостерігалося. Причому саме на гібридах Syngenta. Ще років чотири тому в Антонівці було одне поле з гібридом НК Люціус (ФАО 340). Його якось градом понівечило, думали, все: доведеться пересівати. Проте кукурудза відійшла, з пазух вийшли нові листки. І тут повторно, у фазі 10-12 листків, град вдарив ще раз, готувалися рятувати антистресантами, мікродобривами тощо, а вона викинула пасинки по одному-два від кореневої системи, які були врожайними. Так само і нинішнього року, особливо по Гродзево.

– Які ваші пріоритети у виборі гібридів?

– Вибір здійснюємо за результатами кількох (3-4-х) років, основну увагу звертаємо на стабільну врожайність, посухостійкість і вологовіддачу. Причому останні роки змушують усе більшу увагу звертати саме на посухостійкість.

Позаторік  теж спека була, ми брали гібриди з ФАО від 290 то 350, цього року – від 240 до 350, наступного сезону – уже від 200 до 350. Тобто робимо певний крен у бік більш ранньостиглих гібридів. Також спробуємо в товарних посівах і лінійку Artesian.

– А можна конкретизувати за гібридами?

На наступний сезон у товарних посівах плануємо незмінний пріоритет лишати за уже перевіреними НК Кобальт і СИ Новатоп, як завжди їм буде відведено найбільше площ. Також у посівах будуть ранні гібриди СИ Ротанго (ФАО 200), СИ Талісман (ФАО 200), СИ Теліас (ФАО 220), які цьогоріч на наших демопосівах показали хороші результати (91,5-92,9 т/га). Можливо, СИ Фотон (ФАО 260) та СИ Ірідіум (ФАО 350). Із високоадаптивних з лінійки Artesian спробуємо всі три: СИ Феномен (ФАО 220), СИ Фортаго (ФАО 260), СИ Зефір (ФАО 430). Ми віримо в потенціал нової лінійки. Гібридам із великим ФАО площі відведемо поки що незначні, ризиковано. Проте спробуємо. Загалом, на імпортну селекцію ми перейшли ще 2003 року. Спочатку спробували гібриди Pioneer, поступово на наших полях з’явилися гібриди Euralis, Monsanto, Syngenta. Не забували й про вітчизняні – перевіряли насіння обох «Маїс» і ТОВ «Расава» з Пустоварівки. Поступово, враховуючи співвідношення «ціна – якість», перевага лишилася за селекцією Syngenta, вона для нас –– основний постачальник насіння. Це аж ніяк не означає, що ми інших не допускаємо на свої поля. На демопосівах з’ясовуємо придатність усіх гібридів до нашої зони, продовжуємо експериментувати. Причому наші демоділянки доволі значні – від 1 до 2 га.

– А чому у вас спостерігається цікавість саме до ранніх гібридів?

– Маючи досвід торішній та й цьогорічний, вирішили збільшувати їх кількість. У них менше ФАО і раніше можна сіяти, що, по-перше, робить посівну і жнива розвантаженішими за термінами, а по-друге, вони проскакують спеку і краще запилюються. Враховуючи те, що землі агрофірми «Джулинка» сусідують із Кіровоградською та Одеською областями (тобто це вже південь), там таких гібридів треба не менше половини. Є у них правда і певний недолік – зерно кременистого типу і має гіршу вологовіддачу. Проте й переваг більше. А ось там, де вологи достатньо, можна сіяти гібриди і з ФАО 320 і 350.  

– Виходячи зі складних погодних умов, щось у технології змінювали – додавали якісь мікродобрива, посилювали захист тощо?

– Я вам скажу так: завдяки живленню й захисту врожайність можна нагнати, дай Боже. Проте ж не цей показник головний. Якщо ти господар, треба зважати на економіку. Тим не менш, ми вже три роки ведемо досліди щодо впливу бору на врожайність соняшнику – він реально сприяє уникненню стерильності пилку, кращій запиленості кошика. Відтак будемо пробувати це й на кукурудзі. Досліди з цинком на кукурудзі (на 100 га) забезпечили прибавку в 7,1 ц/га, пробуватимемо це для порівняння вже на значних площах: півполя з ним, півполя – без. Дослідження підтверджують і ефективність гербіцидного захисту. Цього року на всю кукурудзу взяли Елюміс, м’який за дією й ефективний препарат, можна потім сіяти соняшник. Чимало, іноді на 10, а то й 20% урожайність залежить від якості сівби. Ми переконалися, що ставку треба робити на Vaderstad, придбали дві 8-рядки і одну 16-рядку.

Вів розмову І. Самойленко