You are here

Share page with AddThis

Лабораторні дослідження

Задля досягнення нашої мети у центрі всього, що ми робимо, ми ставимо агрогосподарства, адже наша стратегія вимагає від нас думати як виробник. Ми працюємо в цій галузі не тільки для того, щоб забезпечувати виробників інтегрованими рішеннями щодо захисту рослин, але й постійно вдосконалюємо їх, розробляючи технології майбутнього. Саме тому компанія «Сингента» прагне забезпечити господарства не тільки якісними продуктами, але й повноцінним сервісом. У цьому розділі ви знайдете інформацію про лабораторні дослідження, які компанія проводить для своїх клієнтів.

Фітоекспертиза насіннєвого матеріалу

Формування реальної картини фітопатологічного стану насіння та науково обґрунтований підбір препаратів:

  • Мікологічний/бактеріологічний аналіз партії насіння
  • Підбір оптимальної комбінації протруйників (препарат, норма витрати, технологія нанесення)
  • Визначення схожості насіння
  • Рекомендації щодо агротехнічних прийомів (глибина висіву, норма висіву тощо)

Методи діагностики відповідають вимогам ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості».

Алгоритми експертизи апробував і запропонував до використання Інститут захисту насіння (Seed Care Institute, м. Штайн, Швейцарія).

ПРОЦЕС ЗАМОВЛЕННЯ СЕРВІСУ ДЛЯ КЛІЄНТІВ КОМПАНІЇ

- Узгодити з менеджером із продажів можливість отримати цей сервіс. Відібрати середню пробу насіння

Зразок вагою до 2 кг покласти в брендований пакет і неодмінно заповнити інформацію на етикетці

Надіслати зразок до одного з діагностичних центрів компанії «Сингента»

Протокол досліджень із результатами експертизи зразка, висновком і рекомендаціями технічного експерта буде передано в господарство через менеджера з продажів компанії «Сингента»

 

ВІДБІР СЕРЕДНЬОЇ ПРОБИ НАСІННЯ

Середня проба за всіма показниками фізичними і біохімічними має відповідати якості партії насіння.
 
Партія насіння — це будь-яка кількість зерна, однорідна за якістю, яку одночасно здають, приймають або зберігають.
 
Точкова проба зерна — це проба, відібрана від партії зерна за один раз з одного місця. Для її відбору використовують конусні, циліндричні, мішкові щупи та механічні пробовідбірники. 
 
Відбір проб насіннєвого матеріалу, який зберігається насипом 
Точкові проби зерна, яке зберігають у коморах і на майданчиках насипом заввишки до 1,5 м, відбирають ручним щупом. Якщо насип вищий за півтора метри, — комірним щупом зі штангами, попередньо розділивши насип на секції по 200 м2. У кожній секції точкові проби беруть у шести місцях на відстані один метр від стін комори (країв майданчика чи меж секції) і на однаковій відстані одна від одної. За невеликої кількості зерна в партії можна аналогічно робити точкові проби в чотирьох місцях поверхні секції площею до 100 м2. У кожному місці пробу беруть із верхнього (на глибині 10–15 см від поверхні насипу), середнього та нижнього шарів зерна. Загальна маса точкових проб — близько 2 кг на секцію. 
 
 
Відбір проб насіннєвого матеріалу, запакованого в мішки 
З партії запакованого в мішки зерна (до 10 мішків) пробу беруть із кожного другого, а з 10–100 мішків з кожного п’ятого плюс 5 % від загальної кількості мішків у партії. Загальна маса таких точкових проб — не менше двох кілограмів.
 
Формування середньої проби 
Сукупність точкових проб становить об’єднану пробу. Щоб виділити середню пробу, застосовують один із методів, наприклад, метод квартування: об’єднану пробу ретельно перемішують і висипають на рівну гладку поверхню, двома лінійками (планками) її розстеляють у вигляді квадрата шаром товщиною до 1,5 см для дрібнонасінних культур і до 5 см для крупнонасінних (Рис. 2). Квадрат по діагоналях ділять на чотири трикутники, з насіння двох протилежних трикутників формують першу середню пробу, а з двох інших — другу й третю.
 
Детальніше методику відбору проб насіння викладено в ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості». 

 

Встановлення рівня гібридності (типовості) гібридів соняшнику

Визначення генетично обумовлених показників якості партій насіння соняшнику — рівня гібридності й типовості — за допомогою ДНК-маркерів:

  • Встановлення рівня гібридності (типовості) партії насіння гібрида соняшнику компанії «Сингента»
  • Можливість встановити належність гібридів соняшнику до F2 або наступних поколінь
  • Можливість виявити домішки сторонніх сортів соняшнику

Формування проб для встановлення рівня гібридності (типовості) проводиться згідно з СОУ 74.3-37-357:2005 «Визначення рівня гібридності (типовості) гібридів насіння кукурудзи та соняшнику методом електрофорезу» Відповідно до цього стандарту проводять також розрахунок показників гібридності (типовості)

ПРОЦЕС ЗАМОВЛЕННЯ СЕРВІСУ ДЛЯ КЛІЄНТІВ КОМПАНІЇ

- Узгодити з менеджером із продажів можливість отримати сервіс
Насіннєвий матеріал: відібрати середню пробу насіння згідно з ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості».
Зразок насіннєвого матеріалу вагою до 300 г покласти в брендований пакет і неодмінно заповнити інформацію на етикетці
Відбір середньої проби рослинного матеріалу
Надіслати зразок до Білоцерківського діагностичного центру
Протокол досліджень із результатами експертизи зразка та висновком буде передано в господарство через менеджера з продажів

 

ГІБРИДНІСТЬ (ТИПОВІСТЬ) ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ

Створені компанією «Сингента» гібриди соняшнику мають цінні біологічно-агрономічні властивості. Однорідність цих властивостей забезпечують однакові спадкові характеристики (набір генів) у партії насіння. Показник такої однорідності гібридів соняшнику — типовість.

Інший показник якості партії насіння — рівень гібридності. Висока продуктивність і екологічна пластичність гібридів першого покоління соняшнику ґрунтується на явищі гетерозису. Вирощування насіння наступних поколінь не забезпечує гетерозису, а отже, й очікуваної врожайності.

Визначення рівня гібридності (типовості) гібрида соняшнику проводиться для вибірки насіння певного об’єму. При цьому застосовують ДНК-маркери (мікросателіти). Маркерні послідовності ДНК ампліфікуються (помножуються) в полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР) з подальшою візуалізацією в агарозному гелі. Кількісно рівень гібридності (типовість) визначається як відношення гібридного (типового) насіння до загальної кількості насіння в пробі, вирахуване у відсотках.альних умов.

 

Відбір середньої проби рослинного матеріалу

На досліджуваному полі по діагоналі в 10 точках відібрати по 10–11 фрагментів окремих рослин (фрагмент листка розміром 3х3 см).

За можливості бажано відбирати м’які зелені листки. Якщо такого матеріалу немає, можна відбирати всі інші фрагменти живих рослин або рослинних решток — стебла, корені.

Кожен фрагмент має важити близько 0,3–0,5 г. Кожен фрагмент окремо покласти в чистий поліетиленовий пакет із застібкою.

Відбір зразків слід проводити в гумових рукавичках, які треба протирати етиловим спиртом перед кожним відбором.

Спиртом обробляються також інструменти в разі їх застосування (ножиці, ніж).

Рослинний матеріал кожного досліджуваного гібрида (100–110 фрагментів) покласти в окремий брендований пакет і неодмінно заповнити інформацію на етикетці.

Фітоекспертиза рослинного матеріалу

Фітоекспертиза рослинного матеріалу з метою визначити збудників хвороб:

  • Інкубування зразків рослинного матеріалу в умовах лабораторії (у вологій камері)
  • Мікроскопування зразків
  • Розробка комплексу захисних заходів, серед яких агротехнічні, біологічні, хімічні й інші методи, складання рекомендацій щодо послідовності їх використання

 

ПРОЦЕС ЗАМОВЛЕННЯ СЕРВІСУ ДЛЯ КЛІЄНТІВ КОМПАНІЇ

Узгодити з менеджером із продажів можливість отримати цей сервіс
Відібрати зразок рослинного матеріалу
Зразок покласти в брендований пакет і неодмінно заповнити інформацію на етикетці
Надіслати зразок до одного з діагностичних центрів компанії «Сингента» Протокол досліджень із результатами експертизи зразка, висновком та рекомендаціями технічного експерта буде передано в господарство через менеджера з продажів компанії «Сингента»

 

ФІТОЕКСПЕРТИЗА РОСЛИННОГО МАТЕРІАЛУ

 

Відбір середньої проби рослинного матеріалу

Перед відбором проб слід ретельно дослідити поле.

Слід визначити, які трапляються відхилення від нормального розвитку рослин та характер їх поширення (поодинокий випадок, осередковий, масовий).

На ділянці, де виявлено рослини з ураженнями різних типів (зміна забарвлення, в’янення, деформації, плямистості, нальоти, пустули, нарости, гнилі тощо) або з відхиленнями у розвитку, треба відібрати по 5–7 цілих рослин, які мають ознаки ураження початкового етапу, середній розвиток і максимальний розвиток. Бажано кожну рослину помістити в окремий пакет, об’єднавши зразки за інтенсивністю ураження.

Для аналізу беруть цілі рослини з кореневою системою і ґрунтом (не менше 100 г ґрунту з прикореневої зони).

Якщо рослини великі за розміром, слід відокремити типові й уражені органи (зразки коренів, стебла, листя, квіток і плодів).

Одразу після відбору зразки запаковують у поліетиленові пакети, куди кладуть змочений водою ватний тампон (важливо забезпечити потрібний рівень вологості для зразка, але не класти рослинний матеріал безпосередньо у воду). До пакета треба додати заповнену етикетку з інформацією про зразок.

 

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ОТРИМАННЯ ЯКІСНОГО ВРОЖАЮ

 

Контроль розвитку та обмеженнячисельності патогенів у вегетаційний період

  • Застосування організаційних та агротехнічних заходів (дотримання сівозміни, вибір попередника, просторова ізоляція, правильне планування захисту, оптимальні строки сівби та збирання врожаю тощо).
  • Використання стійких сортів (імунологічні заходи захисту).
  • Хімічні засоби захисту (протруювання насіння та застосування фунгіцидів у період вегетації).
  • Збирання врожаю в оптимальні строки.
  • Якісна післязбиральна доробка зерна (окреме формування партій зерна з однорідним ступенем ураження, сепарація, сушіння).
  • Зберігання зерна за оптимальних умов.